Від передачі в оренду до ДПТ: категорії земельних питань у Київраді

Загалом, від початку каденції депутати Київради встигли розглянути понад десять тисяч проєктів рішень, які стосуються землі. Найбільша кількість припала на 2021 рік — тоді майже п’ять тисяч ініціатив опинилися у порядках денних засідань. Про це йдеться в аналізі ЧЕСНО порядків денних Київради від початку роботи IX скликання.

З процедурного боку, причин відмови у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою може бути декілька. Насамперед проблема може бути в документах — якщо в них знайшли помилку або ж виявилося, що бракує важливої інформації. Крім того, сама заявка на розробку проєкту землеустрою може суперечити закону або вже затвердженій документації та планам щодо подальших дій на цій території. 

Водночас, трапляються часті випадки, коли проєкти рішень потрапляють у сесійну залу попри зауваження управління правового забезпечення (УПЗ) Київради, про що також зазначають депутати безпосередньо на засіданні. 

Іншою популярною категорією є “надання земельної ділянки у постійне користування” — тобто, передача землі у користування на тривалий період комунальному підприємству, компанії чи громадянину. Примітно, що із початком повномасштабного вторгнення у цій категорії збільшилася кількість проєктів рішень, які передбачали передачу земельних ділянок для потреб збройних сил та правоохоронних органів. 

Серед інших видів земельних питань присутні і затвердження технічної документації стосовно земельної ділянки, і передача землі з державної у комунальну власність. Водночас, у аспектах потенційного “земельного дерибану” важливо звертати особливу увагу на проєкти рішень про оренду земельних ділянок. 

Примітно, що передача земельної ділянки в оренду або поновлення договору оренди — чи не найбільш популярні способи передати землю до рук забудовників. Часто для цього потрібен лише один з двох чинників: лояльність депутатів до забудовника або брак політичної волі депутатів у протидії проєктам рішень, які містять корупційні ризики.

Яскравим прикладом цього є забудова поблизу Китаївського археологічного комплексу. Тоді порядок денний містив три проєкти рішень про подовження договору оренди із ПрАТ “Київська овочева фабрика” в урочищах Самбурки і Болгарське.

Орендар, у свою чергу, підписав інвестиційний договір спочатку із компанією SAGA Development, a пізніше — із KAN Development, засновником якої є колишній заступник Віталія Кличка Ігор Ніконов. 

У цьому випадку, депутатам Київради забракло політичної волі заблокувати дані ініціативи, адже суспільний розголос був достатнім іще задовго до голосування. Таким чином “за” проголосували 70 депутатів — попри те, що навіть у день засідання під стінами КМДА зібралися протестувальники, які вимагали не віддавати зелені зони під забудову.  

Читайте також: Забудовники vs місто князя Володимира: на чиєму боці буде Феміда?

Популярною аргументацією є те, що надання земельних ділянок в оренду може збагачувати бюджет столиці. Проте у багатьох випадок це є виключно способом “протягнути” та пришвидшити розгляд подібних запитань у сесійній залі. Це можна запобігти шляхом регулярного моніторингу земельних голосувань та їхньої прозорості. Важливе також завчасне оприлюднення порядків денних та невключення земельних питань до проєктів, що мають “письмово обґрунтовану винятковість або невідкладність”. Адже за інших обставин — ні депутати, ні громадськість не мають достатньо часу, аби якісно ознайомитися із кінцевими бенефіціарами тих чи інших договорів. 

ЧЕСНО проаналізував порядки денні засідань Київради від початку роботи IX скликання до серпня 2024 року. Детальніше про процедуру голосування та скандальні проєкти рішень — читайте у матеріалі.