Київ у диму: чому столицю щороку накриває їдкий смог

Так, у ніч на 20 вересня місто окутав густий дим з різким запахом, і за рівнем забруднення повітря столиця тимчасово очолила антирейтинг міст міжнародного сервісу IQair із показником 173 US AQI. Менший, але теж небезпечний рівень забруднення зафіксували 21–23 вересня. Таке задимлення та забруднення повітря не є унікальним і відбувається щороку — восени або навесні.

Про причини систематичних пожеж та колосального забруднення повітря читайте в матеріалі ЧЕСНО.

Пожежі на Київщині

“В екосистемах Києва та області за добу зафіксовано понад 30 пожеж”, “У Київській області сталося загоряння торфу”, “Ймовірною причиною тимчасового погіршення стану повітря є пожежі в екосистемах” — усе це короткі вибірки з публікацій КМДА у період із 2020 по 2024 рік. Усі вони припадають на кінець серпня — початок вересня, так званий “сезон”, коли через аномальну спеку та відсутність опадів регіон охоплюють пожежі. Нагадаємо, що лише протягом цього літа Київ регулярно встановлював нові температурні рекорди, а серпень 2024 року увійшов у двадцятку найсухіших за останні 133 роки. 

За таких умов варто було чекати початку пожеж. Особливо сильно кияни відчули це 20 вересня. Кількома днями раніше, 16 вересня, стало відомо про дві пожежі у Вишгородському районі — тоді ЗМІ повідомляли, що зайнялися лісова підстилка та торфовище. Через сильні пориви вітру було важко локалізувати займання. 

З огляду на існування певного сценарію, можна було б завчасно повідомляти містян про можливе погіршення стану повітря найближчими днями. Це дозволило б людям коригувати свої плани, зменшуючи тривалість перебування на вулиці. Натомість 20 вересня Київ прокинувся від запаху гару, про що мешканці міста говорили у соцмережах. Про пожежі у Київській області голова Київської ОДА Руслан Кравченко повідомив ще вночі. Чи могли синоптики спрогнозувати поширення диму на столицю, а в КМДА — завчасно попередити людей про ризики, невідомо.

Схожа ситуація була і у 2020 році — тоді лісові пожежі охопили Чорнобильську зону, а пізніше почалися у Житомирській та Київській областях. Як наслідок, столицю також вкрили дим та смог, а екологи попереджали, що у зв’язку зі стрімкими змінами клімату подібні явища будуть повторюватися й надалі. 

Причини пожеж

Основним джерелом їдкого диму є пожежі на осушених торфовищах, адже, на відміну від лісу, торф не горить, а тліє через наявність внутрішньої вологи та нестачу кисню. Осушене торфовище містить певну кількість води, але її недостатньо, щоб уникнути пожежі.

“Дим торфовищ більш токсичний, ніж від звичайної лісової пожежі. Торф горить в умовах дефіциту кисню, і утворюється багато чадного газу, який сам по собі токсичний. Також у димі містяться продукти неповного згоряння, наприклад канцерогенний бензопірен, небезпечні оксиди сірки, азоту, важкі метали, дрібнодисперсні часточки золи”, — розповів ЧЕСНО фахівець зі збереження екосистем із центру екологічних ініціатив “Екодія” Богдан Кученко.

На пресбрифінгу щодо стану якості повітря у Києві, який КМДА провела 20 вересня, пульмонологиня Анна Анікєєва зазначила, що від диму найбільше страждають люди, які мають хронічні хвороби органів дихання, та курці. Проте кашель, дискомфорт під час вдиху, сухість у носовій порожнині, головний біль можуть з’явитися не лише у тих, хто має такі хронічні захворювання.

Щоб захистити себе від наслідків задимлення, містянам порадили: 

• не виходити на вулицю, особливо для занять спортом;

• не провітрювати приміщення;

• пити більше води та відмовитися від солодких газованих напоїв;

• їсти здорову їжу, особливо зелені овочі;

• провести вологе прибирання, увімкнути очищувач повітря.

Такі поради є стандартними при погіршенні якості повітря.

Чому горять торфовища?

“Те, що зараз відбувається, на жаль, стало вже такою традиційною сезонною ситуацією. Коли мало дощів протягом серпня — вересня, суха погода призводить до лісових та торфʼяних пожеж”, — пояснила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.

Вона підкреслила, що тліючі торфовища дуже важко загасити, адже горіння відбувається всередині. 

Систематичні пожежі на півночі України, як пояснюють екологи, є наслідком радянського господарювання, а саме масового осушення поліських боліт у 60–80-х роках минулого сторіччя. Висохлі та деградовані торфовища перетворилися на “бомбу сповільненої дії”. Адже торф є паливом і може загорітися від необережного поводження з вогнем, зокрема від випалювання сухостою, що, на жаль, систематично роблять українці на своїх подвірʼях. Хоча це і заборонено законом.

“На жаль, фіксуємо, що люди продовжують свою традицію підпалення сухої трави, попри те, що це вже давно під забороною, — наголошує міністерка захисту довкілля. — Якщо вітряна погода, то вогонь перекидується на інші території — на поля і навіть на ліс”.

Крім того, через хімічні процеси на осушеному торфовищі може статися самозаймання, а високі температури повітря та сонячні промені посилюють ризик, особливо за тривалої відсутності дощів.

“Тління торфу може тривати тижнями та місяцями. Навіть сильні нетривалі дощі можуть не загасити пожежу. Якщо немає достатньої кількості опадів, або якщо малосніжна зима, тління може зберегтися під снігом та відновитися навесні”, — підкреслив еколог Богдан Кученко.

Екологи пояснюють, що такі пожежі важко виявити на початкових стадіях і важко ліквідувати: потрібна велика кількість води, а водойм поблизу може і не бути. Крім того, навіть після заливання торфовища можуть залишитися невеликі тліючі осередки, що призводить до повторного загоряння.

Світова практика

Щорічне тління торфовищ — не унікальний, виключно український досвід. І тут все залежить від того, яку стратегію обирає країна для запобігання таким пожежам. Найпоширеніше рішення — відновлення природних водно-болотних угідь у тому вигляді, в якому вони існували до осушення. 

Один із лідерів у цьому — Шотландія, де у 2020 році відновили 50 тис. га торфовищ у лісах та державних заповідниках, а до 2030 року планують відновити 200 тис. га боліт. Громадськість та уряд вже інвестували у такі програми близько 65 млн доларів США.

За схожим принципом діє Німеччина — розуміючи, що болота важливі для збереження біорізноманіття, країна запроваджує програми із підтоплення штучно висушених торфовищ. Як наслідок, трапляється значно менше пожеж, хоча родовища торфу Німеччина експлуатує частіше, ніж Україна. 

За кордоном також поширена практика створення окремих агенцій для відновлення торфовищ або ж проведення конкурсів з метою пошуку найбільш дієвого рішення, видача грантів. Так, у 2018 році Індонезія оголосила конкурс на найкращий метод картографування торфовищ із призовим фондом в 1 млн доларів. 

Усе це вкотре підкреслює, що боротьба з пожежами в екосистемах потребує комплексного та системного підходу з боку органів державної влади та місцевого самоврядування. 

Як протидіяти?

Очевидно, що мешканцям Полісся та киянам зокрема доведеться або звикати до регулярних токсичних пожеж на осушених торфовищах, або працювати над програмами з їхнього обводнення. Адже збільшення кількості вологи зменшить масштаб пожеж, а відновлення природних боліт дозволить їх уникнути.

“Єдиний дієвий засіб — це обводнення тих торфовищ. Торф не буде горіти, якщо є достатня кількість води”, — пояснює Кученко.

Екологи попереджають, що відновлення торфовищ потребуватиме глибокого гідрологічного аналізу, адже осушення боліт призвело до зменшення рівня ґрунтових вод, і відновлення водойм може призвести до затоплення ділянок полів, забудов тощо.

Крім того, обводнення торфовищ сприятиме боротьбі з кліматичними змінами, адже торф фіксує парниковий газ вуглець, який виділяється в атмосферу після осушення. Такі програми можуть допомогти залучити фінансування з міжнародних кліматичних та екологічних фондів. Відновлені болота допоможуть збільшити біорізноманіття, будуть стримувати паводки, живитимуть малі річки в посушливий період та очищуватимуть воду, що вже доведено на прикладі інших країн.

Ще одним способом уникнути пожеж може бути видобуток із деградованих торфовищ. Однак, на переконання екологів, такий спосіб прийнятний лише для поодиноких випадків, адже масовий видобуток торфу із тонких покладів економічно недоцільний та перетворить на “місячний ландшафт” тисячі гектарів екосистем.

Зменшити загальне забруднення повітря допоможе озеленення, захист та розвиток наявних насаджень, адже дерева здатні вловлювати пил і поглинати шкідливі речовини, що особливо актуально для мегаполіса.

Важливість розроблення стратегії

Для протидії пожежам у Київській області необхідна комплексна стратегія, яка включатиме відновлення водно-болотних угідь, боротьбу із побутовими пожежами та якісну систему попередження про можливу небезпеку. 

У відповіді на запит ЧЕСНО про наявність стратегії боротьби з пожежами ДСНС у Київській області повідомило, що керується положенням про Головне управління ДСНС у Київській області. Документ окреслює його функції як територіального органу, до яких входить “захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню”. Додаткового роз’яснення щодо того, як здійснюється запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, у положенні немає. 

“З метою попередження пожеж в екосистемах Київщини постійно проводиться роз’яснювальна робота з населенням, профілактичні рейди та робота моніторингових груп”, — зазначив начальник управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС у Київській області Анатолій Врублевський. 

Акцентом подібної роз’яснювальної роботи є комунікація про правила пожежної безпеки на відкритих територіях, заборону спалювати сміття та відповідальність за спричинення пожеж в екосистемах. Проте, як уже було зазначено раніше, далеко не всі пожежі починаються за людського сприяння. 

За таких умов необхідним залишається саме системний підхід до боротьби з пожежами. Робота над відновленням боліт дозволить протидіяти одній з першопричин загоряння, а регулярна роз’яснювальна комунікація із громадянами дасть їм можливість завчасно готуватися до можливого погіршення якості повітря та правильно на нього реагувати.

Катерина Бєлоусова та Аміна Лікар для "Лівого Берега"