“Голос” програв суд про припинення держфінансування

Оскаржуваний наказ є одним із двох, який ухвалило НАЗК цьогоріч щодо “Голосу” — 25 червня агентство спершу зупинило держфінансування для партії, а потім і припинило. 

Нацагентство знайшло у звітах партії за 3 та 4 квартали недостовірні дані щодо витрат на майже 5 мільйонів гривень. За висновками НАЗК, “Голос” перерахував кошти товариству “Мейнтіс” за послуги, які те не надавало. Перерахували кошти і для двох підприємців. Але у договорах послалися на законопроєкти, які на той час ще не були зареєстровані у парламенті. 

Наказ про припинення партії вчора оскаржити не вдалось. А засідання щодо скасування наказу про зупинення призначили на 4 вересня.  

Аргументи представників партії

Інтереси партії “Голос” у суді представляли двоє адвокатів — Олександр Денисенко та Марина Рященко. Свій позов до НАЗК вони обґрунтовували кількома аргументами, які стосуються укладення договорів між партією та товариством “Мейнтіс”. 

Перший. НАЗК зазначає, що основний вид діяльності товариства — оптова торгівля побутовими електротоварами. І що за його адресою зареєстровані дев’ять інших товариств. Проте представник партії наголошує, що товариство надає й інші послуги, “серед яких є надання правової допомоги”, щодо чого укладали договір з партією. 

“У відзиві НАЗК зазначає, що вони зазначили про оптову торгівлю, аби просто зазначити. Наша ремарка стосується того, якщо ви вже зазначаєте про види діяльності, то ви маєте зазначити і про додаткові, а саме — про те, що “Мейнтіс” займається правовими послугами”, — говорив на суді Денисенко. 

Натомість дані щодо реєстрації дев’яти інших товариств адвокати вважають такими, що “не стосуються укладених договорів між партією та “Мейнтіс””. 

Другий. НАЗК посилається на дані Державної податкової служби, що товариство не платило податки й не звітувало про найманих працівників. Це, зі сторони НАЗК, свідчить, що “Мейнтіс” не здійснювало господарську діяльність. Проте Олександр Денисенко іншої думки:

“Товариство може здійснювати господарську діяльність, порушуючи певні норми податкового законодавства: не подаючи звітність, не сплачуючи податки. Але це не означає, що воно не здійснює господарську діяльність”. — Казав Денисенко, — “Так само неподання звітності стосовно найманих працівників автоматично не означає, що в “Мейнтіс” не було найманих працівників”.  

Також зазначив, що “”Голос” не може нести відповідальність за порушення з боку ТОВ “Мейнтіс””.

Третій. Висновки НАЗК ґрунтуються на аналітичних дослідженнях податкової служби. Проте служба зазначала, що “фінансово-господарська діяльність ТОВ “Ментіс”, ймовірно, була здійснена з порушенням вимог податкового законодавства”. А, “за умови доведення слідством, можливо дійти висновку, що фінансово господарська діяльність ТОВ “Мейнтіс” з покупцями не мають змісту, обсягів та факту здійснення господарської діяльності”.

“Cкрізь йде про ймовірність, можливість, за умови доведення слідством. Аналітична інформація від податкової служби сама по собі не є доказом, на який можна спиратись в тих чи інших обставинах”, — говорив представник партії.

Четвертий. За даними аналітичної системи YouControl, співзасновником товариства є Костянтин Цимбал, а керував товариством у 2020-2021 роки Руслан Гусейнов. 

У квітні 2023 року Солом`янський районний суд Києва визнав Цимбала винуватим у вчиненні кримінального правопорушення. У вироку йдеться, що у 2018 році він за 1 тис. гривень погодився переписати на себе “Мейнтіс” і стати керівником та засновником товариства. Натомість займатися фінансово-господарською діяльністю він не мав.

У партії зазначають, що між Цимбалом та “Голосом” не було укладено жодного документа. Проте з подальших пояснень представників НАЗК дізнаємося, що пісписантом документу був Руслан Гусейнов. І, з його свідчень в межах досудового розслідування про витрати партії, він не знає нічого про підписання цього договору. 

“Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Неможливо, щоб директор дав свідчення і автоматом це означало, що договір є нечинним, недійсним і так далі”, — зазначив на суді представник партії.

П’ятий. При перевірці звітів партії за 2020 рік НАЗК користувалося порядком про аналіз звітів політичної партії, який затвердили у вересні 2016 року. Проте у 2021 році НАЗК визнало його нечинним. 

“Чесно кажучи, я так і не зрозумів, яка логіка. Чому саме НАЗК застосовувала цей наказ, який давно втратив чинність?”, — говорив Денисенко. 

Шостий. “Голосу” припинили державне фінансування, бо знайшли недостовірні відомості у звітах за 3 та 4 квартал 2020 року. Це, за законом “Про політичні партії”, свідчить про повторність порушення.

Проте Олександр Денисенко хотів, щоб для визначення повторюваності порушенні скористалися Кодексом про адміністративні правопорушення, а не законом. 

За кодексом, мовляв, повторюваність була б тоді, коли “Голос” притягнули б до відповідальності за перше порушення, але після того партія все одно б вчинила ще одне порушення. 

“Обидва звіти за 3 і 4 квартал подали одночасно.18 червня прийняли висновок, що звіт за 3 квартал був недостовірний, а 20 червня, — що звіт за 4 квартал недостовірний. А 2 накази про зупинення та припинення взагалі були ухвалені в один день. У даному випадку немає повторності, оскільки подаючи звіт за 4 квартал політична партія “Голос” не могла знати, що потім, в червні, їй притягнуть до відповідальності за подання недостовірності звіту за 3 квартал”.

Аргументи НАЗК

Представниця НАЗК Тетяна Діманова пояснила, чому вони не користувалися Кодексом про адміністративні правопорушення при визначенні повторюваності.  

“Закон чітко каже: “повторюваність протягом року”. КУпАп не застосовується, оскільки чітко передбачено, що має робити НАЗК, якщо встановить, що повторно було порушення”.

Ще один представник НАЗК Олег Дубаневич зазначив, що за законом “Про політичні партії”, повторюване правопорушення — це надання недостовірних відомостей у звітах протягом року. 

“Нами було встановлено подання недостовірних відомостей за 3 квартал. Як наслідок, встановивши недостовірні відомості в 4 кварталі, ми розуміли, що існує об'єктивне підтвердження про надання недостовірних відомостей у звітах за різні квартали, тобто у проміжку протягом минулого року”. 

При перевірці звітів партії агентстсво побачило, що в ТОВ “Мейнтіс” не має майна, а отже не має, де надавати послуги. Також компанія не звітує про своїх працівників та не подає податкової звітності.  

“Існує юридична особа, засновник якої і директор якої надають пояснення ДБР про те, що їм не відомо про діяльність цієї компанії, що вона була фактично створена, але вона не знаходиться в полі їхнього відома і управління. І особа Гусейнов, який підписував договір з політичною партією, в тому числі надає пояснення про те, що він не здійснює управління [товариством]”, — аргументує на суді Дубаневич.  

На аргументи партії про використання скасованого порядку представники НАЗК нагадали, що звіти з 2021 року партії подавали вже не в паперовій, а в електронній формі через систему PolitData. Через що у 2021 році й змінили порядок перевірки звітів. Тому при перевірці звітів за 2020 рік користувалися діючим порядком на той рік. 

“Звіти були подані партією саме в паперовому вигляді. Відповідно порядок, який регулює перевірку звітів, поданих через PolitData, апріорі не міг бути застосований”, — зазначила на суді представниця НАЗК Інна Тіхонова. 

Натомість Тетяна Діманова додала: “Не всі партії отримують держфінансування і отримання держфінансування покладає на партію відповідний тягар. Законом передбачені санкції у вигляді зупинення чи припинення [державного фінансування]. Партія повинна ретельно, добросовісно підходити до вибору контрагентів і виключно на партію покладається [відповідальність], якщо вони обрали недобросовісного контрагента, який  порушує податкове законодавство”. 

Зрештою колегія суддів не задовольнила позов партії “Голос”. 

Раніше, 31 липня 2024 року, Шостий апеляційний адміністративний суд вже розглядав заяву партії по цій справі. Тоді “Голос” просив зупинити дію наказу НАЗК на час судового розгляду. Проте суд заяву “Голосу” не задовольнив.     

Нагадаємо, у 2021 році для партії вже зупиняли державне фінансування. Тоді НАЗК знайшло порушення щодо фіктивних витрат “Голосу” на низку ФОПів у фінзвіті за 2 квартал 2020 року. Через це партія не отримувала кошти з державного бюджету аж до початку цього року.