В орбіті російського впливу: що показали вибори в Молдові?

На цих виборах Росія змогла організувати ледь не безпрецедентну мережу для підкупу виборців. За інформацією правоохоронців, щонайменше 130 тисячам виборців обіцяли винагороду за підтримку проросійських варіантів як на виборах, так і на референдумі. Координувалася ця кампанія за допомогою Telegram-каналів, а виплати здійснювалися на спеціальні рахунки в одному з російських банків. За оцінками молдовських політиків, мережа охопила значно більшу кількість людей — до 10–15% від загальної кількості виборців.

Це дало свої результати, в першу чергу на референдумі. Різниця між варіантами “так” і “ні” склала менше одного відсотка — 50,4% та 49,6% відповідно. Результати стали невтішними і для фаворитки президентських перегонів Майї Санду, яка разом зі своїм головним конкурентом — кандидатом від соціалістичної партії Олександром Стояногло — пройшла у другий тур. Хоча у першому турі Санду посіла перше місце (42,5%), попередні соціологічні опитування показують, що другим вибором вона є для дуже невеликої частини громадян Молдови. Тому результати другого туру залишаються інтригою.

Невтішною стала і явка на виборах та референдумі, яка склала лише трохи більше половини усіх виборців. При цьому, якщо бюлетень для виборів президента брали всі, то від бюлетеня для референдума частина людей відмовлялася. Саме через питання кворуму на виборах їх вирішили обʼєднати з референдумом.

Чому ж така ситуація склалася в країні, де офіційно учасниками кампанії на референдумі стали 13 політичних партій, 11 з яких підтримували варіант “так” щодо руху країни до ЄС?

Найбільшу роль у цьому зіграло втручання росії, яке виявилося таки доволі успішним. Саме референдум став основною ціллю, адже він, хоча і є важливим інструментом демократії, водночас створює величезне підґрунтя для маніпуляцій. Варто зазначити, що Молдова до цього готувалася та затвердила новий виборчий кодекс. Деякі його положення були направлені саме на протидію традиційним методам російського впливу. 

Так, наприклад, заборонили організоване транспортування людей на виборчі дільниці. Раніше ця проблема була особливо гострою в регіонах із дільницями для тих громадян Молдови, що проживають у так званому Придністровʼї. У Варниці, що за кілька сотень метрів від окупованого міста Бендери, було організовано одразу декілька таких дільниць. Вулицю з усіх сторін охороняли представники поліції, а члени місцевих виборчих комісій розповідали, що вперше за усі роки там було так спокійно. 

Хоча повністю зарадити проблемі організованого транспортування підкуплених виборців не вдалося — місцеві неодноразово говорили, що жителям Придістровʼя обіцяли компенсувати вартість поїздки на таксі, аби ті лише проголосували за потрібні варіанти. А перед однією з дільниць чоловік голосно агітував проти руху країни в ЄС.

Цікаву роль зіграли і нові обмеження щодо агітаційних кампаній. Тепер постери та рекламу можна розміщувати лише на спеціально виділених місцях, яких була обмежена кількість. У той час як більшість політсил грали за цими правилами, на вулицях часто можна було побачити антиєвропейську анонімну агітацію в недозволених місцях. Крім того, це лише спонукало партії ще більше вдаватися до кампанії “від дверей до дверей”. Її ж контролювати значно важче, як у контексті оплати праці залучених агітаторів, так і в контексті потенційного підкупу виборців у рамках цих кампаній, чим проросійські сили активно і користувались.

Окремо варто відмітити питання мови. Вона залишається потужним важелем впливу росії. При підрахунку голосів важко було не помітити різницю — більшість російськомовних бюлетенів були на підтримку проросійських опцій як на виборах, так і на референдумі. Це ж прослідковувалося і у виборчих кампаніях кандидатів, і, звісно, вже згадана вище мережа підкупу виборців також використовувала російську мову у своїй роботі.

Тиха і нібито “цивілізована” виборча кампанія проєвропейських партій насправді не змогла нічого протиставити російським мільйонам, які витратили на купівлю голосів. 

Референдум для правлячої партії врятувала лише молдовська діаспора, до якої російський вплив просто не зміг дістатись. Без урахування діаспори лише 45% громадян Молдови підтримали рух країни до ЄС. 

Молдова, на жаль, продовжує залишатися у сфері російських інтересів та впливу. Проте, можливо, правляча партія все ж наважиться запровадити жорсткіші міри протидії російському гібридному впливу після аж настільки кричущого втручання у вибори.