“Мені соромно знаходитися у цій сесійній залі”: як минуло чергове засідання Київради

Причин для початку дискусії було дві: причетність голови фракції “Слуги народу” у Київраді Андрія Вітренка до координаційної ради, що опікується створенням та функціонуванням Національного військового меморіального кладовища, та звернення Київради до ВРУ і Кабміну щодо вирішення питань у сфері охорони культурної спадщини. 

Крім цього, на порядку денному розглядалися важливі ініціативи. Зокрема, відбулося перейменування семи вулиць столиці на честь загиблих захисників України. Також була подовжена міська цільова програма “Захисник Києва” на 2025 рік. 

Детальніше про те, як минуло перше пленарне засідання Київради з моменту скандальних голосувань щодо забудови та які проєкти рішень були ухвалені, у матеріалі ЧЕСНО. 

Депутати таки зможуть озвучувати правки голосом?

Ще до початку засідання увагу громадськості привернула ініціатива про внесення змін та доповнень до регламенту Київради. Одне із ключових оновлень — фактична заборона депутатам вносити правки голосом. Натомість усі пропозиції до проєктів рішень мали б подаватися в електронній формі до секретаріату Київради або відповідної профільної комісії.

На це також звернув увагу громадський активіст та представник ГО “Сильні громади” Павло Островський. У своїх соціальних мережах він написав:

“Якщо проєкт рішення № 835 приймуть, то головуючий Володимир Бондаренко зможе абсолютно легально відхилити будь-яку поправку депутата, мовляв, у секретаріаті Київради немає електронної версії вашої пропозиції, тож вашу пропозицію ставити на голосування не будемо”. 

Внесення правок безпосередньо на засіданні є одним із ключових механізмів протидії шкідливим ініціативам — зокрема таким, що підіграють стороні забудовників або містять корупційні ризики. А ускладнення цього процесу може надати авторам таких проєктів більший простір для маневру, що матиме негативні наслідки для подальшого захисту інтересів киян. 

Нагадаємо, що це вже друга спроба розглянути даний проєкт рішення у стінах сесійної зали. Перша відбулася кількома місяцями раніше — у червні, про що раніше писав Рух ЧЕСНО. Тоді ж на засіданні регламентної комісії та на сайті Київради були опубліковані різні редакції проєкту рішення, і одна з них вимагала подання правок у письмовому вигляді. 

Як і минулого разу, через суспільний розголос та увагу до ухвалення цього проєкту рішення його зняли з порядку денного на початку засідання. Проте це ще не гарантує, що під час майбутніх засідань не відбудеться чергове повернення до розгляду даної ініціативи.

Невідкладні проєкти рішень на сайті Київради

За формальною процедурою, проєкти рішень опиняються на розгляді депутатами під час пленарного засідання за умови, що першочергово вони були у порядку денному або ж були додані до нього як такі, що мають “письмово обґрунтовану винятковість або невідкладність”. Крім цього, такі проєкти рішень мали бути оприлюднені не пізніше ніж за 24 години до самого засідання. 

Донедавна ж список невідкладних проєктів публікувався зі значним порушенням регламенту — настільки пізно, що якісно ознайомитися з ним до початку засідання було неможливо. До того ж, перелік не публікувався на сайті Київради, тому деякі депутати публікували його у себе в соціальних мережах — як, до прикладу, депутатка від “Слуги народу” Ксенія Семенова. 

Проте на засіданні 29 серпня таки відбулося позитивне зрушення. Під час затвердження порядку денного Володимир Бондаренко звернув увагу на те, що озвучені невідкладні проєкти рішень із вечора попереднього дня були опубліковані на сайті Київради. Справді, окремий файл можна знайти у категорії “матеріали на пленарне засідання”. 

Наразі є сподівання, що тенденція дотримання регламенту збережеться й надалі. У переліку невідкладних часто можуть бути і шкідливі проєкти, тож критично необхідно, аби і кияни, і самі депутати мали можливість предметно ознайомитися з ними до початку засідання, а не під час нього. 

Вшанування пам’яті захисників України та допомога ЗСУ

Крім процедурних проєктів рішень, у День пам’яті захисників України на розгляді депутатів Київради були й важливі ініціативи, що стосувалися вшанування полеглих військовослужбовців та допомоги Силам оборони. 

На початку пленарного засідання відбулася церемонія вручення медалей “Честь. Слава. Держава” захисникам України та родичам полеглих воїнів, які продовжили допомагати військовим та цивільним. Зокрема було вручено 47 медалей, 5 із яких — посмертно. 

Вшанування загиблих захисників України відбулося і шляхом перейменування вулиць столиці. На теренах Києва з’явилося сім нових топонімів, що відтепер нестимуть пам’ять про полеглих Героїв — Максима Токарева, В’ячеслава Радіонова, Олега Мудрака, Максима Кривцова, Геннадія Афанасьєва, Миколи Кравченка та Олега Дідушка. 

Надалі під час розгляду проєктів рішень, що стосуються перейменування вулиць на честь полеглих захисників, на екран у сесійній залі буде виводитися біографія військовослужбовця. Про це депутати Київради повідомили під час ухвалення рішень про перейменування. Володимир Бондаренко дану пропозицію підтримав. 

Крім цього, у списку невідкладних був проєкт рішення, що стосувався внесення змін до міської цільової програми “Захисник Києва”, в рамках якої столиця може допомагати Силам оборони. Зокрема, реалізацію програми подовжили на 2025 рік, заклавши туди 3 млрд гривень. Також була збільшена сума для реалізації програми у 2024 році.

Згідно із порівняльною таблицею, мають додатися кошти на: 1) капітальний і поточний ремонт приміщень; 2) матеріально-технічне забезпечення підрозділів Сил оборони Києва; 3) ремонт та технічне обслуговування військової техніки; 4) придбання безпілотних літальних апаратів.

Серед інших проєктів рішення розглядалася заборона особам, які сплачують податки до рф, оформлювати власність на земельні ділянки у столиці. Суб’єктами подання є депутати фракції УДАР: Дмитро Білоцерковець, Володимир Бондаренко, Михайло Терентьєв та Валентин Мондриївський. 

Тобто від департаменту земельних ресурсів та самого заявника вимагатиметься інформація про наявність чи відсутність зв'язків до резидентства РФ або його перебування під контролем фізичних або юридичних осіб РФ. Правка депутатки від “Європейської солідарності” Вікторії Пташник пропонувала включити у цей список і підсанкційних осіб. Зрештою, проєкт рішення підтримало 64 депутати — із урахуванням озвучених правок. 

Традиційні політичні сварки

Вочевидь, жодне засідання Київради не може відбутися без усних дебатів між представниками різних політичних сил — навіть у ті дні, коли це видається абсолютно недоречним. 

Усе розпочалося із розмови про внесення до порядку денного проєкту про звернення до ВРУ та Кабміну щодо вирішення питань у сфері охорони культурної спадщини. Стосовно цього висловився Андрій Вітренко:

“Хотів просто нагадати деякі цифри. Двадцять три об'єкти культурної спадщини в Києві було зруйновано під час повномасштабного вторгнення. З них лише два об'єкти були зруйновані російськими ракетами, а все інше — бездіяльність місцевої влади. Тому давайте не перекладати відповідальність на інших, а працювати там, де ви знаходитесь”, — зазначив депутат.

На цю заяву, у свою чергу, відреагував депутат від партії “Європейська солідарність” Леонід Ємець:

“Фракція “Слуги народу” робить все для того, щоб питання збереження культурної спадщини — взагалі, звернення до центральної влади, не розглядалися в стінах Київради”.

Іншою причиною для полеміки стала нещодавня публікація громадського діяча Борислава Берези, в якому він згадав членство Андрія Вітренка у координаційній раді з питань створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища. 

Згідно розслідування ЗМІ, в оголошеному тендері на будівництво кладовища переміг єдиний учасник — консорціум “Білдінг ЮА”, який був створений у той самий період. 

“Наш колега Андрій Вітренко в цій координаційній раді. В неї одне-єдине завдання — дивитися за тим, щоб створення відбулося без корупційних та інших порушень. Так от, ця координаційна рада мовчить — тому що, вибачте, засунула голову туди, де не дозволяє помітити ці проблеми, про які говорять журналісти”, — виступив з цього приводу Леонід Ємець. 

Андрій Вітренко на засіданні та у себе в соцмережах відповів, що координаційна рада є новоствореною і ще не мала жодного засідання. Проте загальна дискусія була палкою і тривалою, що довелося включитися і секретарю Київради Володимиру Бондаренко:

“Вперше з моменту обрання мене секретарем Київської міської ради мені соромно знаходитися у цій сесійній залі. Чому? Тому що особливо сьогодні, цинічно, окремі наші колеги починають займатися політикою”.

Зауважимо, що подібні дискусії у Київраді — не разова акція, а, на жаль, регулярна практика. І чи це звичайне пленарне засідання, чи це День пам'яті захисників України, все одно у сесійній залі знаходиться місце для недоречної політичної дискусії, що постійно перетворюється у протистояння політичних сил. 

Натомість у столиці все далі залишається ряд критичних проблем — як-от хаотичні забудови історичних ареалів міста та зелених зон або ж намагання внести зміни до регламенту, які підіграватимуть забудовникам. Тож виникає запитання, чи справді час пленарного засідання використовується цілковито за призначенням та із метою відстоювання інтересів киян?

ЧЕСНО слідкуватиме за подальшими оновленнями у питанні координаційної ради створення Національного військового меморіального кладовища.