Малоросійська імітація: як нардепи провалюють деколонізацію

Під час голосування за низку постанов про перейменування найменший відсоток підтримки був у групах ПЗЖМ та “Відновлення України”, найбільший — серед нардепів “Слуги народу” та “Європейської солідарності”.

Фракція “Голосу” єдина не дала жодного голосу за перейменування Южноукраїнська на Південноукраїнськ та Южного на Південне. Група ПЗЖМ, навпаки, підтримала лише ці два перейменування. 

Що пропонувалось?

У вересні Верховна Рада не змогла ухвалити всі перейменування одним голосуванням через суперечки щодо назв, тому їх винесли в окремі постанови на жовтень. Про те, як Верховна Рада з другої спроби таки ухвалила постанову про перейменування сотень населених пунктів, назви яких пов’язані з російським імперським та радянським минулим, Рух ЧЕСНО писав раніше. 

9 жовтня нардепи розглянули загалом вісім постанов щодо перейменування п’яти населених пунктів, оскільки щодо деяких міст було винесено кілька постанов із різними варіантами зміни назв: 

• постанова № 12081 замість імені російського імперського генерала Синельникова пропонувала назву історичної місцевості Ріднопілля;

• постанова № 12082 пропонувала місту Павлограду, названому на честь російського імператора Павла І, козацьку назву Матвіїв (від поселення Матвіївка, яке існувало до ліквідації Запорізької Січі);

• постанова № 12083 пропонувала замість радянської назви Южноукраїнськ повернути козацьку назву фортеці Гард;

• натомість постанова № 11236 пропонувала назву Південноукраїнськ;

• постановою № 12084 пропонувалося перейменувати Южне на Порт-Анненталь для відродження історичної місцевості Анненталь;

• натомість постановою № 12092 пропонувалося перейменування міста Южне на Південне;

• постанова № 12085 пропонувала перейменувати місто Первомайськ на Ольвіополь; 

• натомість постановою № 12096 пропонувалося перейменувати Первомайськ на Ольвію, хоча античний поліс Ольвія був розташований за 200 км від Первомайська.

Марафон перейменувань 

Із цих восьми постанов нардепи підтримали лише дві — про перейменування Южноукраїнська на Південноукраїнськ і Южного на Південне.

У фракції більшості (“Слуги народу”) підтримка щодо більшості перейменувань була на рівні 45–55%. Більш одностайною була думка “слуг” щодо варіантів Південноукраїнськ, Південне та Ольвія. 

Зазначимо, що голосування за перейменування відбувалися одне за одним, без обговорень і перерв. Утім, за ці десять хвилин, коли відбувалося голосування, кількість зареєстрованих у залі нардепів “Слуги народу” постійно змінювалась. Так, під час розгляду перейменування Павлограда на Матвіїв на табло відображалось, що в залі присутні лише 184 нардепи СН, а за кілька хвилин уже 210 “слуг” брали участь у голосуванні за перейменування Южного на Південне. Це свідчить про те, що деякі зі “слуг” під час голосувань, ймовірно, виймали свої картки зі слотів, вдаючи свою відсутність, щоб не брати участі у конкретних голосуваннях.

Більшість фракцій та груп не підтримали жоден із варіантів для перейменування міста Первомайська, які розглядали на сьогоднішньому засіданні. За варіанти “Ольвія” чи “Ольвіополь” голосували переважно “слуги”, а також кілька представників груп “Довіра” та “Відновлення Україна” і позафракційних нардепів. Водночас нардепи від ЄС, “Голосу” та “За майбутнє” не дали жодного голосу за це перейменування. 

Більшість нардепів від “Європейської солідарності” та “Голосу” підтримали перейменування Южноукраїнська на Гард, Павлограда на Матвіїв та Синельникового на Ріднопілля, які не отримали достатньої підтримки у Раді загалом. 

Водночас понад половина депутатів ЄС підтримали і перейменування Южноукраїнська на Південноукраїнськ, а Южного — на Південне. Натомість у фракції “Голосу” жоден депутат не проголосував за ці варіанти. 

Група ПЗЖМ не підтримала жодної постанови про перейменування, крім двох, якими фактично переклали назви міст замість повернення їм історичних назв. 

Читайте також: Депутати Московського патріархату. Хто у Верховній Раді досі відстоює російські інтереси

“Русифіковані Южне і Южноукраїнськ просто переклали на “Південне” і “Південноукраїнськ” замість повернути цим містам назви з історичним змістом. Первомайськ не мав адекватної альтернативи на голосуванні, тому в якійсь мірі добре, що зміну назви провалили сьогодні, хоча в цілому ганьба, що на 34-му році незалежності в нас досі славиться пєрвомай. Загалом — ганебне відчуття, політична воля відсутня” — так прокоментував у дописі результати голосування нардеп від “Голосу” і один з ініціаторів перейменувань Роман Лозинський. 

Рецидив совкової ментальності

Зазначимо, що до кожного проєкту постанов щодо перейменування Український інститут національної пам’яті надав експертний висновок. Зокрема, у документі зазначається, що в околицях сучасного міста Южноукраїнська у XVIII столітті існувала позначена на багатьох мапах козацької доби фортеця Гард, що була центром Бугогардівської паланки Запорізької Січі в часи Нової Січі (1734–1775 рр.) — важливим форпостом на межі з Османською імперією, а також митницею на перетині важливих торгових шляхів. Для міста Южне також розглядали назви Аджалик (історична назва ще за часів козаччини) та Оріяна чи Порт-Оріяна. 

У відповіді до постанови щодо перейменування Южного йдеться, що на території, яку нині охоплює Южненська міська територіальна громада, у XIX столітті було засновано поселення німецьких колоністів Анненталь.

Водночас зазначимо, що експертні висновки Українського інституту національної пам’яті мають лише рекомендаційний характер і відіграють роль інформаційної довідки для нардепів. 

У коментарі Руху ЧЕСНО керівник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, історик та офіцер ЗСУ Сергій Гуцалюк зазначає, що нардепи, на жаль, не дослухалися до висновків Інституту нацпам’яті: 

“Український інститут національної пам’яті на комітеті Верховної Ради дав рекомендацію саме щодо Порт-Анненталя і Гарда. Щоб не був Південноукраїнськ, бо це фактично калька з радянського Южноукраїнська. І Южне — Південне — це така сама калька з радянського. Було декілька варіантів, але чомусь вибрали не між історичними назвами, а вибрали совкову кальку”.

Представник УІНП переконаний, що, на жаль, маємо “рецидиви цієї совкової ментальності та нерозуміння історії”. 

“Чомусь у багатьох нинішніх представників влади присутній комплекс меншовартості і якесь небажання розуміти історичні процеси стосовно міста”, — наголошує Гуцалюк.