На виборах у США переможе той кандидат чи кандидатка, хто отримає підтримку штатів, мешканці яких вагаються. Сім штатів не визначилися, за демократів вони чи за республіканців. Звичайно, кампанія йде в усіх штатах, але основна увага саме до цих семи: Аризони, Мічигану, Джорджії, Північної Кароліни, Пенсильванії, Вісконсину та Невади. До прикладу, лише в Пенсильванії Камала Гарріс та Дональд Трамп витратили на медіа та діджитал-рекламу 360 мільйонів доларів.
Одна зі спостерігачок від Республіканської партії, з якою ЧЕСНО спілкувався у штаті Вірджинія (“червоний”, республіканський штат), шкодує, що не живе в сусідньому штаті — Північній Кароліні, адже тоді вона могла б їздити на мітинги і особисто побачити Трампа. Каже, що виборцям там пощастило, бо їхні політики їх балують.
Саме на такі штати американський бізнесмен Ілон Маск таргетував свою лотерею. За статистикою, 50% американців принаймні раз на рік купують лотерейний квиток. Кількість спроб зростає з великою сумою джекпоту. Маск щодня розігрує мільйон доларів серед тих, хто загітував своїх родичів чи знайомих підписати онлайн-петицію за поправки до Конституції США. Переможця оберуть випадковим чином серед тих, хто підпише петицію передвиборчої групи Маска AmericaPAC, яку він створив, щоб підтримати Дональда Трампа.
Це дискредитує інструмент петицій та викривлює показники суспільного залучення. Крім того, такий гібридний інструмент непрямого підкупу виборців може кардинально перевернути виборчі технології.
У соцмережі X, власником якої є Ілон Маск, бум скарг — люди переживають, що не отримали свої 47 доларів за підпис. Важливо, що Маск використав реферальну систему — якщо ти підписав петицію, грошей не отримуєш. Щоб отримати гроші, треба загітувати інших людей, і вони мають повідомити, що підписують петицію як твої реферали.
Звучить як підкуп виборців на користь Трампа? Саме тому прокуратура штату Філадельфія вимагає, щоб його фонд припинив роздавати гроші. Але також це схоже на масштабну кампанію збору персональних даних.
За голоси тих, хто не визначився, йде шалена боротьба. Партійні штаби мають спеціальні мобільні додатки, за допомогою яких можна чітко дізнатися, де проживають їхні прихильники, а в яких будинках живуть ті, хто не знає, кого підтримувати, або ж родини, в яких підтримують різних кандидатів.
У Вашингтоні ЧЕСНО спілкувався із працівником міжнародної фінансової інституції. Він два дні волонтерив у місті, де живе (передмістя Вашингтона), і ходив від дверей до дверей, щоб говорити з сусідами про вибори. За цей час обійшли 48 будинків. Основне завдання — переконати тих, хто вагається, але також важливо зробити перепис прихильників. Він переконаний, що Гілларі Клінтон програла вибори тому, що не працювала з цими даними і недооцінила важливість такої роботи.
Подібні додатки використовують і республіканці. Волонтери мають заготовлені скрипти, які допомагають вести діалог переконання. За словами одного із волонтерів, ті, хто ходить від дверей до дверей, відчувають важливість своєї роботи. У них навіть є певний компонент змагання — скільки людей вони додали до “клубу Трампа”.
Під час раннього голосування ЧЕСНО поспілкувався з давньою прихильницею республіканців. За її словами, для неї важливо, що у церкві був діалог про вибори і спільнота вирішила підтримати Трампа. Жінка йшла на дільницю з чітким наміром підтримати всіх кандидатів від республіканців — і на рівні місцевої ради та мера, а також членів наглядових рад у школах.
Водночас при вході до дільниці її зустріла кандидатка до місцевої ради від демократів. Після повернення з дільниці жінка підійшла до кандидатки і сказала, що віддала за неї свій голос, бо такі жінки мають бути в політиці.
Прихильниця республіканців сказала: “ніхто з моїх” не дізнається, що я голосувала за демократів. Саме таку тезу використовує Камала Гарріс, коли змагається за голоси жінок із родин республіканців — ніхто не дізнається, за кого ти голосувала.
Цього тижня США оберуть свого президента, уже немає часу вагатися.
Віта Думанська для "Української Правди"
Поділитись