Народні депутати стали менше голосувати “проти” після початку повномасштабного вторгнення — дослідження ЧЕСНО

Помітна також зміна в динаміці голосувань ОПЗЖ. У роки до повномасштабного вторгнення ця фракція мала найнижчий рівень участі в голосуваннях, але після заборони діяльності партії ОПЗЖ на території України у 2022 році ситуація змінилась. Депутати ОПЗЖ майже одразу утворили депутатські групи “Платформа за життя та мир” і “Відновлення України”, які почали систематично голосувати “за”. Перша депутатська група має середній відсоток голосувань “за” — 40%, а друга — 45%. Тоді як ОПЗЖ свого часу голосувала “за” лише у 29% випадків.

Водночас народні депутати стали частіше не голосувати або імітувати свою відсутність під час голосувань. Так після 24 лютого ЧЕСНО часто ловив нардепів, на тому, що вони виймають свої картки зі слота у момент голосування, хоча брали участь у попередніх голосуваннях у той же день. Після таких дій нардеп відображається у системі як “відсутній”. Таким чином деякі політики ухиляються від відповідальності за ухвалення конкретних рішень. 

Про такі факти “випаровування” ЧЕСНО неодноразово писав, зокрема під час аналізу маркерних голосувань щодо деколонізації, відновлення декларування, мобілізації тощо. 

Раніше ЧЕСНО писав як парламент провалив перейменування ряду міст у рамках деколонізації. У Верховній Раді не знайшлось голосів, щоб перейменувати Павлоград, Синельникове та Первомайськ, але Рада змога перейменувала місто Южноукраїнськ на Південноукраїнськ, а місто Южне — на Південне. Водночас запропоновані історичні варіанти назв для цих міст не набрали достатньої кількості голосів: так, нардепи не підтримали перейменування Южноукраїнська на Гард, а Южного — на Порт-Анненталь.