Непідзвітні міністри. Велике перезавантаження Кабміну під час воєнного стану

Протягом 4–5 вересня парламент змінив очільників одразу 11 з 20 міністерств. У відставку відправили шістьох міністрів, водночас було призначено дев’ять членів уряду. Зокрема міністерські портфелі отримали троє колишніх заступників голови Офісу президента. П’ять міністерств нарешті отримали повноцінних міністрів замість виконувачів обов’язків.

Такі масштабні перестановки в уряді відбулися без процедури звітування міністрів та пояснення причин звільнення. Лише троє з шести звільнених урядовців прийшли до Ради у день свого звільнення. На засіданні, де було призначено нових міністрів, також з’явився прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Раптовий міністропад став уже не першим за каденцію президента Володимира Зеленського. Свого часу відбулася відставка “наймолодшого уряду” Олексія Гончарука, який проіснував лише 188 днів. Натомість його наступник Денис Шмигаль зумів стати першим українським прем’єр-міністром, який пробув на посаді безперервно чотири роки підряд. 

Втім, не всім з його уряду пощастило втриматися так само довго. Лише за останні два з половиною роки повномасштабної війни з Кабміну звільнили 12 міністрів. Сюди можна додати й нові відставки. Загалом від початку каденції Верховної Ради IX скликання змінилося вже чотири міністри економіки, чотири глави МОЗ, чотири міністри оборони, а також три міністри освіти і три міністри енергетики. 

ЧЕСНО розповідає, що відомо про останні урядові рокірування, а також згадує, як змінювався Кабмін за президентства Зеленського і роботи Верховної Ради IX скликання. 

Велике перезавантаження

“Більше 50% штатної чисельності Кабміну зазнають змін. Завтра нас чекає день звільнень, а післязавтра — день призначень” — таким повідомленням увечері вівторка, 3 вересня, голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія сколихнув уже підігріті соцмережі. 

Весь день українські ЗМІ публікували інсайдерську інформацію про плани Ради звільнити кількох міністрів та провести перестановки в уряді. А надвечір спікер парламенту Руслан Стефанчук повідомив, що до Верховної Ради надійшли заяви про відставку від п’яти міністрів. На ранок заяву подав і багаторічний голова МЗС Дмитро Кулеба.

4 вересня Верховна Рада відправила у відставку чотирьох міністрів. Водночас нардепам не вистачило голосів для звільнення очільниці Мінреінтеграції Ірини Верещук. А перед розглядом відставки Кулеби засідання раптово завершили. 

Ввечері того ж дня “слуги” зібралися на засіданні фракції, щоб погодити кадрові питання в уряді. До нардепів прийшов і президент Володимир Зеленський. Як розповів голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія, на зустрічі також обговорили створення нового міністерства, яке буде займатися поверненням українців з-за кордону. 

На наступний день нардепи з другої спроби таки звільнили Верещук та Кулебу, а також голову Фонду держмайна Віталія Коваля.

Після цього Рада перейшла до призначень. Перед депутатами виступив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який представив кандидатури одразу всіх нових міністрів. Як розповів нардеп Ярослав Железняк (“Голос”), усі призначення об’єднали в одне обговорення. Швидкий виступ прем’єра викликав обурення у представників опозиції:

“Прем’єр-міністр Д. Шмигаль за 1 хвилину перерахував прізвища “нових” кандидатів в міністри. І все. Замість представлення стратегії і програми перемоги обмежився скоромовкою з прізвищами…” — написала нардепка від “Європейської солідарності” Ірина Геращенко. 

Непідзвітні

Ще більше обурення викликало те, що жоден із міністрів не відзвітував перед Верховною Радою перед звільненням, а частина взагалі проігнорували засідання. Лише троє з шести звільнених урядовців прийшли до Верховної Ради — це Олександр Камишін (Мінстратегпром), Денис Малюська (Мін’юст), а також Ірина Верещук, яка прийшла вже на другий день.

“Два міністри прийшли в ВР. Не звіт, а виступ”, — зауважила нардепка Ірина Геращенко.

Вона також повідомила, що фракція ЄС не голосувала за нинішні відставки міністрів: “Ми їх не призначали. Й не беремо на себе відповідальність за кадрову чехарду цієї команди”.

Суспільству також не пояснили причин звільнення міністрів, при цьому нардепи дякували їм за роботу та професіоналізм і проводжали оплесками. 

Рух ЧЕСНО і раніше звертав увагу на те, що деякі міністри, звільнені після 24 лютого 2022 року, не приходили у Раду, щоб публічно відзвітувати про свою роботу. І хоча це не є обов’язковою вимогою, наприклад, колишні міністри Олександр Ткаченко та Микола Сольський все ж виступили зі звітом перед нардепами. А от нещодавно звільнені міністр інфраструктури Олександр Кубраков та колишня очільниця Мінветеранів Юлія Лапутіна не з’явились ні на засідання профільного комітету, ні на засідання парламенту щодо свого звільнення.

“Старі” обличчя

5 вересня Верховна Рада проголосувала за призначення загалом дев’яти міністрів. Замість Дмитра Кулеби міністром закордонних справ призначили ексзаступника керівника ОП Андрія Сибігу, Олександра Камишіна у Мінстратегпромі замінив голова Укроборонпрому Герман Сметанін, а Ольга Стефанішина очолила Мін’юст і була перепризначена віцепрем’єркою з питань євроінтеграції. 

Читайте також: Країна радників. Хто консультує Офіс президента​​

Крім того, Верховна Рада нарешті призначала голів п’яти міністерств, які донині очолювали тимчасові виконувачі обов’язків міністра. Це безпрецедентна ситуація, коли в уряді понад три місяці працювали одразу п’ятеро людей в такому статусі. Як показує аналіз ЧЕСНО, раніше у Раді IX скликання не затягували аж настільки із закриттям вакантних посад у міністерствах.  

Внаслідок ротацій звільнений з посади голови ФДМУ Віталій Коваль очолив Міністерство агрополітики, а заступниця міністра оборони Наталія Калмикова — Міністерство ветеранів. Крім Сибіги, посади отримали і двоє інших заступників голови ОП Андрія Єрмака: це Олексій Кулеба, який призначений віцепрем’єр-міністром з відновлення — міністром розвитку громад та територій, та Микола Точицький, який став міністром культури. 

Попри те, що не всіх міністрів вдалося звільнити з першого разу, голоси на призначення врешті знайшлися. Показово, що у жодному із голосувань “слуги” не дали навіть 200 голосів. У більшості випадків за голосували по 189–194 нардепи від “Слуги народу”. 

Водночас призначення міністром Олексія Кулеби підтримало лише 167 “слуг”. Решту голосів дали депутати з колишньої ОПЗЖ, а також із груп “За майбутнє” та “Довіра”, що дозволило загалом зібрати 247 голосів за. 

На хвилях скандалів

Загалом за час повномасштабного вторгнення посади втратили вже 18 міністрів. Троє змінили статус через перейменування міністерств (формально це відбувається через звільнення та перепризначення міністра). Натомість призначено було 16 міністрів.

Останні відставки в уряді майже завжди супроводжувались журналістськими розслідуваннями та медійними скандалами. А звільнення скандальних урядовців, схоже, було дієвим способом зменшити обурення суспільства.

Так, гучним стало звільнення міністра оборони Олексія Рєзнікова у вересні 2023 року на тлі численних скандалів щодо фактів корупції в Міноборони. 

Міністра агрополітики Миколу Сольського звільнили після того, як НАБУ повідомило йому про підозру у заволодінні державною землею. 

Читайте також: Доторканні нардепи: які підозри отримали депутати цього скликання ВРУ

А ексміністр культури Олександр Ткаченко пішов із посади після цілого ряду скандалів щодо виділення мільйонів гривень на проєкти Мінкульту під час війни. На піку скандалів у вечірньому зверненні президент Зеленський просив прем’єра замінити міністра культури.  

“Музеї, культурні центри, символи, серіали — все це важливо. Але зараз інші пріоритети. Знаходьте позабюджетні кошти, не державні”, — сказав президент. 

Водночас міністр внутрішніх справ змінився через трагічну загибель Дениса Монастирського внаслідок падіння вертольота у Броварах. Також у 2023 році Рада звільнила одіозного міністра освіти Сергія Шкарлета, призначивши на його місце Оксена Лісового.  

Урядові зміни

Гучні відставки — не рідкісне явище за каденції Зеленського і Верховної Ради IX скликання. Зі “Слуги народу” зі скандалами неодноразово виганяли депутатів-корупціонерів, намагаючись збити градус суспільного обурення, та й сам Зеленський час від часу влаштовував чистки всередині свого офісу. 

Читайте також: “Колишні” Зеленського: хто пішов у “відбій” із першої “колоди” депутатів

Не став винятком і уряд. За останні п’ять років очільниками міністерств встигли побувати 77 людей. Для порівняння, за каденції Верховної Ради VIII скликання їх було 57. 

Першою гучною відставкою каденції Зеленського стала відставка уряду Олексія Гончарука 4 березня 2020 року — уряд, який презентували як новий і прогресивний, звільнили всього через 188 днів роботи.  

Тоді ж новообраний уряд Дениса Шмигаля скасував об’єднання деяких міністерств, тож кількість членів Кабміну відповідно зросла. 

Упродовж наступного року Рада на тлі боротьби з пандемією ковіду змінила трьох міністрів охорони здоров’я. А 15 липня 2021 року відбулося одне із ключових звільнень, якого довгий час вимагала громадськість — Рада відправила у відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який перебував на цій посаді понад сім років. 

Серйозні відставки сколихнули Кабмін у листопаді 2021 року — всього за кілька місяців до повномасштабного вторгнення були звільнені міністр оборони Андрій Таран та очільник Мінстратегпрому Олег Уруський. А Олексія Рєзнікова, який тоді очолював Мінреінтеграції, перепризначили головою Міноборони.

Загалом за Верховної Ради IX скликання найчастіше — шість разів — змінювались очільники Мінекономіки (раніше — Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства), Міністерства розвитку громад та територій (раніше — Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури), Міненерго (раніше — Міністерство енергетики та захисту довкілля). По п’ять разів змінили керівників Міністерства охорони здоров’я, Міносвіти та Міндовкілля (раніше — Міністерство енергетики та захисту довкілля).

Міністри-довгожителі

Звільнений 4 вересня Денис Малюська був одним із двох міністрів, які втрималися на одній посаді від самого початку роботи Верховної Ради IX скликання. Він очолював Мін’юст 1833 дні. Рівно стільки ж на момент звільнення Малюськи обіймав свою посаду й очільник Мінцифри Михайло Федоров. 

Абсолютним рекордсменом за тривалістю перебування на посаді наразі залишається ексміністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Він обіймав цю посаду ще від початку роботи Верховної Ради попереднього скликання.  

Серед міністрів-довгожителів також Дмитро Кулеба і прем’єр Денис Шмигаль. Останній зумів стати першим українським главою уряду, хто обіймає цю посаду понад чотири роки. Загалом у Кабміні Шмигаль працює вже 1674 дні. В тому числі 29 днів він обіймав посаду міністра розвитку громад і територій в уряді Гончарука.

Тривалий час вдається триматися на посаді й міністру Кабінету міністрів Олегу Немчінову. 

Звільнені Ірина Верещук, Ольга Стефанішина та Руслан Стрілець також протримались на посадах понад 1000 днів. 

Шанси на рекорд все ще мають очільник Міненерго Герман Галущенко та міністерка економіки Юлія Свириденко, які також очолюють свої відомства уже тривалий час. 

Читайте також: Ілюзія контролю: як проходить “година запитань до уряду” під час війни

Раніше Рух ЧЕСНО розповідав, про що нардепи запитують міністрів під час “години запитань до уряду” і хто з урядовців найчастіше відповідає.