Засідання Київради: крок до збереження Протасового Яру та “бюджет виживання” столиці

Крім того, столичні депутати розглянули зміни до міських цільових програм, зокрема “Турбота. Назустріч киянам”, “Підтримка киян — Захисників та Захисниць України”, а також Програми економічного і соціального розвитку міста Києва. Відбулася також презентація програми “Охорона та збереження культурної спадщини Києва на 2025-2027 роки”.

Попри насиченість порядку денного, деякі проєкти рішень додавалися з переліку “невідкладних”. Серед подібних був проєкт, що стосується оренди землі та внесення змін до бюджету столиці. Раніше ЧЕСНО вже зазначав, що подібна практика є шкідливою, адже унеможливлює якісне та завчасне ознайомлення зі змістом ініціатив. 

Голосування по Протасовому Яру

“Київ — це Протасів Яр, а не бетонне провалля”, “Не чіпайте Протасів Яр!”, “Протасів Яр — киянам, а не бізнесу”, “Протасів Яр має залишатися зеленим!”, — це лише незначна вибірка плакатів, із якими можна було зустріти киян під стінами КМДА у ранок пленарного засідання Київради. Громадськість зібралася, аби прослідкувати за голосуванням депутатів по відповідних проєктах рішення та віддати шану пам’яті Роману Ратушному — активісту, який за життя боровся за збереження урочища. 

Читайте також: "На паркані виб’ють імена всіх, хто долучився до відновлення парку" Роман Ратушний про успішну історію боротьби за Протасів Яр

Зазначимо, що однією зі складностей, з якою зіштовхнулась зелена зона, було перебування кількох її ділянок у власності ТОВ “Протасів Яр” з 2004 року. Відповідно, компанія мала намір забудувати їх та виступала проти рішення Київради від 2022 року про те, аби урочище мало статус ландшафтного заказника. Натомість проєкти №653 та №654 визнають рішення 2004 року “такими, що не відповідають інтересам територіальної громади міста Києва” та затверджують заяву Київради щодо заказника.

Читайте більше: Протасів Яр: домовленості за спиною громадськості та викуп землі Київрадою 

На початку пленарного засідання відповідні проєкти включили з переліку “невідкладних” до порядку денного, і про подальше голосування висловився міський голова Віталій Кличко:

“Також хотів зробити акцент, багато спекуляцій на цю тему — в порядку денному у нас стоїть питання, пов’язане з Протасовим Яром. У 2022 році ми створили заказник на цих територіях, всі разом, проголосувавши в цій залі. Тепер ми маємо не тільки захистити наші рішення у суді, але розпочати процес викупу земельних ділянок у власника, які він придбав ще 20 років тому”, — зазначив мер столиці. 

Раніше ЧЕСНО наголошував, що головною проблемою, яка відбулася до винесення питань у сесійну залу — зустрічі, які ініціював голова земельної комісії та депутат фракції УДАР Михайло Терентьєв з метою обговорення “проблемних питань”, які можуть виникнути під час розгляду ініціатив. Крім цього, за словами активістів, забудовник мав окремі зустрічі із представниками депутатського корпусу без участі громадськості, про що було повідомлено на сторінках у соціальних мережах. 

“Повірте, ми не зістрибнемо з цієї історії. Ми будемо це робити — з вашою допомогою, чи без. І ви можете зараз опинитись на світлій стороні, або не на дуже світлій, скажімо так”, — зазначила адвокатка та військовослужбовиця Євгенія Закревська у виступі про історичний контекст справи Протасового Яру та зміст проєктів рішень, що виносилися на голосування. 

На підтримку рішення виступили депутати різних фракцій Київради, і зрештою, усі ініціативи були ухвалені — за три ініціативи проголосували 85, 84 та 70 депутатів відповідно. Водночас, важливо пам’ятати, що паралельно тривають суди по Протасовому Яру, тож громадськість не має випускати цю тему з уваги й надалі.

“Невідкладні” питання

Засідання Київради хоч і мало успіхи у контексті збереження однієї з найбільших зелених зон столиці, проте важливо наголосити на проблемі, яка систематично повторюється, а саме — проєкти рішень, які виносять у перелік “невідкладних”. 

За кілька годин до запланованого початку засідання депутатка “Європейської солідарності” Вікторія Пташник опублікувала інформацію про те, що до “невідкладних” знову включили питання земельного характеру. Цього разу ініціатива стосувалася передачі земельної ділянки в Оболонському районі Києва в оренду ТОВ “КЕПІТАЛ ПРОДАКШН ПЛЮС”. Примітно також те, що обговорення цього питання профільною комісію мало відбутися в день пленарного засідання. 

Крім цього, до переліку “невідкладних” був внесений проєкт рішення, що стосувався змін до бюджету Києва на 2024 рік. Зокрема, у порівняльній таблиці зображена нова запропонована редакція, у якій обсяг доходів столиці на 6 мільярдів гривень більший, аніж було у попередньому тексті рішення. Водночас, на початку засідання Київський міський голова висловився, що столиця наразі має “бюджет виживання”, апелюючи до спрямування військового ПДФО до державного бюджету. 

ЧЕСНО регулярно наголошує, що внесення подібних ініціатив до переліку “невідкладних”, тобто, їхнє оприлюднення громадськості за ніч до засідання — практика, яка унеможливлює ознайомлення депутатів та киян зі змістом проєктів рішень. Якщо ініціатива потребує уваги, вона має бути внесена до порядку денного. За такого сценарію, є тиждень на те, щоб переглянути необхідні матеріали проєкту та визначитися із позицією. 

Натомість у випадках, коли вносяться до переліку “невідкладних” зокрема земельні питання, виникає питання стосовно того, як відбувалася пріоритизація стосовно розгляду ініціатив. Адже відомо, що за роки накопичилося досить багато заяв, які досі очікують на винесення в сесійну залу.

Читайте також: “Дорогими для мене стали схили Дніпра”: як Київрада розподіляє землю столиці

Декомунізація та цільові програми

Значну частину порядку денного зайняли зміни та ухвалення міських цільових програм. Зокрема були внесені зміни до програм “Турбота. Назустріч киянам”, “Підтримка киян — Захисників і Захисниць України”, а також Програми соціального та економічного розвитку Києва на 2024-2026 роки. Крім цього, була представлена та ухвалена програма “Охорона та збереження культурної спадщини міста Києва” на 2025-2027 роки.

Читайте також: Дрони: чому вдалось Філатову, Вілкулу і Садовому, але не Кличку?

Найбільш дієво буде оцінити результативність даних змін та програм загалом вже на етапі їхньої імплементації, тож Рух ЧЕСНО надалі слідкуватиме за оновленнями, що передбачатимуться у цій темі. 

Зазначимо, що столиця також продовжує декомунізацію та дерусифікацію топонімів — так міська рада розглянула ряд проєктів рішень, що стосувалися перейменування вулиць, парків та скверів. Зокрема, зміни до назв будуть внесені до 13 міських об’єктів: вісім у процесі дерусифікації та декомунізації, а п’ять — на загальних підставах. 

Тож перейменування стосуються:

1. вулиці Боткіна у Солом’янському районі — перейменовано на вулицю Професора Павловського;

2. площі між вулицями Січеславською та Георгія Кірпи — присвоєно назву “площа Північноатлантичного альянсу”;

3. вулиці Брюсова у Подільскому районі — перейменовано на вулицю Валентини Радзимовської;

4. парку біля кінотеатру Тараса Шевченка — присвоєно назву “Гірка Крістера”;

5. вулиці Станіславського у Печерському районі — перейменовано на вулицю Богдана Ступки; 

6. вулиці Петра Чаадаєва – перейменовано на вулицю Єлизавети Шахатуні;

7. вулиці Івана Тургенєва у Дарницькому районі – перейменовано на вулицю Миколи Волковича;

8. провулку Бехтерівського у Шевченківському районі — перейменовано на провулок Варязький;

9. скверу на вулиці Прорізній (між будинками №3 та №5) — присвоєно назву «Українського радіо»;

10. парку «Юність» у Святошинському районі — перейменовано на парк «Гамбурзький»;

11. вулиці Жовтнева — перейменовано на вулицю Сулимівська;

12. вулиці Сергія Єсеніна — перейменовано на вулицю Скарбова;

13. парку на вулиці Михайла Котельникова, 26-32 — присвоєно ім’я Михайла Реуцького.

Раніше ЧЕСНО також писав про те, хто із нардепів “випарувався” і не підтримав дерусифікацію населених пунктів. Після провалу голосування напередодні, 18 вересня, у Раді зареєстрували нову постанову №12043 про дерусифікацію. Кількість населених пунктів на перейменування зменшилась з 333 до 328. 

У новому документі прибрали пункти про перейменування п’яти міст – Павлограда, Первомайська, Синельникового, Южного та Южноукраїнська, які керівництво парламенту пообіцяло винести на розгляд на початку жовтня.