Чому Феміда закриває очі на справи Портнова

У 2021 році США наклали на Портнова санкції. В обґрунтуванні пояснюється, що екснардеп налагодив широкі зв’язки із судовим і правоохоронним апаратом України через хабарництво. 

Рух ЧЕСНО проаналізував судові справи, у яких він фігурував, а також діяльність суддів, які ухвалювали ці рішення.

 У Єдиному державному реєстрі судових рішень чимало справ щодо Портнова, де ті самі судді неодноразово розглядали справи та ставали на його бік. Розглянемо кілька з них. 

 У 2019 році Андрій Портнов позивався до 24 каналу, Генпрокуратури та голови ЦПК. У позові екснардеп вимагав спростувати нібито недостовірну інформацію, яку було подано у програмі “Право на гідність”. Зокрема ведучий стверджував, що начебто існувало кримінальне провадження щодо незаконного збагачення Портнова, яке було закрите внаслідок рішення Конституційного суду України. Проте відповідні матеріали залишилися і їх можна використати для стягнення коштів у цивільному провадженні. 

Цю справу розглядала суддя Печерського райсуду Тетяна Ільєва. Вона задовольнила позов. Судді Київського апеляційного суду Олена Шкоріна, Любов Поливач та Анатолій Стрижеус теж стали на бік Портнова. Згодом Верховний суд скасував це рішення Печерського суду та апеляційної інстанції.

Відомо, що у 2023 році суддя Тетяна Ільєва отримала підозру у зловживанні владою та внесенні до ухвали завідомо неправдивих відомостей. Нині розгляд цієї справи триває у суді. За даними слідства, суддя ухвалила рішення про зняття арешту з 110,7 тис. євро та 9,3 тис. дол. США щодо колишнього віцепрезидента державної компанії “Хліб України” Андрія Миханіва. Вона посилалась на нібито належність цих коштів не обвинуваченому у справі, а зовсім іншій особі.

У цій справі Вища рада правосуддя відмовилась тимчасово відсторонити Ільєву від роботи в суді. Крім того, Тетяна Ільєва у 2014 році відпустила ексголову правління “Нафтогазу України” та колишнього нардепа ВРУ VIII скликання від “Опозиційного блоку” Євгена Бакуліна під заставу у 10 млн гривень замість 1,5 млрд.

У 2023 році Портнов позивався до ЦПК, ТОВ “Фокус медіа” та “Оптік Глобал Груп”. У позові він вимагав визнати недостовірною інформацією твердження, що він є проросійським діячем, колаборантом, зрадником, поплічником росії, до якого повинні бути застосовані персональні санкції. Тоді справу розглядав суддя Печерського суду Сергій Вовк, який став на бік Портнова.

Судді Київського апеляційного суду Крижанівська, Онищук та Шпирук також підтримали рішення першої інстанції. Розгляд справи триває.

Відомо, що у 2019 році суддя Сергій Вовк вирішив стягнути з державного бюджету майже 7 млн гривень на користь Портнова. Портнов позивався до Міністерства юстиції та Держказначейства за збитки, завдані його репутації.

До того ж суддя Сергій Вовк задовольнив позов Анатолія Шарія до “Української правди”. Він вимагав визнати недостовірною інформацію: “Блогер, якому раніше бонзи ПР замовляли сюжети у війні одне з одним, тепер забирає у колишніх замовників частину їхнього електорату в базових регіонах ОПЗЖ”.

Суддю у 2015 році тимчасово відсторонили від посади, у 2016 році він поновився в суді. За даними прокуратури, у 2015 році суддя незаконно позбавив громадянина права власності на майно. 

У 2020 році Андрій Портнов позивався до проєкту “Схеми” та інших медійників. У позові він просив визнати недостовірною інформацію про його причетність до підпалу автомобіля водія знімальної групи програми журналістських розслідувань “Схеми” та його погрози редакції. Справу розглядав суддя Печерського суду Олексій Соколов. Він також задовольнив позов Портнова щодо захисту честі та гідності.

Вже згадані вище судді апеляційної інстанції Олена Шкоріна, Любов Поливач та Анатолій Стрижеус підтримали Портнова. У проєкті журналістських розслідувань “Схеми” зазначили, що оскаржуватимуть це рішення.

Також суддя Печерського суду Олексій Соколов став на бік Портнова у справі про захист честі, гідності та ділової репутації, коли той позивався проти партії “Європейська солідарність”. Екснардеп просив визнати недостовірною інформацію: “Матеріали “справи моряків”, незважаючи на таємницю слідства, були передані ДБР пану Портнову, який потім передав цю інформацію Російській Федерації, а конкретно постійному представнику РФ в ООН”.

Крім того, суддя зобов’язав колишнього нардепа, а наразі уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця сплатити 50 тис. моральної компенсації та спростувати усі твердження щодо члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського. Тоді Лубінець назвав його “одіозним” та “повторно й незаконно обраним членом Вищої ради правосуддя”.

За даними Громадської ради доброчесності, суддя Олексій Соколов неодноразово порушував строки надсилання судових рішень до державного реєстру. Деякі справи з’являлися в реєстрі на рік чи два пізніше, ніж дата ухвалення рішення. Також він затримував розгляд скарги захисника столичного урочища Протасів Яр Романа Ратушного, який у 2022 році загинув у бою під містом Ізюм на Харківщині, потрапивши у ворожу засідку. Він був розвідником 93-ї механізованої бригади “Холодний Яр”.

Соколов допустив значні розбіжності у відомостях, поданих у майнових деклараціях. Суддя кілька разів безпідставно своєчасно не задекларував своє майно чи члена родини. Також його колишня дружина працює в Київському апеляційному суді.

У 2024 році Портнов позивався проти Руху ЧЕСНО щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Екснардеп вимагав видалити його з Реєстру зрадників та спростувати недостовірну інформацію щодо нього. Справу розглядав суддя Печерського суду Вячеслав Підпалий. Він теж оголосив рішення на користь Портнова. Раніше ЧЕСНО повідомляв, що подає апеляцію.

Примітно, що Підпалий дозволив Генпрокуратурі доступ до повідомлень та дзвінків із телефонів журналісток проєкту “Схеми” Наталії Седлецької та Христини Бердинської із видання NV. Теж за позовом Портнова. Тоді ЄСПЛ виявив у цьому порушення Європейської Конвенції з прав людини.

Крім того, суддя обрав екснардепу Віктору Медведчуку м’якший запобіжний захід — домашній арешт. Тоді як прокурор просив призначити тримання під вартою з можливістю внесення застави 300 млн гривень. Нагадаємо, що Медведчук підозрюється у держзраді та замаху на розграбування національних ресурсів у Криму. 

Читайте також: Справи проти нацбезпеки: чи закон однаковий для всіх?

У 2014 році відносно Підпалого зареєстрували кримінальне провадження щодо завідомо неправосудного рішення про скасування арешту майна першого віцепрем’єр-міністра Сергія Арбузова та його дружини. До того ж у 2022 році МЗС Британії заявило, що російські спецслужби підтримують зв’язки з багатьма колишніми українськими політиками, зокрема з Арбузовим. 

Перелік суддів у цих справах не є вичерпним. Адвокат “Платформи прав людини” Роман Васильняк зауважує, що подібні рішення ухвалюють судді, які розуміють, що не понесуть за це відповідальності, адже безкарність призводить до вседозволеності. На практиці отримати законне рішення по справі можна лише на рівні Верховного суду, але для цього потрібно витратити багато зусиль і часу. 

“У серпні 2023 року я подав скаргу на дії судді Вячеслава Підпалого, який три роки не видавав журналістам “Дзеркала тижня” повний текст судового рішення для подальшого оскарження, і за рік Вища рада правосуддя так і не надала мені жодної відповіді. Така робота ВРП надає суддям впевненості у своїй безкарності”, — наголошує Васильняк.

Рух ЧЕСНО направив запит до Вищої ради правосуддя (ВРП) щодо кількості скарг, поданих на згаданих вище суддів, аби з’ясувати, скільки людей скаржились на них та які рішення приймала ВРП.