Які питання? Про що нардепи питають у міністрів на “годині запитань до уряду”

Фото: Які питання? Про що нардепи питають у міністрів на “годині запитань до уряду”

У 2024 році у Верховній Раді відновили “годину запитань до уряду”, якої не було в парламенті на регулярній основі від початку повномасштабного вторгнення. Цьогоріч урядовці вже шість разів приходили у парламент, щоб відповідати на запитання нардепів. Про це йдеться у аналітиці Руху ЧЕСНО

Зазвичай “година запитань до уряду” проводилася щоп’ятниці наприкінці пленарного тижня, але після 24 лютого 2022 року такі сесії запитань відбувались вкрай рідко та несистемно. 

Згідно з даними із сайту ВРУ, година запитань до уряду проводилась у перші місяці повномасштабного вторгнення, хоча тоді не публікувалися стенограми й тематика цих зустрічей. Зокрема міністри прийшли відповідати на запитання нардепів 25 лютого 2022 року — на другий день повномасштабного вторгнення. 

6 жовтня того ж року годину запитань присвятили енергетичній безпеці та готовності до опалювального сезону. Але у 2023 році цей формат взагалі випав із графіка роботи парламенту. 

З початку 2024 року Верховна Рада повернулася до більш звичного формату роботи. У тому числі після майже півторарічної паузи відновилась “година запитань до уряду”. 

23 лютого 2024 року “годину запитань” присвятили стану обороноздатності держави. Нардепи зокрема питали про фортифікації, виробництво дронів та мобілізацію. 

10 травня зустріч з міністрами стосувалася початку переговорів про вступ до ЄС. 

Двічі за останні пів року — 24 травня і 19 липня — “година запитань до уряду” була присвячена ситуації з енергетикою. Очільник Міненерго Герман Галущенко відповідав на питання про захист енергооб’єктів та відновлення інфраструктури, ремонт на АЕС, а також про справедливі відключення і підготовку до зими.

У червні зустрічі з міністрами стосувались стану фінансової системи та економічної політики. Нардепи цікавились у представників уряду, чи вистачає грошей у бюджеті, питали й про можливий дефолт, а також про економічне бронювання.

Крім того, на більшості зустрічей звучали питання про виплати військовослужбовцям та переселенцям. 

Нардепи також активно порушували тему можливого підвищення податків й тарифів. Неодноразово про це запитували Олексій Кучеренко від “Батьківщини”, обранець від колишньої ОПЗЖ Олександр Колтунович (нині група ПЗЖМ) та колишній спікер Ради нині позафракційний Дмитро Разумков

“Пане прем’єр-міністр, ви на минулій годині запитань до уряду сказали неправду, кажучи просто, збрехали, коли сказали, що уряд навіть не розглядає питання підняття податків. Які ці будуть рішення? Назвіть конкретні показники. Коли ви занесете відповідний законопроєкт? До чого готуватися українському суспільству?” — запитував Разумков на “годині запитань до уряду” 21 червня.

Натомість представники “Голосу” регулярно зверталися до Германа Галущенка із питанням про реальну вартість добудови двох блоків Хмельницької АЕС. Вони звинувачують міністра в тому, що економічне обґрунтування проєкту не оновлювалося з 2018 року і містить застарілі цифри. 

“Скажіть мені, будь ласочка, а ви колись зупините оці ваші корупційні зазіхання і, може, напишете все ж таки заяву про відставку?” — так завершив своє запитання нардеп “Голосу” Ярослав Железняк під час засідання 19 липня.

Представники “Європейської солідарності” кілька разів питали міністрів про обмеження на пересування нардепів для міжнародних контактів. Також від “ЄС” звучали критичні питання щодо ситуації з енергетикою та фінансування армії.

Зокрема Ірина Геращенко закликала прем’єр-міністра Дениса Шмигаля вибачитися за виділення більшості коштів на дороги, а не на ЗСУ у 2021 році, а Олексій Гончаренко запитав у Галущенка, “кому відірвуть яйця” за катастрофу з енергетикою. 

Раніше Рух ЧЕСНО також писав про міжфракційні депутатські об’єднання у Верховній Раді ІХ скликання. Таких МФО уже створили 173, найбільше — у перший рік каденції. Найпопулярнішими серед депутатів залишаються гуманітарні та географічні об’єднання, кількість яких росте з кожним роком. 

Низка народних депутатів є учасниками або очільниками одразу кількох МФО. Лідери за кількістю очолюваних об’єднань — нардепи від “Слуги народу” Дмитро Наталуха та Олександр Мережко, представниця депутатської групи “Довіра” Лариса Білозір та скандально відомий позафракційний мажоритарник Микола Тищенко. Останній навіть утворив однойменне МФО до парламентської ТСК та громадської організації своєї помічниці.


 


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]