Мільйони на оренду та друк газет. На що витрачали гроші українські партії та хто їх фінансував

Цікаво, що понад мільйон гривень спромоглася зібрати лише “Батьківщина”. Крім того, жодна інша парламентська партія не увійшла до першої десятки за сумою внесків. Це вказує на тривожну тенденцію — партії, які ще пʼять років тому отримали найбільшу підтримку серед українців, нині майже не ведуть фандрейзингової діяльності. Натомість вони здебільшого покладаються на кошти державного бюджету.

Водночас менші політсили мусять шукати інші джерела фінансування. Щоправда, кількість внесків вимірюється сотнями лише у “Народовладдя” та “Демократичної сокири”, інші партії ж переважно отримують великі одиничні платежі.

Рух ЧЕСНО дослідив, хто фінансував українські політичні партії у ІІ кварталі 2024 року та на що вони витратили найбільше грошей.

Хто отримав найбільше?

За три місяці цього року лише 33 політичні партії отримали грошові внески. Одразу варто зазначити, що це число не враховує державне фінансування, а також так звані спонсорські внески, наприклад безкоштовне надання певних послуг чи товарів. Мова йде лише про пряму фінансову підтримку від фізичних або юридичних осіб. 

Найбільше зібрала “Батьківщина” — майже 1,5 млн гривень. Ще біля 700 тис. отримала партія УДАР, більше 280 тис. — маловідома партія “Черкащани”. Проте за кількістю внесків лідирують інші політсили. Так, “Народовладдя” отримала понад 470 внесків, а “Демократична сокира” — 118. 

“Батьківщина” здебільшого отримувала внески на рахунки місцевих організацій, часто від донорів, повʼязаних із партією. Найбільший внесок у понад 200 тис. гривень здійснила депутатка Вінницької обласної ради від “Батьківщини” Наталя Сандул. 

Вінницьку обласну організацію партії фінансували також Олена Шмигельська, помічниця нардепа від “Батьківщини” Олега Мейдича, а також Катерина Баркавлова, що, за даними YouControl, входила до керівного складу одразу ряду районних партійних осередків. Серед інших донорів можна знайти як місцевих депутатів від партії, так і членів виборчих комісій у минулому.

Схожа історія відбувалася і з донорами “Батьківщини” в інших регіонах. Так, 150 тис. гривень осередку на Житомирщині пожертвував Олександр Дубенко, помічник нардепа від партії Валерія Дубіля. А одну з районних організацій партії у Києві профінансувала компанія “Зелене дерево”. Повний тезка керівника компанії Олександр Горбаченко балотувався від “Батьківщини” на місцевих виборах.

Центральний офіс партії мера Києва Віталія Кличка УДАР продовжує фінансувати керівництво компанії “Алєксєєв, Боярчуков та партнери”. Так, Ростислав Сачок та Альона Мостипанська пожертвували партії понад 500 тис. гривень. Нагадаємо, що один із засновників компанії Сергій Алєксєєв нині є нардепом від “Європейської солідарності”. А компанія другого засновника Сергія Боярчукова “Альтернатива” декілька років тому, за даними “Слідство.Інфо”, допомагала Кличку-молодшому викупити столітній будинок у центрі Києва.

Читайте також: “Серце просить” віддати гроші Кличку. Хто фінансує партію “УДАР”?

Майже на 100 тис. гривень профінансував житомирську обласну організацію УДАРу Роман Левицький. За даними YouControl, він є учасником чи бенефіціаром одразу кількох компаній в області, а з декількома мав звʼязки у минулому. Серед них ряд юридичних осіб, що входять у так звану групу Володимира Старовойта, колишнього депутата Київради. ЧЕСНО раніше писав, що повʼязані з ним люди фінансували “Слугу народу” у період місцевих виборів 2020 року.

А от у партії “Черкащани” донорська картина виглядає дещо інакше. Здебільшого її фінансували юридичні особи. Хоча суми внесків порівняно невеликі — переважно мова йде про 10–15 тисяч гривень — політсила спромоглася зібрати більше, ніж деякі парламентські партії.

Так, наприклад, компанія “МакЛаут-еДрайв” пожертвувала трохи більше 60 тис. гривень. Її засновник Віталій Лаут, черкаський бізнесмен, балотувався від “Черкащан” на місцевих виборах 2020 року, проте не був обраний. А от один із засновників “Умань-Агро”, яка пожертвувала ще біля 50 тис., Володимир Куліков на тих самих виборах пройшов до Черкаської обласної ради. Ці три партії отримали найбільше за обсягом грошових внесків.

Окремо варто сказати про інші парламентські політсили. Три партії не увійшли навіть у першу десятку у ІІ кварталі цього року. Так, “Слуга народу” отримала від донорів лише майже 80 тис. гривень, “Європейська солідарність” — трохи більше 40 тис., а “Голос” спромігся зібрати менше 5 тис. гривень.

Цікаво, що внески отримували регіональні осередки, а не центральні офіси. Київський обласний осередок “Слуги народу” щомісяця фінансував Ігор Шалімов, депутат Бориспільської міськради від партії. Він разом із батьком володіє компанією “Агробудмеханізація”, яка у травні цього року без конкуренції виграла тендер на понад 420 млн гривень на будівництво школи у Київській області. За даними проєкту “Наші Гроші”, з 2016 року компанія виграла тендерів на понад 800 млн гривень.

“Європейську солідарність” фінансували як місцеві депутати від партії, наприклад, Олександр Степанюк, депутат Нетішинської міськради, так і партійні працівники. Наприклад, донорка Олена Клименко протягом багатьох років отримувала зарплату від одеського осередку. “Голос” отримував внески лише на рахунки центрального офісу. За три місяці їх було 11, найбільший склав 1000 гривень.

На що витрачали держфінансування?

Хоча парламентські політсили не змогли перевершити деякі менші партії за сумою зібраних внесків, їм точно вдалося це зробити за витратами. “Слуга народу” за три місяці витратила найбільше — 131 млн гривень витрат центрального офісу, з яких 83 млн державного фінансування. 

Друге місце посів “Голос”, центральний офіс якої витратив 24 млн гривень — у шість разів менше за “слуг”. З цієї суми більшість було витрачено з рахунку державного фінансування. 

Центральні офіси “Батьківщини” та "Європейської Солідарності" витратили 22 та 16 млн гривень відповідно, переважно це кошти з державного бюджету.

“Слуга народу” майже 36 млн гривень витратила на фінансування регіональних організацій. Найбільше отримали осередки у Києві та Кривому Розі. Більшість зарплат партійні працівники отримували вже від регіональних осередків, проте центральний офіс також витратив на це близько 5 млн гривень. Традиційно частина держфінансування пішла на оренду офісу в Києві — щомісяця “слуги” віддавали за це майже мільйон гривень, а також по декілька сотень тисяч на експлуатаційні витрати. Загалом ТОВ “Акамант” отримало за послуги оренди майже 5 млн гривень.

“Український газетний синдикат” отримав майже 10 млн гривень партійних коштів за друк газет для розповсюдження у регіонах. Ще 5 млн гривень, більшість із рахунку держфінансування, отримала компанія “Діджитал систем” — також за послуги піару. Загалом на піар у медіа та соціальних мережах, друк газет та інших матеріалів, а також проведення різноманітних заходів партія витратила близько 26 млн гривень за три місяці.

“Європейська солідарність” також здебільшого витрачала кошти на фінансування регіональних осередків та адміністративну підтримку партійної діяльності. Цікавим є найбільший платіж у понад мільйон гривень. Варто зазначити, що мова йде про поточний рахунок партії, а не кошти державного фінансування.

У травні цього року партія передала понад мільйон гривень благодійної допомоги. Схоже вже відбувалося раніше, проте цього разу допомога була безповоротною та надійшла на рахунок військової частини, а не організації-посередниці.

Читайте також: Благодійність, допомога фронту чи піар? Куди партії витрачають державне фінансування 

“Батьківщина” ж витратила понад 5,5 млн гривень із рахунку державного фінансування на юридичні послуги та правову допомогу. З цієї суми більше 2,5 млн гривень отримала компанія “Адвокатська контора “Фінкель та Гімпельсон”. Обидвоє її власників, Микола Титаренко та Олександр Ковальчук, повʼязані з партією, а також у різних скликаннях їхні повні тезки значилися помічниками нардепа від “Батьківщини” Сергія Власенка.

Окрім фінансування осередків та операційної діяльності, “Батьківщина” витратила значну частину коштів на різноманітні рекламні активності та консультативні послуги.

Хоч “Голосу” цього року і зупинили державне фінансування, проте партія все ж встигла отримати кошти за ІІ квартал. Найбільше їх витратили на послуги “Р енд Г консалтинг” — 4 млн гривень отримала компанія, про яку майже нічого не відомо. Так само нічого не відомо про її власницю Віту Грищук.

Проте на цьому загадкові витрати партії не закінчились. Ще 3 млн гривень отримала ГО “Асоціація захисту прав людей з інвалідністю в Україні”, майже по 1 млн — “Східно-українська асоціація малого та середнього бізнесу” та “Кременчуцький антикорупційний центр”. Всі ці ГО та компанії обʼєднує невизначене формулювання призначення платежу — “послуги за договором”, без уточнення, які саме.

Всі інші витрати, крім декількох банківських платежів та податків, відбувалися на рахунки різних ФОП. На це партія витратила понад 15 млн гривень, а у звітності конкретні послуги також не уточнила.

Національне агентство з питань запобігання корупції поки не завершило перевірку всіх звітів за ІІ квартал цього року. За результатами перевірки як держава, так і громадськість матиме краще уявлення не лише про те, чи не фінансувалися партії з порушеннями, а і про те, за що компанії та організації отримували партійні кошти, наприклад, як у випадку із загадковими платежами “Голосу”.

Раніше Рух ЧЕСНО детально розповідав про результати перевірки звітів за 2020–2023 роки. Тоді було виявлено декілька адміністративних правопорушень та відкрито кримінальні провадження.

Вікторія Максимова для "Главкома"