Що не так із Бужанським? Від “виборця Януковича” до рупора російської пропаганди

Такі нардепи є й у владній фракції “Слуга народу”, наприклад, Максим Бужанський. Нардеп уже під час повномасштабної війни відмовився в ефірі відповідати ведучому на гасло “Слава Україні!” й переходити на українську мову. Крім того, він відомий своєю показовою відмовою вшанувати загиблих учасників Революції Гідності хвилиною мовчання у Верховній Раді, а також низкою скандальних ініціатив. 

Рух ЧЕСНО у рубриці #ПортретНардепа проаналізував дані з сайту Верховної Ради, щоб з’ясувати, яким законотворцем є нардеп-мажоритарник від “Слуги народу” Максим Бужанський, які запити він надсилає, до яких законопроєктів подає правки та якій тематиці присвячує свої виступи у сесійній залі. 

Від скандального блогера до скандального нардепа

Щоб отримати можливість представляти партію “Слуга народу” в одному з округів, мажоритарники повинні були подати онлайн-заявку та випробувати свої сили у конкурсі відбору “кандидатів у кандидати”. Всього такою можливістю скористалися 3544 особи, яких, вочевидь, не дуже ретельно перевіряли через брак часу, тож у фінальні списки потрапили сумнівні кандидати.

Серед таких нардепів-мажоритарників був і Максим Бужанський. Його обрали у 25-му окрузі (місто Дніпро) від партії “Слуга народу” у 2019 році. Бужанський розповів журналістам, що без бренду “Слуги народу” не зміг би перемогти у своєму окрузі: “Без жодних варіантів. У деяких сусідніх округах — цілком можливо, але, безумовно, це було б у рази складніше”.

У виборчому ролику Бужанський називав себе “письменником та істориком”, який іде в політику, щоб зупинити “реванш старої влади і не дати їм вкрасти нашу перемогу”.

Бужанський народився у родині інженерів і сам здобув фах інженера-містобудівельника у Дніпропетровському державному інституті інженерів залізничного транспорту. За власними словами, жодного дня не працював за спеціальністю. 

У 90-х роках він заробляв на життя комерційною діяльністю і 12 років керував охоронною фірмою. В офіційній біографії Бужанський вказав, що працює менеджером у ТОВ “Арна”. Ця компанія торгує меблями, господарчими товарами, освітлювальними приладами, сантехнікою. Рід своєї діяльності сам Максим Бужанський назвав “комплектацією інтер’єрів”.

Паралельно з роботою у ТОВ “Арна” Бужанський працював на телеканалі ZIK, який належав керівнику забороненої нині проросійської партії ОПЗЖ Віктору Медведчуку, та зайнявся блогерством, чим і був відомий, зокрема через свою критику Революції Гідності, її учасників та багатьох нововведень після подій зими 2013/2014 років.

Бужанський зазначав, що був виборцем Януковича та щиро ностальгував за СРСР. Він писав, що не сприймає день створення УПА як свято, та негативно відгукувався про введення в Україні Дня пам’яті та скорботи 8 травня, який тепер відзначається разом із Днем перемоги 9 травня. “Вам свиснули, що потрібно бути в скорботі 8, а не святкувати 9, і ви побігли, підстрибуючи, боячись спізнитися!” — писав Бужанський у своєму Facebook.

Коли Бужанський потрапив у список кандидатів-мажоритарників від “Слуги народу”, багато журналістів і громадських діячів закликали президента Володимира Зеленського виключити його. 

Втім, попри суспільний резонанс, Бужанський таки залишився серед кандидатів “Слуги народу” у Дніпрі.

Який Бужанський законотворець?

У Верховній Раді Максим Бужанський є членом груп з міжпарламентських зв’язків з Ізраїлем, Вірменією, Перу, Люксембургом, Китаєм, Молдовою та Іраком. Примітно, що у Верховній Раді Бужанський працює в Комітеті з питань правоохоронної діяльності, до повноважень якої входить формування правоохоронної системи країни, кримінальне законодавство, протидія міжнародній злочинності, кіберзлочинності, нелегальній міграції та обігу зброї.

Читайте також: Вхід дозволено. Рейтинг відкритості парламентських комітетів — 2023

На цей час Бужанський є автором та співавтором 250 законопроєктів та проєктів постанов, з яких 85 стали чинними актами (прохідність — майже 34%).

Бужанський є співавтором скандального законопроєкту, який колеги по парламенту назвали “найбільшою загрозою українській мові й українській освіті з часів Януковича. Це шлях до тотальної русифікації освіти”.

Відповідно до чинного українського законодавства, школи із викладанням мовою національних меншин мають збільшити обсяг навчального процесу державною, тобто українською, мовою в середній та старшій школі

У своєму індивідуальному законопроєкті № 2362 Бужанський пропонував відкласти застосування цього закону на три роки та зменшити об’єм української мови з 80% до 20% у п’ятому–восьмому класі, до 40% — у дев’ятому, до 60% — у старших класах.

Нардепа не влаштовувало, що російськомовні учні мають одразу перейти на українську, а польсько-, румунсько-, угорськомовні переходять поступово. Бужанський вважає це дискримінацією і хотів це виправити, але його законопроєкт так і не отримав майбутнього.

Паралельно з цим Бужанський подав до парламенту законопроєкт, який пропонує дозволити виступи російською мовою у Верховній Раді. До слова, у рамках роботи в комітеті нардеп спілкується російською, а під час своїх виступів у Верховній Раді іноді може обмовитись мовою країни-агресора. У законопроєкті Бужанський називав російську мову “мовою нацменшин”. 

Не тільки мова турбує Бужанського, а ще й люстрація — він запропонував визнати закон про люстрацію таким, що втратив чинність, бо Європейський суд з прав людини визнав положення закону про очищення влади такими, що порушують права людини.

“ЄСПЛ офіційно визнав те, що було абсолютно очевидно усі 5,5 років. Закон про люстрацію — закон про зведення рахунків, закон про заборону професіоналам заважати бездарам, закон про політичне покарання непричетних не за ознакою провини, а за ознакою приналежності. ... Пропоную повернутися до здорового глузду і припинити убогі і принизливі спроби сегрегації, запроваджені законом про люстрацію. Свої пропозиції оформив у законі, який вніс до парламенту. (...) На мій погляд, прийшов час перегорнути цю ганебну і нікчемну сторінку”, — казав Бужанський.

Щодо поправок, то Бужанський за час роботи в Раді ІХ скликання подав до 47 законопроєктів 414 поправок, з яких 93 врахували, 34 врахували частково, а 16 — редакційно. 

77 поправок Бужанський подав до проєкту Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту державного кордону України” (врахували 29 повністю та 10 частково).

Також 69 поправок прийшло від нардепа до законопроєкту щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, але всі вони були відхилені. 

Як народний депутат Бужанський може відправляти депутатські запити та звернення. Усього він відправив 22 запити, з яких 12 — до Володимира Зеленського. У більшості цих листів Бужанський разом з іншими депутатами просив надати військовим звання Героя України або інші нагороди посмертно. В одному з листів, навпаки, просив позбавити звання Героя України державного зрадника Олександра Баталіна.

Бужанський жодного разу не був автором запиту до того чи іншого державного органу, а лише підписувався під ними разом із десятками інших депутатів.

Захисник російськомовних і радянського спадку

Після перших провальних голосувань у Верховній Раді ІХ скликання заговорили про різні групи впливу всередині фракції “Слуги народу”, про ризик розколу та перехід депутатів до інших фракцій. Найчастіше журналісти згадували й вирізняли “групу Коломойського” — низку нардепів, пов’язаних з олігархом Ігорем Коломойським та його бізнесом: співробітників медіахолдингу “1+1”, колишніх депутатів і партійців УКРОП, працівників структур “Привату” тощо.

Читайте також: Привид "групи Коломойського": хто намагається хитати човен монокоаліції

Згідно з аналізом Руху ЧЕСНО, Бужанський входив у так звану групу Коломойського, бо був тісно пов’язаний з нардепом Олександром Дубінським, який теж був у цій групі.

Через системне поширення російської пропаганди Бужанський фігурує в Реєстрі зрадників, який веде Рух ЧЕСНО. Загалом нардеп відомий тим, що захищає російську мову та радянське минуле. Приміром, коли у Верховній Раді голосували за важливий закон про деколонізацію географічних назв в Україні та очищення країни від наслідків російської імперської політики, він казав, що “нельзя… зривати радянську символіку із братських могил”, та намагався заблокувати цей закон.

“Шановні колеги, я прошу вас не підтримувати поправку номер 10, яка стосується пам’ятників. У разі прийняття законопроєкту з урахуванням цієї поправки, наприклад, пам’ятник українцю, найкращому винищувачу Другої світової війни Кожедубу, нельзя буде встановити. Наприклад, пам’ятник генералу Дерев’янку, який приймав капітуляцію Японії, нельзя буде встановити, бо вони займали командні посади в лавах Червоної армії, армії Радянського Союзу. Це мова йдеться про нашу історію, про історію наших перемог”, — виступав Бужанський у Верховній Раді. 

Примітно, що у 2023 році він єдиний серед нардепів Верховної Ради голосував проти встановлення 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Загалом Бужанський 111 разів виступав у Верховній Раді, з яких 10 разів передавав слово іншим нардепам. Питання, пов’язані з Другою світовою війною, яку він називає “Великою вітчизняною”, глибоко хвилюють Бужанського, він вісім разів присвячував свої виступи цій темі.

Наприклад, Бужанський виступив проти запропонованої постанови про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв, в якій побачив “легалізацію есесівців”.

“Шановні колеги, я прошу вас, я звертаюся до кожного з вас, не підтримувати цю постанову, досить з нас легалізації есесівців. Там є такий персонаж, наприклад, Перфецький, він там як художник значиться, а він ніс службу в дивізії СС “Галичина”, він присягав фюреру Третього Рейху Адольфу Гітлеру.

Кого ви зібралися вшанувати? Кого?! Це буде ганьба і сором. Я прошу вас, особисто кожного, не підтримувати цю постанову, це сором і ганьба. Досить легалізації нацистів. Досить легалізації колаборантів. Досить легалізації есесівців”, — казав Бужанський.

Також Бужанський висловлювався у парламенті щодо Майдану.

“Зараз ми будемо розглядати Постанову № 2379 стосовно Майдану. Ця постанова фактично визнає Майдан найславетнішою подією в історії нашої країни. Але чи дійсно це так? Так, пів країни вважає Майдан Революцією Гідності. Але інша половина країни вважає Майдан державним переворотом. То я задаю питання: чи парламент представляє всю країну, чи тільки половину країни? Чи ми парламент всієї країни, чи тільки тієї частини, яка підтримала Майдан?” — казав Бужанський.

До слова, нардеп відмовився вшанувати пам’ять загиблих учасників Революції Гідності хвилиною мовчання у Верховній Раді.

Крім того, Бужанський просуває наратив російської пропаганди про зовнішнє управління: “Був здивований, коли почув голову антикорупційного комітету. Що відбувається? Всі члени конкурсної комісії, яких нам пропонують підтримати, — українці. Ну нарешті це сталося”.

Максим Бужанський доволі відомий через скандал в ефірі новин, коли він спочатку проігнорував вітання ведучого “Слава Україні!”, а за кілька секунд сказав: “Так, слава Україні…” Також у тому ефірі він говорив російською, бо “має на те право”.

Попри це якось у кінці промови у Верховній Раді Бужанський сказав наступне: “Разом і до кінця. Жодних виборів. Я сподіваюсь, в цьому весь світ буде з нами. Слава Україні!” 

Це єдиний раз, коли нардеп вжив це гасло під час виступу.

Бужанський — улюбленець російської пропаганди

У Бужанського шість помічників: троє працюють за договором, троє — як волонтери. Один із волонтерів — Владислав Сидоренко, журналіст, якому не вдалося потрапити у Верховну Раду у 2019 році.

Сидоренко зараз має свій ютуб-канал, де, зокрема, брав коментар у Бужанського щодо накладення санкцій на Олександра Дубинського, організував і транслював процес проходження Дубінським поліграфа. Крім того, він працював разом із Дубінським на телеканалі “1+1”.

Нагадаємо, що Олександра Дубінського підозрюють у державній зраді та участі у злочинній організації. За матеріалами слідства, він входив до складу злочинної організації, яку сформувало головне управління генштабу збройних сил росії, та поширював фейки про вище військово-політичне керівництво України.

Також Дубінський відомий тим, що систематично поширював російську пропаганду про зовнішнє управління Україною, біолабораторії, назвав гасло “Слава Україні” нацистським.

Служба безпеки України виходила із заявою-застереженням щодо телеграм-каналів, які координуються російськими спецслужбами. До цього переліку входив канал “Резидент”. Рух ЧЕСНО під час свого аналізу встановив, що “Резидент” згадав Бужанського у своїх дописах понад 190 разів.

Бужанський, який мав підтримку Дубінського під час виборів, активно веде соціальні мережі, але пише не про свою депутатську діяльність. Його стрічка — це зазвичай мікс з історичних замальовок, дописів стосовно політичних опонентів, а також постів із використанням виразів “грантоєди”, “соросята”, “порохоботи”. Аналіз дописів Бужанського показує, що він поширює російську пропаганду.

У дослідженні Texty.org.ua — аналізі публікацій телеграм-каналів за 2021 рік — йдеться, що Андрій Портнов 59 разів репостив інформацію із соціальних мереж Максима Бужанського та 34 рази — із соцмереж Олександра Дубінського.

“Разом Портнов, Дубінський і часто цитований ними блогер Бужанський створювали атмосферу ненависті та реваншу проросійських сил, коли просто через соцмережі лунали заклики до арешту неугодних політиків і громадських діячів”, — йдеться у дослідженні.

Проросійські висловлювання Бужанського неодноразово потрапляли на сторінки російських пропагандистських медіа. Так, Russia Today із посиланням на критику Буданова у телеграм-каналі Бужанського пише: “В Раде подвергли критике слова Буданова об отсутствии резервов ВСУ”. 

Часом слова Бужанського використовували, щоб показати, що в Україні “легалізують нацизм”. Хоча в його заявах з’явилося більше проукраїнських настроїв, за час великої війни його систематично цитують ТАСС, Lenta.ru, “Известия”, “Украина.ру” та інші російські пропагандистські медіа.

Рух ЧЕСНО нещодавно писав про те, чим запам’ятався інший одіозний нардеп Верховної Ради ІХ скликання — Артем Дмитрук. Колишній мажоритарник від “Слуги народу”, а тепер член групи “Відновлення України” Дмитрук незаконно перетнув кордон України з Молдовою та полетів до Риму. Тоді в пресслужбі парламенту заявили, що нардеп у відрядження за кордон не направлявся. Натомість у МВС Молдови прокоментували, що його прийняли як громадянина, який покинув територію, де йде війна. При перетині кордону Дмитрук не заявляв, що є членом українського парламенту. Після виїзду правоохоронці повідомили йому про підозру в нападах на громадян і замаху на викрадення вогнепальної зброї. Також його оголосили у розшук.