Лідери змін: ветерани та ветеранки як двигун розвитку держави

Ветеранський досвід як ресурс для суспільства

Ветерани та ветеранки несуть з собою унікальний досвід, що може стати важливим ресурсом для суспільства. Їхні навички управління у складних умовах, прийняття рішень під тиском та здатність діяти у команді — надзвичайно цінні для розвитку громад. Якості, які вони набули під час служби, можуть бути адаптовані до цивільного життя і використані для вирішення соціальних, економічних та організаційних проблем у громадах.

Крім того, ветерани часто демонструють високий рівень особистої відповідальності, дисципліни та стійкості до викликів. Цей досвід може допомогти їм стати на чолі громадських ініціатив та проєктів, спрямованих на покращення якості життя у місцевих громадах. Адже ветерани як ніхто знають проблеми громад у питанні соціального та правового захисту.

Водночас варто наголосити, що цей досвід потребує адаптації до цивільного середовища. Багато ветеранів та ветеранок зіштовхуються з труднощами в інтеграції через психологічні травми або відсутність належної підтримки. Саме тому важливо, щоб суспільство і громади визнавали цінність їхнього досвіду і сприяли розвитку нових навичок, необхідних для лідерства у цивільному житті.

Правильно застосований і підтриманий ветеранський досвід може стати справжнім двигуном змін і розвитку українського суспільства.

Лідерство ветеранів через призму закордонного досвіду

На прикладі інших держав можна побачити, як ефективно проявляється ветеранське лідерство. У Сполучених Штатах Америки, наприклад,  відомим сенатором та кандидатом у президенти був “друг України” Джон Маккейн, ветеран військово-морських сил США. Він успішно використовував свій досвід військової служби для впливу на політику національної безпеки та міжнародних відносин.

Дослідницький центр Pew Research Center проаналізував результати американських виборів восени 2022 року і засвідчив, що тоді до нового складу Палати представників США увійшли 80 членів, які служили в армії на певному рівні, це 18,4% від загального складу Палати. Кількість сенаторів-ветеранів у Палаті становить 17 — і залишається такою й донині.

У Британії ветерани також займають важливі позиції в парламенті. Наприклад, Том Тугендхат, колишній офіцер британської армії, став головою комітету із закордонних справ у Палаті громад. Його військовий досвід дозволив йому стати впливовим гравцем у сфері міжнародних відносин і національної безпеки, крім того, він активно засуджує дії Росії. У липні цього року Тугендхат оголосив, що націлений боротися за посаду лідера Консервативної партії, тож, цілком імовірно, його політична кар’єра буде тільки розвиватися.

В Ізраїлі ветерани, як правило, займають ключові позиції в політиці через тісний зв’язок між військовою службою та політичним життям країни. Наприклад, Беньямін Нетаньягу та Егуд Барак, обидва колишні генерали Армії оборони Ізраїлю, ставали прем’єр-міністрами. Їхній досвід у військових конфліктах неодноразово впливав на прийняття важливих рішень у сфері безпеки, оборони та зовнішньої політики країни. Вони використовували свої знання та навички для формування національної стратегії та управління конфліктами, що робить ветеранів значною політичною силою в Ізраїлі​.

І це тільки кілька найвідоміших імен ветеранів у світовій політиці. Наголосимо, що вищезазначені приклади високопосадовців лише ілюструють, що реалізація ветеранів у політиці можлива. Водночас, як авторка, я утримуюся від більш детальної оцінки політичної діяльності цих людей, лишаючи це експертам-міжнародникам.

Враховуючи досвід США, Великої Британії та Ізраїлю, можна стверджувати, що в Україні також є великий потенціал серед ветеранів та ветеранок, які можуть стати рушійною силою змін у політиці та суспільному житті. Для України, де постійно зростає кількість носіїв ветеранського статусу, — це критично важливо. 

Виклики та перспективи

Залучення ветеранів до політичної та громадської діяльності в Україні відкриває великі можливості, але супроводжується низкою викликів, які потребують комплексного підходу для їх подолання. Наприклад, це брак досвіду громадської та політичної діяльності. Попри те, що ветерани мають значний лідерський потенціал і вміння приймати відповідальні рішення, ці навички часто сформовані у військових умовах і потребують адаптації до цивільної та політичної реальності. Для цього необхідні навчальні програми, тренінги з політичної грамотності та громадської адвокації, які допоможуть ветеранам ефективно застосовувати свої військові навички у новому середовищі.

Саме для цього вже цього року ЧЕСНО у партнерстві з Інститутом лідерства УКУ реалізує кілька хвиль навчальної програми з посилення політичного та громадського лідерства серед ветеранів та ветеранок. Проєкт реалізується в межах співпраці з MATRA Programme 2024 від Посольства Королівства Нідерландів.

Це питання вже давно актуалізується у суспільстві та створює активне обговорення. За останніми даними, близько 70% українців позитивно ставляться до участі ветеранів російсько-української війни у політиці та виборах. Ще 20% громадян мають нейтральне ставлення. Негативно або скоріше негативно до політичної участі ветеранів ставляться лише 8% українців. 

Війна, яку веде Росія проти України, не обмежується лише фізичними атаками. Ворог використовує всі можливі засоби дестабілізації, включаючи інформаційні кампанії, політичні маніпуляції та економічні інструменти. У цьому контексті підготовка ветеранів та ветеранок, які мають не тільки військовий досвід, а й глибоке розуміння політичних процесів, є надзвичайно важливою для того, щоб захистити країну комплексно.

По-перше, росія відома своєю агресивною політикою дезінформації та пропаганди. Ветерани, які пережили війну і мають реальне розуміння того, що відбувається на полі бою, можуть стати сильними голосами у боротьбі з дезінформацією. Вони здатні надавати об’єктивну оцінку ситуації, викриваючи брехню та маніпуляції, які можуть використовуватися для дестабілізації внутрішньої політичної ситуації. Водночас без належної політичної підготовки ветеранів легко використовувати як інструмент для досягнення чужих цілей, особливо у середовищі, де політична корупція та проросійські інтереси мають глибокі корені.

По-друге, після 2014 року, а особливо з початку повномасштабного вторгнення, ми спостерігали, як окремі політики, які раніше були підозрювані у співпраці з росією, намагаються “відмитися” через допомогу ветеранам. Це маніпулятивна стратегія, метою якої є використання довіри суспільства до ветеранів для політичної вигоди. Політична підготовка ветеранів повинна бути спрямована на те, щоб запобігти таким випадкам. Ветерани мають розуміти, як працюють політичні системи, щоб вони самі могли впливати на процеси, а не ставати маріонетками в руках недобросовісних політиків.

По-третє, росія не зупиниться у своїх спробах дестабілізації, і тому Україна повинна мати надійний щит не тільки у вигляді військової сили, але й у вигляді добре підготовлених політичних лідерів. Ветерани, які здатні захищати країну не лише на полі бою, але й у парламенті, уряді та місцевих органах влади, є ключем до забезпечення довгострокової стабільності та безпеки.

Отже, інвестування в політичну освіту ветеранів є не лише питанням їхнього особистісного зростання, а й стратегічною вимогою для забезпечення національної безпеки. Ветерани, які володіють глибокими знаннями політичних процесів і здатні діяти незалежно від зовнішніх впливів, можуть суттєво зміцнити Україну, протидіючи спробам зовнішніх сил використовувати її вразливості.