Земля vs воєнний стан: як Київрада розглядає земельні питання після 24 лютого 2022 року?

У 2022 році депутати Київради розглянули понад 1600 проєктів рішень по землі, що майже втричі менше за показники 2021 року. Натомість із початку 2024-го динаміка змінилася — станом на 29 серпня кількість земельних питань вже перевищила дві тисячі. 

Перші засідання після 24 лютого 2022 року Київрада проводила у закритому режимі. Це означає, що з безпекових переконань на сайті завчасно не публікувалися анонси, порядки денні, трансляції та не були присутні журналісти. Відповідно, процес моніторингу громадськістю голосувань за землю ускладнювався, про що також писала депутатка від “Слуги народу” Ксенія Семенова у себе в соціальних мережах.

Найбільша кількість земельних питань 2022 року була у категорії “надання земельної ділянки у постійне користування” — тобто, передача землі у користування на тривалий період комунальному підприємству, компанії чи громадянину. На противагу, лідером у 2021 році була категорія “відмова у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою” — плану на конкретне використання земельної ділянки. 

Примітно також те, що у 2022 році збільшилася кількість проєктів рішень, які передбачали передачу землі для потреб збройних сил та правоохоронних органів, чого не було у порядках денних раніше. Проте оголошення воєнного стану не виключило можливість так званого “земельного дерибану” та голосувань по забудовах. 

Так, на пленарному засіданні 27 жовтня 2022 року мала розглядатися забудова київських валів — тоді ЧЕСНО оголошував це голосування маркерним. Завдяки суспільному резонансу вдалося відкласти розгляд даного проєкту рішення, а коли ділянка поруч повторно опинилася під ризиком забудови вже у 2024 році, тоді депутати цю ініціативу не підтримали. 

Схожа динаміка зберігалася і у 2023 році — за 13 пленарних засідань у порядках денних було майже півтори тисячі земельних запитань. Натомість із початку 2024-го відбулося зростання, і до 29 серпня Київрада встигла розглянути вже понад дві тисячі проєктів рішень по землі. 

Депутатка від фракції “Голос” Зоя Ярош переконана, що збільшення подібних запитань є позитивною динамікою, а не загрозою. 

“Коли всі земельні відносини врегульовані, їх чітко бачить і міська влада, і інші контролюючі органи, і суспільство — тоді, навпаки, менше можливостей якогось їх незаконного використання чи рейдерства”, — зазначила депутатка Руху ЧЕСНО. 

Натомість представниця “Європейської солідарності” Вікторія Пташник у коментарі ЧЕСНО наголосила, що окремі земельні питання обґрунтовуються наповненням бюджету, проте часто такими не є:

“Цікаво також, що обґрунтовуючи невідкладність іншого питання наповненням бюджету, депутати голосували за можливість відстрочки платежу покупцем землі на п’ять років. Тому очевидно, що справжня мета була — аж ніяк не наповнення бюджету. І це при тому, що три питання про продаж землі розглядалися як невідкладні вночі, напередодні сесії. І їх хотіли провести якнайшвидше, поки ніхто не розбереться в документах через брак часу. Всі три питання не відповідали законодавству. А одне навіть передбачало продаж землі компанії, внесеної в перелік спонсорів війни, який вело на той час НАЗК”. 

Крім більшої кількості земельних запитань загалом, збільшилася і частка проєктів рішень про затвердження детального плану території (ДПТ) у Києві. За своєю суттю, ДПТ мали б бути узгоджені із Генпланом Києва та уточнювати його. Проте доки столичний Генплан потребує оновлення, ДПТ стали дієвим способом легалізації забудов. 

Одним із таких прикладів стало голосування за ДПТ у Голосіївському районі, про що раніше писав ЧЕСНО. Нагадаємо, що згідно із цим проєктом рішення річку Либідь уздовж залізничних колій мають загнати в колектор, а на поверхні прокласти шосе до майбутнього ТРЦ.

Читайте також: Річку Либідь — у колектор, заповідний Китаїв — забудувати. Слова і діла столичних депутатів

Деякі проєкти рішень, які стосуються землі, справді не є шкідливими. Продаж земельних ділянок може сприяти наповненню міського бюджету, інші ініціативи є стандартною процедурою приватизації земель громадянами. Водночас, необхідно розділяти межі “господарських процесів” та прямого руйнування міста під егідою “реконструкції”. 

Раніше ЧЕСНО проаналізував порядки денні засідань Київради від початку роботу IX скликання до серпня 2024 року. Детальніше про скандальні проєкти рішень, найпопулярніші категорії запитань та зміни у процедурі голосування — у матеріалі.