Нардепи з Одещини подали найбільше депутатських запитів: хто вони та про що питали

Фото: Нардепи з Одещини подали найбільше депутатських запитів: хто вони та про що питали

Лідерами подання депутатських запитів у цьому скликанні є нардепи з Одещини від “Слуги народу” Олександр Ткаченко та Іван Шинкаренко, а також представниці “Європейської солідарності” Ірина Геращенко та Марія Іонова. Остання у п’ятірці лідерів — Антоніна Славицька, яка була обрана від нині забороненої проросійської партії ОПЗЖ. Тематика  та періодичність подання запитів цих нардепів суттєво відрізняється.

Лідером за кількістю поданих запитів є одеський мажоритарник Олександр Ткаченко від “Слуги народу”. Протягом цієї каденції парламенту він надіслав майже 500 депутатських запитів, в той час як наступний у рейтингу депутат подав ледь не на 150 запитів менше. Значна частина запитів Ткаченка стосується земельних та соціальних питань окремих районів Одеської області. На рахунку нардепа значна кількість особистих запитів, до того ж він часто є співавтором.

Наступний у рейтингу — ще один нардеп з Одеської області, також від “Слуги народу” — Іван Шинкаренко. Переважна більшість його запитів написані у співавторстві з іншими депутатами, а тематика часто пов’язана з Одеською областю.

Не менш активними є представники опозиції. Зокрема, наступні за кількістю запитів (близько 250) — депутати від фракції “Європейської солідарності” Ірина Геращенко та Марія Іонова. Тематика їхніх запитів значно змінилася від початку повномасштабного вторгнення. Найчастіше темами запитів представниць опозиції є питання, що пов'язані з обороною України. Інша найбільш запитувана тема —  питання інформаційної політики, телемарафону та телеканалу “Рада”. У цих запитах мова йде про надання офіційної інформації щодо концепції та організаційних аспектів телемарафону, а також формату участі в ньому Державного підприємства “Парламентський телеканал “Рада”.

Читати більше: А що думаєте про телемарафон ви? 

Наступну позицію у рейтингу поданих запитів займає Антоніна Славицька, яка була обрана від нині забороненої проросійської партії ОПЗЖ, а наразі є співголовою депутатської групи “Відновлення України”. Їі запити стосуються дуже різних тематик, що не дозволяє визначити якусь одну сферу інтересів народної депутатки. Водночас це запити щодо соціальних питань, виділення землі, житла та соціальних виплат.

Як ми бачимо, депутатські запити можуть ставати інструментом для реалізації дуже різних цілей. Так депутати можуть отримати дані про державне фінансування установ або звернути увагу на хід резонансного розслідування, з іншого ж боку немає жодних перешкод для того, аби зробити запити інструментом піару та популізму.

Для аналізу запитів важливі і адресати. Найбільше запитів було надіслано Кабміну. Зокрема прем’єр-міністру Денису Шмигалю направлено 861 запит, а Олексію Гончаруку — 345. Без вказання імені премʼєра нардепи надіслали Кабміну 194 запити. 

Наступною в переліку найбільш популярних адресатів депутатських запитів є Ірина Венедіктова, яка займала посаду генеральної прокурорки у 2020–2022 роках. Значна частина запитів до Венедіктової стосувалася “проведення об’єктивних та неупереджених досудових розслідувань” щодо низки справ. Інші генпрокурори отримували значно менше запитів. 

П’яту позицію за кількістю депутатських запитів посідає президент Володимир Зеленський, хоча процедура подання запиту до президента є складнішою, ніж до інших органів. Керівництву парламенту часто доводиться нагадувати про такі особливості.

Нагадаємо,  раніше ЧЕСНО проаналізував депутатські запити від початку роботи Верховної Ради ІХ скликання і до серпня 2024 року. Аналітики, виявиили, що понад шість тисяч запитів — насправді, це лише незначна частина документів, які створюють нардепи. Можливість подання депутатських звернень також передбачена законом без необхідності публікувати перелік та їх зміст. Фактично інструмент звернень є непублічним та дозволяє використовувати статус нардепа для вирішення дуже різноманітних питань. 

З огляду на це, ЧЕСНО наполягає на необхідності публічності депутатських звернень, аби громадськість мала можливість відстежувати їх використання.

 


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]