“Голос” програв першу інстанцію щодо зупинення держфінансування

У наказі Нацагентства йдеться, що причиною зупинення держфінансування є недостовірні відомості у фінансовому звіті партії за ІІІ квартал 2020 року. За даними НАЗК, партія заплатила кошти товариству за послуги, які те не надавало. А про сплату за послуги двох ФОПів послалася на проєкти рішень, які на момент ухвалення договорів із ними не були зареєстровані у парламенті. 

Для ТОВ “Мейнтіс” партія заплатила мільйон гривень. Проте його засновник у 2023 році зізнався, що у 2018 році за 1 тис. гривень погодився формально бути на посаді директора та засновника товариства. А підписант договору з партією під час досудового розслідування в рамках перевірки витрат партії сказав, що нічого не знає про підписання договору з партією.

На суді представниця “Голосу” зазначив, що партія надала НАЗК всі документи, які підтверджують здійснення операцій для цих контрагентів. 

“Позивач надав договори, додаткові угоди до них, виписки та платіжні доручення, акти виконаних робіт”, — зазначила на суді представниця партії Марина Рященко. 

Крім того, за її словами, покази свідків під час кримінального процесу можна враховувати в адміністративному лише якщо їх “буде допитано в рамках [адміністративного] процесу”. Рященко також зазначала, що договори із партією досі дійсні, адже через суд їх не визнавали нікчемними:

“Транзакції, операції та правочини, за які були сплачені кошти, є дійсними, вони не були визнані нікчемними. Тобто сумніви щодо правових наслідків таких правочинів, є виключно сумнівами НАЗК”. 

Представниця партії наголосила й на тому, що витрати “Голос” робив не з рахунку для отримання коштів з державного бюджету:

“Оплати були здійснені з рахунку для повернення депозиту та виплати процентів за депозитними договорами, часткове повернення коштів з поточного депозиту та виплата відсотків по строку ухвали. Тобто це не є тим рахунком, з якого отримувались кошти з державного бюджету”. 

Проте у НАЗК інша думка щодо цього. Його представники на засіданні зазначали, що судової практики з таких правовідносин немає. Є лише одне рішення Верховного суду, де вказано, що НАЗК має перевіряти “реалістичність і правдивість щодо проведеної операції”. 

“Перевірка звіту — це не оскарження результатів. Ми не ставимо під сумнів самі договори, які укладались, а перевіряємо, наскільки кошти, які були оплачені за цими договорами, оплачені за реальні операції на основі цих договорів. І у цьому [випадку] саме в трьох моментах операції були нереалістичними”, — казав представник НАЗК Олег Дубаневич. 

Інша ж представниця Тетяна Діманова відповіла на аргумент, що витрати були з не рахунку для отримання коштів з державного бюджету:

“Відповідно до норми, НАЗК перевіряє повністю чи зазначені в звіті недостовірні відомості. В звіті зазначаються різні рахунки і відповідно ми їх перевіряємо”.

Зрештою колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду не задовольнила позов “Голосу”. Проте партія може оскаржити рішення в апеляції. 

Нагадаємо, оскаржуваний наказ є одним із двох, який ухвалило НАЗК цьогоріч щодо “Голосу” — 25 червня агентство спершу зупинило держфінансування партії, а потім і припинило. Паралельно партія оскаржує й наказ про припинення. Проте Касаційний адміністративний суд зупинив розгляд цієї справи допоки справа про зупинення не набере законної сили.