Понад половина українців вважає надмірним вплив Офісу президента на державні інституції — соцопитування

Такими є результати соціологічного опитування, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Руху ЧЕСНО з 8 по 15 серпня 2024 року. 

Близько 55% опитаних також вважають надмірним вплив Офісу президента на роботу судів, правоохоронних і антикорупційних органів. Торік так вважали 47% громадян. 

Рух ЧЕСНО раніше звертав увагу на те, що у відкритому доступі досі немає переліку всіх посадовців ОП, а їхні повноваження лишаються законодавчо невизначеними, що породжує ризики зростання неформального впливу ОП. 

Як же українці оцінюють вплив Офісу президента — аналізуємо в матеріалі. 

Як демонструють результати опитування, більше ніж половина українців вважають, що представники Офісу президента перевищують свої повноваження, впливаючи на уряд та парламент, а отже й на законодавство.

Нагадаємо, за розробку та ухвалення законів відповідає Верховна Рада, а підзаконні нормативні акти затверджуються в Кабінеті міністрів. Офіс президента не має окремих повноважень для законотворчості, а лише готує проєкти законів, які президент може вносити у Раду.

Утім, 58% українців вважають, що Офіс президента впливає на рішення, які ухвалює Верховна Рада, а 59% вбачають і вплив ОП на рішення Кабміну. 

Цікаво, що кількість тих, хто так думає, зросла за останні кілька місяців. Так, у попередньому опитуванні на замовлення Руху ЧЕСНО, що проводилось у грудні 2023 року, про вплив ОП на парламент та уряд заявили відповідно 54% і 52% опитаних українців. 

Водночас станом на зараз не погоджуються з цією тезою близько 25% громадян, а ще близько 20% не мають відповіді. 

Регіональні відмінності у цьому питанні частково присутні. Так, із тезою про вплив ОП на парламент та уряд частіше погоджуються жителі південних і західних областей. У цих регіонах також найменший відсоток громадян, що не мають відповіді на це питання.

Водночас у центральних та східних областях близько чверті мешканців не визначились із відповіддю, але із тезою про вплив ОП там так само згодна більш ніж половина опитаних. 

Крім того, як показало опитування, українці вважають, що ОП перевищує свої повноваження й у взаємодії з правоохоронними, антикорупційними та судовими органами. У порівнянні з минулим роком все більше українців поділяє таку думку.

Так, наразі близько 55% вважають, що ОП впливає на роботу судів, органів правосуддя та антикорупційних органів із перевищенням своїх повноважень. У грудні 2023-го таке ставлення зазначили 47% опитаних. 

Водночас станом на зараз близько 22% українців не згодні з такою тезою і приблизно стільки ж не мають відповіді.

У регіональному розрізі відповіді на всі три питання майже ідентичні. Як показують результати опитування, із тезою про надмірний вплив ОП частіше погоджуються жителі південних областей. Примітно, що торік на півдні таку думку поділяли 34% мешканців, а нині цей показник становить майже 70%. 

У центральних регіонах із такою тезою погоджуються менше ніж 50%. Там також зафіксовано найбільшу частку тих, хто не може відповісти на це питання. 

Структура Офісу президента все ще лишається непублічною, і невідомо, чим саме в ОП займаються численні помічники та радники і яким чином вони дотичні до ухвалення рішень. Як і невідомо достеменно, чи впливають діячі ОП на парламент, уряд, правоохоронні та судові органи. 

Як показують результати опитування, українці відчувають цей вплив і вважають його надмірним. Мало того, все більше людей вважають, що ОП має вплив ледь не на всі державні структури та інституції.

Рух ЧЕСНО неодноразово наголошував, що робота Офісу президента має бути відкритою, а повноваження діячів ОП — законодавчо визначеними та зрозумілими для громадян.

Раніше Рух ЧЕСНО публікував оновлений список радників Офісу президента та його голови. 

Результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова спільно із Фондом “Демократичні інціативи” імені Ілька Кучеріва з 8 по 15 серпня 2024 року. 

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії). 

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). 

Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.