За п’ять років народні депутати не брали участі у голосуваннях понад 2,2 мільйона разів — дослідження ЧЕСНО

В обов’язки депутата входить голосувати “за”, “проти” або “утримався”. Такої форми участі у голосуванні, як “не голосував”, не передбачено регламентом ВРУ. Та попри це за п’ять років роботи нинішнього скликання у 13,6% випадків народні депутати не натискали жодну з кнопок, при цьому були присутніми у залі — тобто просто не виконували свої обов’язки. На табло такий результат висвічується як “не голосував”. 

За весь час найбільше серед фракцій та груп не голосували нардепи від “Платформи за життя та мир” (33% по групі), а найменше утримувались від голосувань “Слуга народу” (11%) та “Голос” (13%).

Крім того, у 15,7% випадків нардепи з різних причин були відсутніми під час голосувань. Найчастіше відсутніми були позафракційні нардепи (у 34% випадків) та депутати з групи “Відновлення України” (29%). Найменше відсутніх на засіданнях серед представників “Слуги народу” (12%) та “Довіри” (12%). 

Таким чином загалом за п’ять років роботи цього скликання народні депутати не брали участі у голосуваннях понад 2,2 мільйона разів (31,5% від усіх голосувань).

Кількість тих, хто не голосував, та відсутніх зросла після 24 лютого 2022 року, у порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення. Причина може бути у переході Верховної Ради до нового формату роботи в режимі безперервного засідання. 

Так засідання зокрема переривають під час повітряної тривоги. І хоча депутати повинні повертатися до роботи після відбою загрози, але часто цього не стається. У результаті на ухвалення рішень може вже не вистачити голосів. Аби уникнути провалу важливих голосувань, головуючий іноді оголошує перерву у засіданні як тільки прозвучала тривога, не чекаючи на її завершення. За таких умов навіть заплановані для розгляду питання доводиться відкладати.

Читайте також: Чи є ще порох у порохівницях та ягоди в ягодицях?

Кількарічна робота Ради без календарного плану, до того ж створила дуже зручні умови “роботи” для прогульників. Вони можуть місяцями не бути фізично присутніми у Раді та не брати участі у голосуваннях, але дистанційно підключатися до засідань комітетів.

Ще однією причиною відсутності народних депутатів під час засідань та їх небажання голосувати може бути закритість Верховної Ради від журналістів. Чинне скликання через низку як об’єктивних, так і суб’єктивних причин більшу частину каденції пропрацювало в закритому режимі. Спершу так було через ковід, а далі — через повномасштабне вторгнення. 

Читайте також: “Куди “ТікТоку” можна – журналістам зась”: чому ЗМІ досі не пускають у Раду.

У цьому році журналістам відкрили доступ до Верховної Ради, утім, у форматі, який все ще вигідний для політиків-прогульників. Акредитовані ЗМІ можуть працювати виключно у пресцентрі Ради. Натомість до кулуарів журналісти не мають доступу, а отже не можуть ловити нардепів перед чи після засідань, щоб поставити незручні питання. Також журналісти не можуть, як раніше, знімати самі засідання з балкона для преси й вираховувати тих, хто вдає свою відсутність, виймаючи картку. 

Раніше ЧЕСНО оцінював відкритість роботи комітетів Верховної Ради. Сім комітетів отримали максимальний бал відкритості та посіли перше місце. Другу позицію з показником 8,5 балів розділяє три комітети, а третю позицію займає одразу чотири комітети.