Природний парк проти бетонних джунглів: що обере Київ?

Вже понад 20 років ділянка екопарку “Осокорки” є ласим шматком для будівельних компаній-гігантів. Спочатку це була збанкрутіла “Аркада”, а зараз — холдинг Stolitsa Group Владислави Молчанової. 

Особливо непослідовним у ставленні до зеленої зони виявився Київ. Місто укладало договори оренди з порушенням процедур, потім розривало їх під тиском активістів. У жовтні цього року представники столичної влади взагалі не з’явилися в суді, який вирішував долю однієї з ділянок екопарку. 

Критичним стало й засідання земельної комісії Київради 13 листопада — тоді “з голосу” була внесена на розгляд ініціатива про поновлення ще двох договорів оренди із ТОВ “Контактбудсервіс”. 

На якому етапі боротьба за екопарк “Осокорки”, який зв’язок між усіма компаніями — фігурантами справи та чому підтримка громадськості надалі необхідна, розповідає Рух ЧЕСНО. 

Відсутність КМДА та Київради на суді

Приміщення Касаційного господарського суду. За кілька хвилин до запланованого початку засідання у коридорі збираються небайдужі кияни, щоб підтримати збереження зеленої зони. Серед них і представники ГО “Екопарк Осокорки” — це активісти, які об’єдналися ще кілька років тому довкола ідеї створення ландшафтного природного парку на південних Осокорках. 

На розгляді справа № 910/2902/18 — одна з п’яти подібних, що стосуються подовження договорів оренди між Києвом та ТОВ “Контактбудсервіс”. Цього разу мова йде про ділянку розміром 21,8 га. ТОВ “Контактбудсервіс” подало позови до суду після того, як місто вирішило не подовжувати існуючі договори, оскільки не мало на це жодних підстав. На стороні відповідачів  Київська міська рада та департамент земельних ресурсів КМДА. Усі інші присутні — вільні слухачі, які не мають прямого юридичного впливу на перебіг розгляду справи. У судах перших двох інстанцій переміг забудовник, тож подальше засідання було вирішальним для однієї з ділянок. 

Як і зазвичай, перед початком слухання перевіряють, чи присутні усі сторони. Проте виявляється, що представники Київради та департаменту земельних ресурсів КМДА на судове засідання не прибули. Натомість сторони надіслали заяви про розгляд справи без їхньої участі, що очікувано зменшує шанси на перемогу міста в суді. 

“Така поведінка створює серйозні підозри щодо того, що влада свідомо саботує справу на користь приватних інтересів і робить усе можливе, щоб екопарк опинився під забудовою”, — зазначають активісти ГО “Екопарк Осокорки”.

Жодного чіткого рішення ще не було винесено: Касаційний господарський суд оголосив перерву у засіданні до 19 листопада. Проте чи з’являться представники столичної влади тоді, достеменно невідомо. Рух ЧЕСНО протягом кількох днів намагався сконтактувати із представництвом Департаменту земельних ресурсів КМДА, проте на телефонні дзвінки жодної відповіді не було. 

Загальну ситуацію ускладнює й те, що юристи Київради відмовилися долучати до справи знайдені докази фальсифікації податкових декларацій забудовником, на чому окремо наголошували захисники “Екопарку Осокорки”. Зокрема йдеться про те, що Київ міг недоотримати близько 80 млн гривень за період, доки “Контактбудсервіс” виступає орендарем земельних ділянок. 

Зазначимо, що компанія є банкрутом із травня 2018 року, на чому також неодноразово наголошувала громадськість. Та навіть за такого фінансового становища “Контактбудсервіс” продовжує претендувати на володіння землею, аби продовжити там будівництво. 

Проблемою залишається й те, що виграний суд також не є гарантією збереження земельної ділянки. Зокрема, 13 листопада депутатка “Слуги народу” Євгенія Кулеба повідомила, що на розгляд земельної комісії був “з голосу” внесений проєкт рішення про поновлення договору оренди на території екопарку “Осокорки”. Йдеться про дві земельні ділянки — рішення стосовно однієї очікується 19 листопада, а справу по іншій місяцем раніше забудовник програв. Таким чином, Київрада мала б розривати договір оренди, а не розглядати його поновлення, ще й з порушенням процедури. 

Проте рішення земельна комісія Київради таки ухвалила, тож залишається лише слідкувати за тим, як відбудеться розгляд ініціативи на найближчому пленарному засіданні. 

Як все починалось

Щоб комплексно зрозуміти ситуацію довкола боротьби за екопарк “Осокорки”, необхідно пригадати, з чого все починалося. У квітні 2005 року директор ТОВ “Контактбудсервіс” написав звернення на ім’я тодішнього міського голови Києва Олександра Омельченка із проханням надати земельні ділянки в оренду з метою “забудови об’єктами житлового та соціально-побутового призначення”. 

Вже через місяць Омельченко одноосібно підписав згоду на розроблення проєкту відведення кількох земельних ділянок, зазначаючи, що це “не гарантує позитивного рішення Київської міської ради з питання затвердження проєкту відведення земельної ділянки і надання її у постійне користування (у оренду)”. Водночас, за процедурою, згоду на розроблення проєкту землеустрою мала б ухвалювати Київрада на пленарному засіданні, а не мер самостійно. 

Читайте також: Дорогими для мене стали схили Дніпра: як Київрада розподіляє землю столиці 

Кількома місяцями пізніше депутати столиці ухвалили рішення, яке стосувалося передачі земельних ділянок в оренду компанії строком на 15 років. Усього таких ділянок було п’ять, а їхня загальна площа складала 176,5 га. На цьому етапі важливо підкреслити, що на момент отримання такої кількості землі та укладання договорів ТОВ “Контактбудсервіс” — компанія зі статутним капіталом у 20 тис. гривень, що була зареєстрована лише за рік до цього, про що свідчать дані на порталі YouControl.

Таке спрощене отримання земельної ділянки пов’язують з особою колишнього нардепа Олександра Чорноволенка, який є одним із засновників ТОВ “Контактбудсервіс”. Його дружина Людмила Закревська у період виділення землі була заступницею голови земельної комісії Київради, що й дозволило передачу землі у довгострокову оренду. 

Наступною сходинкою в історії екопарку “Осокорки” став 2009 рік, коли за Леоніда Черновецького був ухвалений ДПТ району Осокорки — знову-таки, із порушеннями процедури голосування. Згідно із планом, уся територія довкола озер Небреж та Тягле передбачала житлову забудову. Сам ДПТ суперечив Генеральному плану Києва, який передбачав природоохоронну територію довкола озер. Крім цього, ухвалення ДПТ відбувалося вночі та було винесене “з голосу”, а не містилося у порядку денному, як належить. 

Саме будівництво розпочалося на кілька років пізніше, зокрема через фінансову кризу 2008 року. Метою забудовника на першому етапі було зведення ЖК “Патріотика на озерах”, який мав налічувати близько 43 будинків висотою 26–27 поверхів. Проте незабаром будівництво було заморожено. Однією з причин стали проблеми всередині банку “Аркада”, який виступав інвестором та фактичним девелопером будівництва. Стало відомо, що банк зловживав коштами інвесторів, перебуваючи у кредитах та перекидаючи гроші з одного об’єкту будівництва на інший. Як наслідок, у 2020 році “Аркада” збанкрутувала та була визнана неплатоспроможною. 

Зв’язки компаній

Однією з ключових характеристик боротьби за територію зеленої зони на лівому березі Києва є тісний зв’язок між усіма компаніями, що фігурують у справі. Ними є: орендар земельних ділянок ТОВ “Контактбудсервіс”, банк “Аркада” із дочірніми компаніями, який виступав першим забудовником, та холдинг Stolitsa Group, який взяв на себе зобов’язання добудувати житлові об’єкти після банкрутства свого попередника. 

Досить часто у публікаціях ЗМІ та активістів зустрічається теза, що ТОВ “Контактбудсервіс” є “фірмою-прокладкою” банку “Аркада”. Справді, новостворена компанія із незначним статутним капіталом отримує 176,5 га землі у довгострокову оренду — усе це викликає підозри. Як виявилося, зв’язок між двома компаніями таки присутній. 

Одним із засновників ТОВ “Контактбудсервіс” є Вячеслав Коваль, який фігурує на цій посаді до 2018 року. Один із найбільших акціонерів “Аркади”, її колишній засновник та бізнес-партнер її директора Костянтина Паливоди — Володимир Поляченко. Разом Коваль та Поляченко — народні депутати V скликання від блоку “Наша Україна”, а також однопартійці “Нашої України — Народної самооборони”. 

Безпосередньо на об’єктах будівництва генпідрядниками виступили компанії з орбіти “Аркади” — “Аркада-будівництво” та “Будеволюція”. Усе це було створено Костянтином Паливодою задля того, аби “Аркада” могла керувати якомога більшою кількістю грошових активів та зосереджувати всі процеси будівництва всередині своєї групи. 

Крім цього, з початку будівництва “Патріотики на озерах” у 2018 році ТОВ “Будеволюція” виступала одним із засновників компанії — орендаря ділянок, “Контактбудсервісу”, який місяцем пізніше офіційно був визнаний банкрутом. Намір “Аркади” контролювати усе спрацював, адже лише у двох кварталах 2019 року та першому кварталі 2020 року “Аркада” змогла заробити 155,8 млн гривень за внутрішньобанківські грошові перекази з рахунків інвесторів на рахунки забудовників. 

Проте НБУ таки визнав банк “Аркада” неплатоспроможним: тисячі інвесторів залишилися без житла, будівництво ЖК було заморожено, а боротьба за ландшафтний парк підійшла до нового етапу. Вже незабаром стало відомо, що “зайти на добудову житлових комплексів” має намір холдинг Stolitsa Group, про що повідомила його співзасновниця Владислава Молчанова.

Stolitsa Group — це група компаній будівельного спрямування. До цього холдингу належать, зокрема, ТОВ “Столиця Груп”, ТОВ “Столиця” та ТОВ “Сітібудсервіс”. Крім цього, холдинг належить до двох фінансово-промислових груп (ФПГ): 

1. “БТ Інвест”, яку заснували громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Рузгіене Агне. Головний напрямок ФПГ — управління девелоперськими та роздрібними проєктами.

2. Група родини Владислави Молчанової, ключовими напрямками діяльності якої є будівництво та нерухомість. Основними особами є сама Владислава Молчанова та її син Іван Молчанов.

У 2018–2019 роках Владислава Молчанова перестала бути кінцевою бенефіціаркою більшості компаній холдингу. На цьому місці наразі її син, проте очевидно, що сама Молчанова досі має значний контроль над активами компаній.

У 2021 році було підписано меморандум, який мав бути “реальним алгоритмом завершення будівництва” об’єктів “Аркади”, як зазначав київський міський голова Віталій Кличко. Згідно із ним, Stolitsa Group стає новим девелопером будівництва і зобов’язується завершити будівництво ЖК “Патріотика на озерах” (нова назва “Н2О”) разом з іншими проєктами “Аркади”, серед яких ЖК “Еврика” на Теремках та ЖК “Патріотика” на Осокорках. 

Іншим рішенням меморандуму було створення ТОВ і ГС “Дирекція з добудови”, на яку переписали компанії “Аркади”. Її співзасновником очікувано виступила Stolitsa Group, тож наразі більшість компаній — фігурантів справи контролюються родиною Молчанових. У цьому списку ТОВ “Будеволюція”, ТОВ “Аркада-будівництво” та ТОВ “Контактбудсервіс”.

Контроль над владою та будівництвом

Крім того, що “Будеволюція”, “Аркада-будівництво” та “Контактбудсервіс” зараз фактично контролюються Владиславою Молчановою, підприємиця має значний вплив і на владу. Зокрема, Молчанова виступала довіреною особою Юлії Тимошенко на президентських виборах у 2019 році, про що раніше писав Рух ЧЕСНО. Забудовниця є однією зі спонсорок партії “Батьківщина” та колишньою бізнес-партнеркою Дениса Москаля. За приємним збігом обставин, головою екологічної комісії Київради, яка опікується питанням екопарку “Осокорки”, є якраз-таки Денис Москаль. 

Активісти також наголошували на тому, що забудовниці значним чином підіграє і сам Віталій Кличко. Одним із підтверджень є те, що обсяг вимог до “Аркади” був значно більшим, аніж до Stolitsa Group. Зокрема, проєкти забудови раніше представлялися Містобудівній раді (та навіть були відхилені), проте з новим девелопером таких ситуацій уже не виникало. 

Так, наразі відстань від будівництва ЖК до озера Небреж становить 38 метрів. Згідно містобудівних умов, вона має складати мінімум 50 метрів, а згідно паспорту озера Небреж — взагалі 100 метрів. Водночас, КМДА у відповіді на запит активістів про мінімальну допустиму відстань від урізу води до забудови чіткої цифри так і не надала.

“Ця відповідь поставить поза законом будівництво як мінімум одного з будинків, які будує Stolitsa Group Влади Молчанової. Як максимум — всі чотири будинки, і взагалі поставить хрест на можливості забудови берегів Небрежа”, — пояснюють відсутність чіткої комунікації активісти “Екопарку Осокорки”.

Попри те, що ситуація довкола екопарку триває вже понад 20 років, її не можна випускати з уваги. Сьогодні чітко бачимо, як усі процеси, що стосуються земельних ділянок, контролюються виключно однією компанією. А отже, моніторинг громадськості та увага до найближчого суду 19 листопада вкрай необхідна. 

Аміна Лікар для "Лівого Берега"