“Дорогими для мене стали схили Дніпра”: як Київрада розподіляє землю столиці

З роками помітно змінювалися самі категорії земельних питань. Так, наприклад, у 2022 році не було жодного проєкту рішення про затвердження детального плану територій (ДПТ) у столиці. Натомість станом лише на серпень 2024 року їх було вже шість.

Рух ЧЕСНО проаналізував порядки денні засідань Київради від початку роботи IX скликання до серпня 2024 року. Детальніше про динаміку розгляду земельних питань, скандальні проєкти рішень та зміни у процедурі голосування — у матеріалі. 

Важливі питання

Земельні питання є важливою частиною кожного засідання Київради. Зазвичай вони розміщуються наприкінці порядку денного у категорії “питання містобудування та землекористування”. Зазначимо, що перелік земельних питань може змінюватися вже під час засідання. Деякі ініціативи знімають із порядку денного та переносять їхній розгляд, а деякі додають із переліку невідкладних.

Попри те, що значний обсяг цих проєктів рішень стосується володіння земельними ділянками звичайних громадян, у переліку можуть бути заховані ініціативи, що помітно підіграють забудовникам. Відповідно, одразу після ухвалення такі рішення стають на заваді системному збереженню природного ландшафту та історичної спадщини Києва.

Річна динаміка 

Перші засідання Київради IX скликання минули без жодних земельних питань у порядку денному. Це очікувано, адже оновлений депутатський склад офіційно розпочав свою роботу лише 3 грудня 2020 року. Натомість перші декілька голосувань стосувалися процедурних аспектів із затвердженням складу постійних комісій та заступників голів КМДА. 

На противагу, лідером за кількістю земельних питань став 2021 рік — тоді майже п’ять тисяч проєктів рішень опинилися у порядках денних засідань. Зауважимо, що деякі ініціативи могли додаватися до цього числа вже у сесійній залі за процедурою включення невідкладних питань до порядку денного. Найбільше проєктів рішень містила категорія “відмова у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою” — тобто плану на конкретне використання земельної ділянки. 

З процедурного боку, причин подібної відмови буває декілька. Насамперед проблема може бути в документах — якщо у них було знайдено помилку або ж виявилося, що бракує важливої інформації. Крім того, сама заявка на розробку проєкту землеустрою може суперечити закону або вже затвердженій документації та планам щодо подальших дій на цій території. Водночас, трапляються часті випадки, коли проєкти рішень потрапляють у сесійну залу попри зауваження управління правового забезпечення (УПЗ) Київради. 

Із початком повномасштабного вторгнення земельні питання стали розглядати менше, але загалом процес не припинився. Важливо зазначити, що перші засідання під час великої війни Київрада проводила у закритому режимі — без завчасної публікації анонсів, порядків денних, трансляцій та присутності журналістів. Відповідно, процес моніторингу громадськістю голосувань за землю ускладнювався, про що також писала депутатка від “Слуги народу” Ксенія Семенова.

Найбільше земельних питань 2022 року було у категорії “надання земельної ділянки у постійне користування”, тобто передача землі у користування на тривалий період комунальному підприємству, компанії чи громадянину. Водночас збільшилася кількість проєктів рішень, які передбачали передачу земельних ділянок для потреб збройних сил та правоохоронних органів, чого не було у порядках денних раніше.

Звісно ж, не обійшлося і без так званого земельного дерибану — навіть в умовах повномасштабної війни. Зокрема, на пленарному засіданні 27 жовтня 2022 року мала розглядатися забудова київських валів — тоді ЧЕСНО оголошував це голосування маркерним. Суспільний резонанс посприяв тому, що проєкт рішення зрештою відклали. Натомість ділянка поруч повторно опинилася під ризиком забудови вже у 2024 році — тоді депутати не підтримали дану ініціативу. 

У 2023 році динаміка голосування за земельні питання майже не змінилася: за 13 пленарних засідань у порядках денних було майже півтори тисячі земельних питань, що менше за показники попереднього року. Помітне зростання відбулося із початку 2024-го — лише до 29 серпня Київрада встигла розглянути понад дві тисячі проєктів рішень по землі. 

Депутатка від фракції “Голос” Зоя Ярош переконана, що збільшення подібних запитань є позитивною динамікою, а не загрозою.

“Коли всі земельні відносини врегульовані, їх чітко бачить і міська влада, і інші контролюючі органи, і суспільство — тоді, навпаки, менше можливостей якогось їх незаконного використання чи рейдерства”, — зазначила депутатка Руху ЧЕСНО. 

Натомість представниця “Європейської солідарності” Вікторія Пташник у коментарі ЧЕСНО наголосила, що окремі земельні питання обґрунтовуються наповненням бюджету, проте часто такими не є:

“Цікаво також, що обґрунтовуючи невідкладність іншого питання наповненням бюджету, депутати голосували за можливість відстрочки платежу покупцем землі на п’ять років. Тому очевидно, що справжня мета була — аж ніяк не наповнення бюджету. І це при тому, що три питання про продаж землі розглядалися як невідкладні вночі, напередодні сесії. І їх хотіли провести якнайшвидше, поки ніхто не розбереться в документах через брак часу. Всі три питання не відповідали законодавству. А одне навіть передбачало продаж землі компанії, внесеної в перелік спонсорів війни, який вело на той час НАЗК”.

Більшу частку земельних питань склали вже згадані “відмови у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою”. Ксенія Семенова зазначила ЧЕСНО, що поясненням такої кількості подібних ініціатив є те, що це заяви, які накопичилися за декілька років. Крім цього, у порівнянні з попередніми роками зросла і кількість проєктів рішень про затвердження детального плану територій (далі — ДПТ) у столиці. Деякі з них набули значного суспільного розголосу, адже були підтримані депутатами, зокрема голосування за ДПТ у Голосіївському районі, про що раніше писав Рух ЧЕСНО. 

Читайте також: Річку Либідь — у колектор, заповідний Китаїв — забудувати. Слова і діла столичних депутатів

Головна проблема з ухваленнями ДПТ полягає в тому, що вони мають бути узгоджені з Генпланом Києва й лише уточнювати його. Проте Генплан Києва давно потребує оновлення, а самі ДПТ вже стали дієвим способом легалізувати чергову столичну забудову. 

Найпопулярніші категорії

Категорії земельних питань у порядках денних є досить різноманітними — лише за IX скликання Київради ми нарахували 26 видів проєктів рішень. У цьому переліку присутні і затвердження технічної документації стосовно земельної ділянки, і передача землі з державної у комунальну власність. На основі даних за всі роки на першому місці очікувано опинилися проєкти рішень про “відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою”. На другому — “надання земельної ділянки у постійне користування”, що ми зазначали раніше. 

Водночас важливо звернути увагу і на інших “лідерів” цього переліку. Проєкти рішень, що стосуються передачі земельної ділянки в оренду та поновлення договорів оренди, є чи не найбільш поширеним способом передати землю до рук забудовників. І часто для цього потрібен лише один із двох чинників: лояльність депутатів до забудовника або брак політичної волі депутатів у протидії проєктам рішень, які містять корупційні ризики.

Яскравим прикладом подібних махінацій є випадок ще 2005 року, коли Київрада передала п’ять земельних ділянок загальною площею 176,5 га у довгострокову оренду ТОВ “Контактбудсервіс”. Примітно те, що тодішньою заступницею голови комісії з питань містобудування була Людмила Закревська, а одним із засновників ТОВ “Контактбудсервіс” — її чоловік та колишній народний депутат Олександр Чорноволенко. Саме ці ділянки є частиною комплексної справи щодо забудови Екопарку “Осокорки”, і судові справи щодо них тривають донині. 

Іншим випадком є проєкт рішення, що потрапив на депутатський розгляд Київради вже влітку 2024 року. Це сумнозвісна забудова поблизу Китаївського археологічного комплексу. Тоді порядок денний містив три проєкти рішень про подовження договору оренди із ПрАТ “Київська овочева фабрика” в урочищах Самбурки і Болгарське.

Орендар, у свою чергу, підписав інвестиційний договір спочатку із компанією SAGA Development, a пізніше — із KAN Development, засновником якої є колишній заступник Віталія Кличка Ігор Ніконов. 

Обидва випадки стали відомі широкому загалу, адже дві великі зелені зони столиці перебувають під ризиком забудови. У випадку із передачею ділянок Екопарку “Осокорки” депутати мали прямий стосунок до забудовника, у випадку з Китаєвом депутатам Київради забракло політичної волі заблокувати дані проєкти рішень, адже суспільний розголос був достатнім іще задовго до голосування.

Читайте також: Забудовники vs місто князя Володимира: на чиєму боці буде Феміда?

Це лишень декілька земельних питань, які несуть пряму шкоду збереженню історичної спадщини Києва. У цьому ж списку маємо і Літературний сквер, розгляд так званої реконструкції якого регулярно переносять на майбутні засідання — вочевидь, сподіваючись на коротку пам’ять містян. Крім того, важливо пам’ятати і про історичну будівлю на Прорізній, 25а, і про “дворик з воронами” на Рейтарській, і про пам’ятку на Сагайдачного, 29.

​​Читайте також: 10-річний ювілей “директора міста”: нові парки, мости та забуті обіцянки

Підкреслимо, що деякі проєкти рішень, які стосуються землі, справді не є шкідливими. Продаж земельних ділянок може сприяти наповненню міського бюджету, інші є стандартною процедурою приватизації землі громадянами для власних потреб. Проте необхідно чітко розділяти межі “господарських процесів” та прямого руйнування міста під егідою “реконструкції”. Для цього необхідний регулярний моніторинг земельних голосувань Київради та їхня прозорість. 

Як відбувається голосування? 

Земельні питання потрапляють на засідання або у порядку денному — після ухвалення їх профільною комісією, або ж у переліку невідкладних. Оскільки робота із земельними ділянками включає в себе багато приватних аспектів у взаємодії з громадянами, зазвичай цей блок є досить масивним. До прикладу, деякі засідання могли мати понад чотири сотні запитань лише земельного характеру — а у порядку денному існують і інші категорії проєктів рішень. 

Крім того, цей блок запитань припадає на завершення засідання, тож нерідко розгляд земельних питань або переносять, або голосують “пакетами”, якщо ні в кого із депутатів не виникає заперечень. Подібне голосування “пакетами” хоч і дозволяє не втрачати час на розгляд низки однотипних ініціатив, проте породжує очевидне запитання — а чи справді депутати якісно та детально ознайомлюються з переліком земельних проєктів, за які голосують одночасно?

“Обговорення питань в порядку денному — це можливість підсвітити те, що суперечить законодавству, зафіксувати це не тільки на відео, а й у стенограмі засідання, яка зберігатиметься роками. Не всім це потрібно. Тому набагато простіше голосувати за все пакетом і без обговорень. На жаль”, — зазначила Вікторія Пташник у коментарі ЧЕСНО.

Пригадаємо засідання 8 лютого 2024 року. Тоді вже понад пів року у публічному просторі фігурувало перейменування Повітрофлотського проспекту — було і голосування киян у додатку “Київ Цифровий”, і лист підтримки назви “проспект Повітряних Сил” від начальника ГУР Кирила Буданова, і підтримана петиція Олександра Алфьорова. Усе свідчило про те, що проспекту Повітряних Сил стовідсотково бути. Попри це, на саму політичну полеміку про Повітрофлотський проспект та голосування депутати витратили дещо більше дванадцяти хвилин засідання.

Читайте також: Як Київрада перейменовувала Повітрофлотський проспект?

За такий самий період часу Київрада встигла розглянути 58 запитань у категорії містобудування та землекористування: про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою та відмову у цьому, а також про приватизацію земельних ділянок. Тож чи справді таким необхідним було перекидання відповідальності між політичними силами за затягування голосування про проспект Повітряних Сил — питання риторичне. 

Процедура голосування покращилася після внесення змін до Регламенту Київради від 20 червня 2023 року. Тоді депутати ухвалили, що земельні проєкти рішень мають містити у назві адресу ділянки та район, а у положенні — фото поточного стану та місце розташування. 

Це оновлення стало справді важливим, адже воно додало ясності хаотичному процесу голосування, коли кожна земельна ділянка називалася лише за номером договору оренди — без жодного уточнення про те, де саме вона знаходиться. Тож наразі викликом залишається те, аби депутати та громадськість встигали якісно ознайомитися з переліком земельних питань до початку засідання. 

Запорукою цього є завчасне оприлюднення порядків денних та невключення земельних питань до проєктів, що мають “письмово обґрунтовану винятковість або невідкладність”. Головною причиною є те, що перелік невідкладних хоч і публікується на сайті Київради протягом останніх кількох засідань — проте це відбувається всього за день до засідання. А для якісного ознайомлення зі змістом та ризиками земельних проєктів рішень цього недостатньо, про що неодноразово наголошують самі депутати. 

Авторка цих оновлень до Регламенту та депутатка фракції “Слуга народу” Ксенія Семенова у коментарі ЧЕСНО наголошує: “На кожному засіданні є питання, які неналежним чином оформлені. Я постійно прошу на це звернути увагу, але секретар Бондаренко включає ці питання, ігноруючи Регламент”.

У випадках, якщо ризиковані проєкти рішень таки потрапляють на розгляд у сесійну залу, критично важливо, аби депутатський корпус мав політичну волю не ухвалювати подібні ініціативи. Нагадаємо, що під час засідання депутат має три опції голосу: “за”, “проти” або “утримався”. Натомість не брати участі у голосуванні або цілеспрямовано покидати сесійну залу поодинці чи фракцією є недієвим способом боротьби із забудовою. 

У свою чергу громадськість має стежити за проблемними проєктами рішень, звертати на них увагу депутатів та надавати їм розголосу. Адже збереження Києва від забудовників є критичним для подальшого збереження міста загалом. 

Аміна Лікар для "Лівого Берега"