Мільярди “Київміськбуду”: як Київрада допомагає компанії на межі банкрутства

Крім того, яблуком розбрату для депутатів на засіданні 31 жовтня став розгляд ініціативи про звернення Київради до міст-побратимів столиці щодо “підтримки та імплементації Плану перемоги України”. Після палкої дискусії між представниками фракцій депутатам заледве вистачило голосів, аби зрештою ухвалити проєкт рішення. 

Детальніше про те, як минуло засідання Київради та які ще питання були на розгляді, розповідає Рух ЧЕСНО. 

Протести під КМДА

У день пленарного засідання під стінами КМДА зібралося одночасно два мітинги: активісти виступали за збереження від забудови Літературного скверу, а інвестори “Укрбуду” вимагали відновлення будівництва житла, у яке вони вклали кошти. Крім цього, інвестори прийшли прослідкувати за голосуванням стосовно докапіталізації “Київміськбуду”, адже саме йому були передані недобудовані ЖК державної корпорації “Укрбуд”. 

Місяцем раніше новий очільник “Київміськбуду” Василь Олійник повідомив, що компанія перебуває на межі банкрутства. За його словами, крім боргів самого холдингу, кошти необхідні й на добудову об’єктів “Укрбуду” — 24 ЖК у різних районах столиці. Власне, з метою пошуку джерел дофінансування при Київраді функціонувала тимчасова контрольна комісія (ТКК) з питань перевірки діяльності ПрАТ “ХК Київміськбуд”. За результатами перевірок ТКК визначила, що сума запланованого збитку на добудову “заморожених” ЖК має становити 2,28 млрд гривень. 

Виконання Плану перемоги

Після затвердження порядку денного першою ініціативою на розгляді було звернення Київради до міст-побратимів Києва щодо підтримки та імплементації Плану перемоги України. Суб’єктами подання виступили депутати із різних фракцій: Григорій Маленко (“Голос”), Андрій Вітренко (“Слуга народу”), Володимир Слончак (“Батьківщина”), а також Володимир Бондаренко, Валентин Мондриївський та Дмитро Білоцерковець з УДАРу. 

“Київська міська рада звертається до міських рад та мерій наших міст-побратимів із проханням підтримати наше звернення та порушити клопотання перед національними урядами ваших країн щодо підтримки Плану перемоги України, представленого Президентом України”, — йдеться у тексті проєкту рішення.

Із пропозиціями правок виступила фракція “Європейської солідарності”. У своєму виступі голова фракції Володимир Прокопів зазначив: “звертаючись до партнерів і говорячи про перемогу, ми маємо показати власні задачі для української держави, які сьогодні необхідно зробити”. Таким чином, правки стосувалися ряду дій у наступних напрямках:

1. Стабілізація ситуації на лінії фронту.

2. Розвиток власного виробництва зброї та розробка військових технологій.

3. Посилення вітчизняних санкцій проти рф, а також їх синхронізація з міжнародними.

4. Переведення української економіки в режим воєнного часу.

5. Відновлення довіри суспільства до влади.

6. Вступ України до НАТО.

Прокопів також підкреслив, що озвучені пропозиції мають увійти і до самого Плану перемоги, аби той не залишився “лише гарним словосполученням”. 

Натомість депутатка від “Слуги народу” Ксенія Семенова у своєму виступі згадала нещодавнє розслідування Bihus.Info, фігурантом якого є Володимир Прокопів. Згідно із ним, родина заступника голови КМДА володіє значною кількістю комерційної та житлової нерухомості, яка з’явилася у її власності під час роботи Прокопіва у Київраді. Крім цього, депутатка згадала, як під час ухвалення бюджету Києва на 2024 рік він сказав, що “міста мають жити своїм життям”.

У відповідь на це Володимир Прокопів зазначив, що звернувся до НАБУ із проханням провести розслідування:

“Я бачив те кіно, в якому мене звинувачують невідомо в чому. Але я впевнений, що я не порушив закон. Я відкритий до будь-якого розслідування. Для того, щоб довести це, на наступний день після виходу цього сюжету я прийшов до НАБУ і власноруч написав заяву з проханням провести розслідування”. 

Проте на цьому етапі полеміка між депутатами стосовно тексту проєкту рішення лише розпочиналася. Депутати “Слуги народу” не підтримували запропоновані правки, аргументуючи це тим, що мета ініціативи — продемонструвати єдність довкола принципів, які викладені у Плані перемоги, та закликати партнерів до допомоги у боротьбі з рф. Натомість “Європейська солідарність” наголошувала, що наближення перемоги — це завдання усіх, тому правки є корисними і відкидати їх не потрібно. 

Інші фракції не вступали у пряму конфронтацію із політичними силами, а навпаки — закликали об’єднатися та дійти до спільного рішення. Зокрема, Дмитро Білоцерковець з УДАРу підкреслив, що важливо “бути державниками”, а отже — необхідно підтримувати тези і Володимира Прокопіва, і Андрія Вітренка. Вадим Васильчук із “Голосу” запропонував підготувати спільний окремий проєкт рішення, адже пункти пропозицій є досить широкими, а Володимир Слончак закликав “закінчувати цей цирк” та проголосувати за проєкт рішення.  

Зрештою жодна із правок “Європейської солідарності” не була підтримана, а  сам проєкт рішення набрав всього 61 голос за, і те з другої спроби. Процес розгляду та ухвалення даної ініціативи вкотре підкреслює, що наразі політичні амбіції в Київраді часто превалюють над прагненням депутатів до об’єднання та спільної роботи над актуальними проблемами.

Стабілізація фінансового стану “Київміськбуду”

Ще одним важливим пунктом засідання був розгляд ініціатив, які стосувалися ПрАТ “ХК Київміськбуд”, зокрема вирішення проблеми того, що компанія перебуває на межі банкрутства, а інвестори “Укрбуду” досі не мають житла. Доповідачем виступав секретар Київради Володимир Бондаренко, а на розгляді перебувало одразу два проєкти рішення: 

1. Звернення Київради до Кабінету міністрів щодо компенсації запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проєктів “Укрбуду” — 2,28 млрд гривень;

2. Стабілізація фінансового стану “Київміськбуду” шляхом збільшення статутного капіталу на 2,56 млрд гривень.

Було вирахувано, що необхідний обсяг дофінансування “Київміськбуду” для покриття дефіциту коштів складає понад 107 млн доларів (4,84 млрд гривень). Як уже було зазначено раніше, сума очікуваного збитку на добудову об’єктів “Укрбуду” складає 2,28 млрд гривень, тож решта коштів є необхідною докапіталізацією, яка вже буде виділена із бюджету міста.

“В нас з вами є дуже просте і зрозуміле завдання як у основного акціонера, який володіє 80% акцій компанії — це стабілізувати її фінансовий стан, щоб вона могла належно продовжити виконувати свої зобов’язання як перед інвесторами “Київміськбуду”, так і перед інвесторами “Укрбуду”, яких нам подарували”, — завершив свій виступ Володимир Бондаренко. 

Зазначимо, що проєкт рішення про збалансування фінансового стану компанії був у переліку “невідкладних”, який опублікували за вечір до початку засідання. 

ЧЕСНО неодноразово наголошував, що ініціативи, де передбачається виділення значних сум із міського бюджету, необхідно вносити до порядку денного, який публікується за тиждень до засідання. Таким чином і кияни, і депутати матимуть змогу ознайомитися зі змістом пропозиції завчасно. 

У сесійній залі виступив і Василь Олійник — чинний очільник “Київміськбуду”, який був призначений на посаду у лютому 2024 року. Президент компанії поділився планами стосовно використання коштів та підкреслював, що передбачається детальна звітність стосовно усіх подальших фінансових дій. 

Обидва проєкти рішень були підтримані: за них проголосували 74 і 77 депутатів відповідно. Проте у ситуації із “Київміськбудом” важливий подальший моніторинг спрямування коштів, адже чи отримають зрештою інвестори своє житло — на даному етапі залишається питанням відкритим. 

Нагадаємо, що Василя Олійника пов’язують із найбільшою в Києві компанією-забудовником Stolitsa Group Владислави Молчанової. Окрім того, що Stolitsa Group має недобудовані ЖК, успадковані після банкрутства “Аркади”, сама Молчанова є бізнес-партнеркою Ігоря Кушніра — попереднього очільника “Київміськбуду”, який також є фігурантом журналістських розслідувань. 

Під час розгляду ініціатив про “Київміськбуд” у сесійній залі з’явився народний депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко. Примітно, що це відбулося саме на першому пленарному засіданні Київради після публікації розслідування Bihus.Info про статки родини голови фракції ЄС Володимира Прокопіва. Депутат зайняв місце у президії біля Віталія Кличка, а пізніше виступив із трибуни, наголошуючи на важливості підтримки Верховною Радою місцевого самоврядування. 

Земельні питання: були, проте не зовсім

Земельні питання вже традиційно були у порядку денному засідання, деякі навіть увійшли до списку невідкладних, зокрема ініціатива про продаж земельної ділянки у Святошинському районі ТОВ “Академія”. 

Раніше ЧЕСНО писав, що внесення земельних питань до переліку невідкладних є вкрай негативною практикою, яка унеможливлює прозорий розгляд рішень. 

Читайте також: “Дорогими для мене стали схили Дніпра”: як Київрада розподіляє землю столиці

Про цей випадок нагадала після засідання депутатка від “Європейської солідарності” Вікторія Пташник. Депутатка Також вона підкреслила, що результати поіменних голосувань були опубліковані у новому форматі — вже без поділу на фракції, а єдиним списком.

Під час затвердження порядку денного депутати зрештою зняли кілька блоків земельних питань із розгляду. Залишили лише проєкти рішень, що стосувалися продажу — вочевидь, голосування про продаж землі ТОВ “Академія” було терміновим, хоч сам проєкт рішення зареєстрували лише 28 жовтня. 

Примітно, що жодна з ініціатив не набрала необхідної кількості голосів. Голова земельної комісії Київради та депутат УДАРу Михайло Терентьєв намагався підкреслити важливість голосування, адже це “кошти, які поповнять міський бюджет”. Незважаючи на це, рішення не були ухвалені.

Нагадаємо, ЧЕСНО проаналізував, що від початку IX скликання депутати Київської міської ради розглянули понад 10 тис. проєктів рішень щодо земельних питань. Найбільша кількість припала на 2021 рік — тоді майже 5 тис. ініціатив опинилися у порядках денних засідань. З роками помітно змінювалися самі категорії земельних питань. Так, наприклад, у 2022 році не було жодного проєкту рішення про затвердження детального плану територій (ДПТ) у столиці. Натомість станом лише на серпень 2024 року їх було вже шість.