Підсумки Ради-9: поправковий спам, кадрові ротації та конституційна більшість

За п’ять років роботи Ради-9 відбулося майже 17 тисяч голосувань — це приблизно 47 годин натискання на кнопки, якщо рахувати стандартні 10 секунд на одне голосування. 

Більшість часу (54%) нардепи витратили на голосування за поправки. Ще 18% голосувань стосувалися безпосередньо законопроєктів, а решта — голосування за постанови, кадрові рішення та процедурні питання.

ЧЕСНО у серії матеріалів підбиває підсумки п’яти років роботи Верховної Ради IX скликання — від першого засідання 29 серпня 2019 року до кінця серпня цього року.

У цій частині ми розповімо, як Верховна Рада IX скликання влаштовувала поправковий спам під час розгляду резонансних законопроєктів, коли парламент проявляв єдність, голосуючи конституційною більшістю, та кого нардепи найбільш охоче звільняли та призначали на посади. 

За п’ять років роботи ВРУ IX скликання нардепи ухвалили загалом 1924 рішення конституційною більшістю — тобто давши 300 і більше голосів.

Якщо виключити процедурні голосування, то кількість поправок, постанов, законопроєктів та кадрових рішень, які набрали 300+ голосів “за”, становить 1483.

Найбільше голосувань конституційною більшістю було у 2020 та 2021 роках. Це пов’язано зокрема з тим, що у той час Верховна Рада понад 300 голосами прийняла низку рішень щодо запобігання розповсюдженню пандемії COVID-19, а також із тим, що за той період у парламенті загалом відбулося більше голосувань.

У 2022 році кількість рішень, ухвалених конституційною більшістю, пішла на спад. Причиною може бути те, що в перші місяці повномасштабного вторгнення Верховна Рада не публікувала інформацію про голосування від 24 лютого і до 21 квітня 2022 року. Тобто за цей період могло бути більше голосувань конституційною більшістю, ніж відображено на графіку. 

За всі п’ять років роботи цього скликання найбільше голосів набрав проєкт постанови про Тимчасову президію першої сесії Верховної Ради IX скликання (№ 1001). Це було перше голосування IX скликання, і його підтримали 390 голосами “за”. Призначення Дмитра Разумкова головою Верховної Ради теж набрало багато голосів — 382. 

Серед законопроєктів найбільше голосів “за” отримало зняття недоторканності з народних депутатів (373 голоси). Також нардепи підтримали конституційною більшістю ліквідацію скандального Окружного адмінсуду Києва (310 голосів “за”) і закон “Про Вищий антикорупційний суд” (323).

Серед постанов найбільше голосів набрали заява ВРУ щодо збиття літака МАУ в Ірані, внаслідок якого загинуло 176 людей. Також нардепи часто давали понад 300 голосів за заяви щодо засудження російського вторгнення або дій росії, як-от російської агресії у Чорному морі або визнання Москвою незалежності так званих Л/ДНР.

Парламент часто також давав 300+ голосів під час голосувань за кадрові рішення.

У Раді-9 загалом відбулося 76 голосувань за призначення на посади та 47 щодо звільнень і відставок. Понад 96% постанов щодо кадрових питань набрали необхідну кількість голосів і були підтримані нардепами.

Найбільшу підтримку за всі п’ять років мали голосування за оновлення складу ЦВК у жовтні 2019 року. Тоді нардепи призначили загалом 17 членів ЦВК, і всі вони отримали 300+ голосів (від 334 до 375). 

Під час роздачі міністерських портфелів найбільше голосів за весь час отримав Рустем Умєров під час призначення міністром оборони — 340. 

Значну підтримку під час призначення також мали колишній голова НБУ Кирило Шевченко (332 голосів “за”), голова СБУ Василь Малюк (324) та міністр внутрішніх справ Ігор Клименко (321).

З усіх голосувань про призначення на посади провалилися лише два: депутати  з першого разу не підтримали призначення Максима Степанова очільником МОЗ та Сергія Марченка — міністром фінансів. 

Антирекордсменом лишається Сергій Шкарлет: у 2020 році він був призначений міністром освіти мінімально необхідною кількістю голосів. До того ж під час цього голосування фіксувалися факти кнопкодавства. Низьку підтримку мали   ексголова Мінстратегпрому Павло Рябікін (237 “за”) та ексміністр економіки Ігор Петрашко (243).

Читайте також: Непідзвітні міністри. Велике перезавантаження Кабміну під час воєнного стану 

Найбільше голосів “за” набрали відставки прем’єра Олексія Гончарука (353), міністра оборони Олексія Резнікова (327), Павла Рябікіна (303), очільниці Мінветеранів Юлії Лапутіної (302), а також Сергія Шкарлета (295) і багаторічного міністра внутрішніх справ Арсена Авакова (291).

Найбільшу підтримку кадрові питання очікувано отримують від фракції більшості — “Слуги народу” (понад 85%). Щобільше, третина кадрових рішень (42 постанови) отримала від “слуг” понад 225 голосів. 

Також кадрові перестановки переважно підтримують нардепи від груп “Довіра” та “За майбутнє”. Підтримують “слуг” у кадрових питаннях і уламки забороненої проросійської ОПЗЖ — ПЗЖМ та “Відновлення України”, вони голосують за у 63–68% випадків. Примітно, що ці ж нардепи у складі ОПЗЖ набагато рідше підтримували кадрові питання (у 32–38% випадків).

Опозиційні політсили, зокрема фракція ЄС, активніше підтримують звільнення та відставки, а от за призначення голосують вкрай рідко. Майже така сама ситуація з “Голосом” та “Батьківщиною”. 

У IX скликанні Ради нардепи голосували за законопроєкти майже три тисячі разів, і понад 90% цих голосувань отримували 226+ голосів. Зазначимо, що деякі голосування стосувались одного й того самого законопроєкту, оскільки ухвалення законів найчастіше відбувається у кілька етапів. 

Щоб краще зрозуміти, як нардепи різних фракцій та груп підтримували законотворчу діяльність, ми проаналізували вибірку голосувань лише за законопроєкти у другому читанні та в цілому або ж за основу та в цілому. Така вибірка загалом відповідає кількості ухвалених законів (за деякими винятками, що не впливають на загальне розуміння тенденцій). 

За п’ять років роботи Ради-9 відбулося 1479 голосувань за закони “в цілому”. З них 96% набрали необхідні для ухвалення 226+ голосів. Таким чином, більшість законопроєктів, що доходять до розгляду “в цілому”, отримують схвалення Ради. 

Загальне співвідношення голосів “за”, “проти” та “утримався” за законопроєкти було приблизно однаковим протягом усього скликання. На графіку можна побачити, що із початком повномасштабного вторгнення у 2022 році дещо зросла кількість нардепів, які “не голосують” під час розгляду законопроєктів. Крім того, помітно, що дещо спала кількість голосів проти. 

Лідером у підтримці законопроєктів “в цілому” очікувано є “Слуга народу” — фракція голосує за у 84% випадків. На другому місці за рівнем підтримки група “Довіра”, яка в середньому віддає 72% голосів за проєкти законів. 

Найменше за законопроєкти “в цілому” голосувала фракція ОПЗЖ — лише у 19% випадків. Відповідно, депутати від ОПЗЖ найчастіше утримувались (у 16% випадків), голосували проти (2,4%) або не голосували взагалі (майже у 50% випадків не натискали жодну кнопку або були відсутні). 

Примітно, що групи ПЗЖМ та “Відновлення України”, створені колишніми членами ОПЗЖ, демонструють значно більшу підтримку законопроєктів у Раді — на рівні 56–59%.

Досить часто під час розгляду законопроєктів “в цілому” утримувались нардепи із фракцій “Європейської солідарності” (16%) та “Батьківщини” (13%). Найчастіше були відсутні під час голосувань за проєкти законів позафракційні нардепи (35%). 

Окремо ми розглянули голосування за державний бюджет у різні роки. Зазначимо, що голосування за бюджет, як і кадрові питання, переважно підтримує владна фракція, натомість рівень підтримки серед опозиційних політсил значно менший.

На фінальному етапі ухвалення “слуги” підтримували проєкти бюджету на рівні 85–96% голосів “за” від складу фракції. Також за держбюджет переважно голосують групи “Довіра” та “За майбутнє”. 

А от фракції ЄС та ОПЗЖ жодного разу не підтримували проєкт бюджету на рік. При цьому утворені з уламків ОПЗЖ групи “Відновлення України” та ПЗЖМ продемонстрували підтримку на рівні 60–80%, голосуючи за держбюджет на 2023 та 2024 роки. 

Фракція “Голосу” не давала голосів за держбюджет у 2019–2022 роках, але стала підтримували бюджет після початку повномасштабного вторгнення. “Батьківщина” голосувала за підтримку бюджету лише на 2020 рік.

На графіку зображено пофракційне голосування за закони “в цілому” поквартально протягом п’яти років. Зокрема помітно, як змінилося голосування ОПЗЖ з другої половини 2021 року — після запровадження санкцій проти Віктора Медведчука, а згодом і оголошення йому та Тарасу Козаку підозр у держзраді. 

Упродовж п’яти років роботи Ради-9 нардепи найбільше голосували саме за поправки (54% від усіх голосувань). Сумарно депутати розглянули понад 9000 поправок до 394 різних законопроєктів. Із них були прийняті 1253 поправки (14%), які набрали 226 і більше голосів “за”.

Рекорд за “поправковим спамом” досі зберігається за законом про ринок землі — під час його розгляду у 2020-му нардепи розглянули близько 1,5 тис. поправок. Утім, менш ніж 1% із них пройшли голосування (усього дев’ять правок). Саме період розгляду закону про землю відображається на графіку як сплеск голосувань за поправки.

Також нардепи активно розглядали поправки у 2021 році — це було пов’язано із законопроєктом про аграрну децентралізацію. Загалом нардепи розглянули понад 900 поправок до нього, але лише 33 з них були ухвалені. 

Ще 421 голосування стосувалося поправок до проєкту закону про регулювання ринку азартних ігор в середині 2020 року. 

Загалом 15 законопроєктів набрали понад 100 поправок, решта — менше, або ж поправки щодо них не доходили до голосування. Серед лідерів за кількістю поправок також ряд законопроєктів, пов’язаних із повномасштабним вторгненням. Це зокрема зміни до держбюджету на 2022 рік, а також поправки до деяких законів щодо безпеки й оборони, компенсацій за знищену та пошкоджену нерухомість тощо. 212 поправок нардепи розглянули під час внесення змін до закону про мобілізацію. 

Що ж до розподілу голосів за поправки між фракціями та групами, ці голосування варто розглядати у двох аспектах: за всі розглянуті поправки та лише за ті поправки, що набрали 226 голосів.

Загалом найчастіше голосують за поправки депутати “Батьківщини”. Утім, поправки, що набрали 226+ голосів, найбільше підтримують “слуги”, далі — “Довіра”, “Відновлення України” та ПЗЖМ. 

У більшості випадків депутати не підтримують поправки — вони утримуються або ж взагалі не беруть участі у голосуванні. Так загалом 35% нардепів відсутні під час голосувань за поправки або не голосують (картка у слоті, але жодних дій не відбувається). 

Депутати від “Слуги народу” найчастіше утримуються при голосуванні за поправки, так само як і нардепи від “Голосу” та ЄС. 

А найчастіше відсутні при розгляді поправок депутати з “Відновлення України”, “Батьківщини” та позафракційні. Не голосують за поправки члени груп ПЗЖМ та “Відновлення України“. Ці ж нардепи переважно не брали участі у голосуваннях за поправки і будучи членами фракції ОПЗЖ. 

Популярним способом блокування певного рішення Верховної Ради є реєстрація постанови про його скасування. Доки її не розглянуть, закон не йде на підпис. Загалом у цьому скликанні відбулося 218 голосувань за такі постанови, з яких лише три змогли набрати 226+ голосів.

Найбільше таких постанов подали до “антиахметівського” законопроєкту, який  збільшує податки, зокрема на рудний бізнес. Нардепи розглянули 24 постанови про скасування прийняття цього законопроєкту у другому читанні. Автори постанов вважали, що закон ухвалили з порушеннями, водночас жодна з них не набрала необхідні 226+ голосів “за”.

Подібна ситуація була і з законопроєктом про ринок землі — тоді окремі нардепи намагалися скасувати його ухвалення у другому читанні, подавши загалом 13 постанов, у яких було зазначено, що законопроєкт ухвалили з порушеннями й він суперечить інтересам держави та громадян. 

У наступних матеріалах ми розповімо, чому у Верховній Раді залишилось рекордно мало нардепів, хто з нардепів IX скликання був найбільш продуктивним, а хто — рекордсменом із прогулів, та порахуємо усіх депутатів-утікачів та держзрадників.