“Голос” програв апеляцію про зупинення державного фінансування

Партія звернулася до суду, бо 25 червня Національне агентство з питань запобігання корупції своїм наказом зупинило їй держфінансування. Причина — недостовірні відомості у фінансовому звіті “Голосу” за ІІІ квартал 2020 року. 

За даними НАЗК, партія заплатила кошти товариству за юридичні послуги, які те не надавало. А про сплату за послуги двох ФОПів послалася на проєкти рішень, які на момент ухвалення договорів із ними не були зареєстровані у Парламенті. 

Щодо “Мейнтіс”, то НАЗК посилалося, що в товариства немає майна, де юристи могли б надавати послуги. Крім того, фірма не платила податки й не звітувала про найманих працівників. На думку представників НАЗК, це свідчить, що ТОВ насправді не здійснювало господарську діяльність. 

Детальніше про аргументи у першій інстанції: ““Голос” програв першу інстанцію щодо зупинення держфінансування”

Натомість партія у апеляції послалася на те, що суд першої інстанції не врахував, що вона не може мати у своєму розпорядженні інформації та доказів про наявність у “Мейнтіс” матеріально-технічної бази та достатньої кількості юристів для надання юридичних консультацій.

А щодо договорів із ФОПами вказала, що надала для НАЗК не ті договори, а також вказала про одрук у даті підписання додаткової угоди.  

Також партія мала зауваги до часу перебування суддів першої інстанції в нарадчій кімнаті. Мовляв, за вісім хвилин скласти повний текст рішення не можна. А відтак рішення приймали в іншому місці та в інший час.

Проте колегія суддів Касаційного адміністративного суду рішення першої інстанції залишила без змін.

Головуюча суддя зачитала текст рішення, де розказала деталі укладення договорів із підприємцями. Так, із ФОП Гірій договір від 3 червня був про підготовку аналітичних висновків на законопроєкти № 3034а, 3039а, 3859-1, 3960, 3975. Проте ці законопроєкти були зареєстровані у парламенті пізніше. 

Коли НАЗК звернулося до партії за поясненням, агентству відповіли, що це не актуальна версія договору й надали ще один договір. Він також від 3 червня, але в ньому немає згадок про номери законопроєктів для аналізу.  

“Отже, “Голосом” було надано НАЗК два окремі договори, що регулюють ту саму господарську операцію, створюють правові наслідки та своїми ознаками мають однакову юридичну силу. Крім того, “Голос” не надав докази розірвання договору від 3 серпня 2020 року, який надали першочергово”, — зачитала суддя. 

Також в актах виконаних робіт йшлося про аналіз ФОП Гірій саме цих законопроєктів, “що у свою чергу є додатковим спростуванням тверджень позивача”.

Натомість додаткову угоду із ФОП Шувальською партія уклала 3 червня. І вона також мала аналізувати проєкти законів № 3618, 3607. Проте їх у Верховній Раді зареєстрували лише 5 червня. Партія пояснила це одруком у додатковій угоді і що її насправді уклали 13 червня. 

“Навіть у разі допущеної помилки до додаткової угоди номер два партія мала змогу відразу виявити помилку та вжити усі необхідні дії та її виправити”, — зачитувала суддя.

А щодо короткого перебування суддів першої інстанції у нарадчій кімнаті зазначила, що “перебування суду в нарадчій кімнаті” не регламентовано “положення процесуального законодавства”.

Нагадаємо, оскаржуваний наказ є одним із двох, який ухвалило НАЗК цьогоріч щодо “Голосу” — 25 червня агентство спершу зупинило держфінансування партії, а потім і припинило. Паралельно партія оскаржує й наказ про припинення. Проте Касаційний адміністративний суд зупинив розгляд цієї справи допоки справа про зупинення не набере законної сили.