У вівторок і середу, 3 та 4 вересня, одразу пʼять міністрів подали заяви про відставку до Верховної Ради. Серед них міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець. Він очолював міністерство близько двох років – із листопада 2021 року як виконуючий обовʼязки, а з квітня 2022 року, тобто вже під час повномасштабної війни, як міністр. У середу, 4 вересня, Верховна Рада підтримала звільнення Стрільця з посади – “за” проголосували 244 нардепи.
Про деякі досягнення та невдачі Міндовкілля під керівництвом Стрільця читайте в матеріалі Руху ЧЕСНО.
За майже два роки керівництва Стрільця Україні вдалося завершити реформу надрокористування та наблизитися до фіналу лісової реформи. Крім того, вдалося почати довгоочікувану реформу подолання промислового забруднення, управління відходами, адаптацію частини українського законодавства до норм Євросоюзу, доєднатися до міжнародних екологічних програм тощо.
Зазначимо, що Стрілець був членом низки делегацій на міжнародних заходах та активно долучався до висвітлювання катастрофічних екологічних наслідків війни та важливості захисту довкілля.
Водночас практично протягом усієї каденції міністра критикували за затягування законодавчих процесів, сумнівні рішення та тиск на підпорядковані структури.
До прикладу, екологи із громадських організацій звинувачували його у поверненні до методів епохи президенства Януковича. Так, на тлі критики законопроєкту № 9136 “Про удосконалення управління об’єктами природно-заповідного фонду”, який містить значні корупційні ризики та ризики “дерибану” заповідних земель, Міндовкілля, ймовірно, надало вказівки очільникам заповідників писати коментарі у соцмережах на його підтримку. Згодом документ зняли із розгляду.
Одним із успіхів міністерства 2023 року вважали заборону на висадку 13 видів інвазивних, тобто чужорідних для українських екосистем, у лісах. Однак за пів року таку норму скасували.
Громадськість оцінила ефективність роботи Стрільця у 2023 році на 4 за 10-бальною шкалою. Таку оцінку очільника Міндовкілля пояснюють відсутністю прозорості та підзвітності роботи міністерства.
“Руслан Стрілець — єдиний міністр за останні чотири каденції, який не спілкується з громадськими організаціями, ні з власної ініціативи, ні за запитом”, – зазначили експерти профільних організацій, які оцінювали ефективність роботи.
Аналогічну оцінку отримав і міністр енергетики Герман Галущенко. Також вони розділили пʼяте місце серед міністрів, які заробили найбільше за 2023 рік, а саме 1,1685 млн грн.
За каденції Стрільця Міндовкілля також потрапляло у скандали. Наприклад, у 2022 році міністр заявив, що перестійний ліс, тобто старі та мертві дерева, загрожують здоровʼю екосистеми та додатковим витратам на усунення загрози. Таке твердження є вкрай неочікуваним від міністра, адже для лісу мертва деревина та дуплясті старі дерева є невід'ємною частиною життя організмів-редуцентів, до прикладу грибів, місцем гніздування птахів та звірів тощо.
Євроінтеграція
27 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, що вимагає приведення національного законодавства у відповідність до норм Євросоюзу (acquis ЄС). Переговорний розділ 27 "Environment/Довкілля" входить у топ-5 розділів за кількістю актів права ЄС, які необхідно імплементувати – майже 200 директив та регламентів.
Єврокомісія у 2022 році за пʼятибальною шкалою оцінила спроможності України виконувати умови членства в ЄС в кластері охорони довкілля на “1” – найнижчий бал, що характеризує початковий рівень підготовки. За словами Руслана Стрільця, таку оцінку надали за результатами роботи 2014-2022 років. У 2023-му Україна мала очевидний прогрес і отримала оцінку “2” – “певний рівень”.
“Синхронізація з європейським законодавством – складний та тривалий процес, але загалом повна імплементація переважної більшості директив та регламентів запланована на 2026+ роки”, – зазначив він.
Читайте також: Через терни до зірок: як Верховна Рада адаптує українське законодавство до вимог ЄC
Однак чи вдасться дотриматися таких строків наразі невідомо, зокрема через затягування євроінтеграційних реформ.
Зависла реформа Держекоінспекції
Міністр визначив одним з пріорітетів на 2024 рік реформу Держекоінспекції, яка є однією з ключових в екологічній сфері, адже саме ДЕІ контролює та наглядає за дотриманням природоохоронного законодавства. Крім того, реформа екоконтролю є однією з умов вступу України до ЄС.
“Вже немає часу зволікати з реформою державного екологічного контролю. Маємо не зволікати і робити реальні кроки у реформуванні. На часі — конкретні цілі й таймлайни”, — підкреслив він.
Читайте також: Ліквідація Держекоінспекції: Які перспективи наймасштабнішої реформи екоконтролю?
Довгоочікувану реформу має запустити законопроєкт № 3091 “Про державний екологічний контроль”, який також внесли до плану роботи 11 сесії Верховної Ради. Документ мали винести на розгляд у II кварталі 2024 року, тобто у квітні-червні. Однак станом на вересень і старт 12 сесії парламенту у публічному доступі досі немає версії законопроєкту до другого читання. На засіданні комітету екополітики анонсують початок його обговорення зі стейкхолдерами та запуск пілотного проєкту оновленої ДЕІ в деяких регіонах.
Крім того, наразі робота Держекоінспекції фактично паралізована, адже через урядову Постанову № 303 інспектори не можуть здійснювати планові перевірки, а позапланові, зокрема за зверненням громадян, погоджує Міндовкілля. І рішення міністерства не завжди є позитивним.
Реформа управління відходами
Ще однією довгоочікуваною для українців екореформою є оновлення системи управління відходами, яке дозволить позбутися небезпечних для довкілля та здоровʼя людей легальних та нелегальних сміттєзвалищ, а також наблизитися до принципів циркулярної економіки.
Цю реформу запустив рамковий закон № 2320-IX “Про управління відходами” (законопроєкт № 2207-1-д), що набув чинності 9 липня 2023-го. Документ потребує розробки низки підзаконних актів, одним з яких була урядова постанова щодо ліцензійних умов на управління небезпечними відходами. Кабмін схвалив її 5 грудня 2023 року з порушенням терміну майже на 5 місяців. Це призвело до того, що з 9 січня 2024-го на ринку жодна з понад 200 компаній, які займалися утилізацією медичних відходів, відпрацьованих паливно-мастильних матеріалів, агрохімікатів тощо, не мала необхідних ліцензій. Першу ліцензію Міндовкілля видало 1 лютого, а станом на кінець серпня – 37.
Хто наступний?
За інформацією нардепів, наступною очільницею Міндовкілля може стати Світлана Грінчук, яка була заступницею міністра захисту довкілля з липня до грудня 2022 року. У Міндовкілля вона працювала над адаптацією екологічного законодавства України до європейського. Гринчук відповідала за систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, а також за систему торгівлі викидами.
В Міненерго її називають професіоналкою та експерткою в галузі зеленої трансформації, зміни клімату та захисту довкілля. З вересня 2023 року вона є заступницею міністра енергетики, до того була директоркою Офісу підтримки реформ при Міненерго. Крім того, пані Світлана має досвід роботи у Секретаріаті КМУ, міжнародних фінансових інституціях (Світовий банк), міжнародних проєктах технічної допомоги (GIZ, USAID) та участі в переговорах у рамках ООН, Енергетичного Співтовариства, OECD тощо.
Таким чином, за час головування Руслана Стрільця Міндовкілля мало низку успіхів та невдач, що може бути пов'язано і з системними проблемами державного апарату. Однак чи зможуть вірогідні кадрові зміни без нових системних підходів покращити роботу профільного міністерства наразі невідомо. Проте увага громадськості та її контроль підвищить шанси на успіх.
Поділитись