Друга спроба. Хто із нардепів “випарувався” і не підтримав дерусифікацію населених пунктів

Після провалу голосування напередодні, 18 вересня, у Раді зареєстрували нову постанову №12043 про дерусифікацію. Кількість населених пунктів на перейменування зменшилась з 333 до 328. 

У новому документі прибрали пункти про перейменування п’яти міст – Павлограда, Первомайська, Синельникового, Южного та Южноукраїнська, які керівництво парламенту пообіцяло винести на розгляд на початку жовтня. 

Загалом постанова №12043, співавторами якої стали серед іншого голова ВРУ Руслан Стефанчук та заступники Олександр Корнієнко і Олена Кондратюк, а також керівники парламентських фракцій та груп (окрім ПЗЖМ та “Відновлення України”), передбачає перейменування 10 міст, чотирьох районів та 318 сіл і селищ. 

Під час засідання у четвер, 19 вересня, постанову №12043 голосами “за” підтримав 281 нардеп. Водночас 56 депутатів (14%) не голосували або вдали, що були відсутні під час цього голосування. 

Ще 14 нардепів проголосували проти дерусифікації — усі вони члени групи ПЗЖМ. 

Найбільший відсоток голосів “за” дали фракції “Європейська солідарність” (89%), “Батьківщина” (83%) та фракція більшості “Слуга народу” (81%). 

Примітно, що троє “слуг”, які вчора проголосували “проти”, сьогодні вже проголосували “за” перейменування. Це Роман Каптєлов, Андрій Мотовиловець та Степан Чернявський.  

Найменше голосів дали депутатські групи, які утворились із залишків нині забороненої проросійської ОПЗЖ: ексслуга Олександр Юрченко — єдиний з групи “Відновлення України”, хто підтримав перейменування, і жодного “за” від групи ПЗЖМ. 

Водночас 14 з 17 зареєстрованих у залі членів ПЗЖМ проголосували “проти” дерусифікації населених пунктів. Під час учорашнього голосування вони переважно не голосували або вдавали відсутність. Також примітно, що член групи Володимир Кальцев, який вчора єдиний проголосував “за”, сьогодні голосував “проти”.

Під час сьогоднішнього голосування 29 депутатів вдали, що були “відсутні”, хоча вони були присутні у залі та голосували за інші питання. Це означає, що саме під час цього голосування нардепи витягли зі слотів персональні картки для голосування, аби не ухвалювати рішення та не нести за нього відповідальність.

Ще 27 нардепів не натиснули жодну кнопку, тому результати відображаються у системі як такі, що “не голосували”. Рух ЧЕСНО зауважує, що в обов’язки депутата входить голосувати “за”, “проти” або “утримуватися”. Такої участі у голосуванні, як “не голосував”, регламентом ВРУ не передбачено.

Нардепка від “Євросолідарності” Ірина Никорак завила, що під час голосування в неї не спрацювала картка. Головуючий під час засідання повідомив, що депутатка просить зарахувати свій голос за. Раніше ЧЕСНО зазначав, що заява нардепа про відкликання/зарахування голосу є радше політичною, адже фактично це не змінює результатів голосування.

Загалом найбільший відсоток нардепів, які “випарувались” під час цього голосування, у депутатських групах “Відновлення України” (67% від складу групи) та ПЗЖМ (23%), а також серед позафракційних нардепів (29%). 

Напередодні ЧЕСНО розповідав, хто із нардепів “випарувався” під час першої спроби дерусифікації населених пунктів, яка провалилась у Раді.

Раніше Рух ЧЕСНО у форматі текстової трансляції писав про запеклі дискусії нардепів на засіданні комітету з питань держвлади та місцевого самоврядування під час розгляду питань про перейменування населених пунктів та деколонізацію.

Крім того, ЧЕСНО аналізував, як у березні 2023 року фракції та депутатські групи голосували за деколонізацію та хто із нардепів “випарувався” чи просто сидів із карткою у слоті. 

Тоді голосування викликало істерію у частини прихильників радянського минулого у владній фракції. Розгляд законопроєкту вкотре намагався заблокувати нардеп від “слуг” Максим Бужанський, який казав, що “нельзя… зривати радянську символіку із братських могил”. Натомість група ПЗЖМ, до якої увійшли депутати із забороненої ОПЗЖ, не дала жодного голосу за законопроєкт в цілому.