Ілюзія контролю: як проходить “година запитань до уряду” під час війни

У 2024 році у Верховній Раді відновили “годину запитань до уряду”, якої не було в парламенті на регулярній основі від початку повномасштабного вторгнення. Цьогоріч урядовці вже шість разів приходили у парламент, щоб відповісти на запитання нардепів. Ці зустрічі стосувалися найбільш актуальних питань в умовах повномасштабної війни — енергетики, економіки, оборони та євроінтеграції. 

Найбільше питань урядовцям поставили члени фракції “Слуги народу”, але у відсотковому співвідношенні набагато активнішими були представники опозиції. 

Рух ЧЕСНО проаналізував стенограми засідань парламенту за перші сім місяців 2024 року, щоб з’ясувати, чим цікавляться нардепи, хто з парламентарів найчастіше ставить питання, а хто з урядовців найбільше відповідає.

Графіки не діють

До повномасштабного вторгнення “година запитань до уряду” проводилась щоп’ятниці наприкінці пленарного тижня. Дізнатися, коли була година запитань, і подивитися стенограми цих засідань можна на сайті Верховної Ради — вони позначені рожевим кольором у календарному плані.

Утім, після 24 лютого 2022 року годину запитань до уряду проводили вкрай рідко та несистемно. Верховна Рада на час дії воєнного стану перейшла до роботи в режимі одного пленарного засідання, тож парламентський графік роботи зазнав значних змін.

Згідно з даними із сайту ВРУ, година запитань до уряду проводилась у перші місяці повномасштабного вторгнення, хоча тоді не публікувалися стенограми й тематика цих зустрічей. Зокрема міністри прийшли відповідати на запитання нардепів 25 лютого 2022 року — на другий день повномасштабного вторгнення. 

6 жовтня того ж року годину запитань присвятили енергетичній безпеці та готовності до опалювального сезону. Але у 2023 році цей формат взагалі випав із графіка роботи парламенту. 

Від початку нинішнього року Верховна Рада повернулася до більш звичного формату роботи — з погоджувальною радою, пленарними днями та годиною запитань до уряду щоп’ятниці. 

Гарячі теми

23 лютого 2024 року у Раді вперше за довгий час провели нову сесію запитань. Після майже півторарічної паузи нардепи знову отримали можливість напряму ставити питання міністрам у сесійній залі. 

“Дуже радий нарешті побачити наш уряд, бо ми вас не бачимо, другий раз всього за два роки повномасштабної війни ви до нас приходите”, — так вітав міністрів на засіданні 23 лютого нардеп від ЄС Олексій Гончаренко. 

Ту зустріч присвятили стану обороноздатності держави. Спектр питань був широким: від будівництва фортифікацій, виробництва дронів та мобілізації до блокади кордону і перезавантаження БЕБ. 

Зазвичай на питання відповідають профільний міністр та прем’єр-міністр, хоча присутніми мають бути всі члени Кабміну. Але у той день прем’єр Денис Шмигаль та частина міністрів пропустили засідання через робочу поїздку на Львівщину, тож головною доповідачкою була міністерка економіки Юлія Свириденко. є

Наступну годину запитань провели аж у травні. Вона стосувалася кроків, необхідних для початку переговорів про вступ до ЄС, тож на більшість запитань відповідала віцепрем’єрка Ольга Стефанішина. Нардепи питали, зокрема, про зобов’язання України, блокаду україно-польського кордону, формування переговорних груп тощо.

І хоча питання, як правило, мають стосуватися тематики години запитань, на практиці нардепи часом відходили від теми. Так, Вадим Івченко (“Батьківщина”) питав про закупівлі харчування для ЗСУ, а його однопартієць Михайло Волинець цікавився заборгованістю із виплати зарплат шахтарям. 

На тому, що це не стосується теми євроінтеграції, під час засідання наголосив і голова ВР Руслан Стефанчук:

“Шановні колеги, ще раз прошу, все-таки у нас “година запитань до уряду” по конкретній темі. Я розумію важливість всіх ваших питань, але давайте намагатись триматися те, про що ми з вами домовились”. 

Надалі годину запитань проводили більш регулярно. Двічі за місяць вона відбувалася у травні та у червні. 

Засідання 24 травня стосувалося стабільності енергосистеми. Міністр енергетики Герман Галущенко відповідав на питання про захист енергооб’єктів, розбудову й децентралізацію генерації та підготовку до зими. Чимало питань стосувалися підвищення тарифів. 

Червневі зустрічі з міністрами присвятили стану фінансової системи та економічній політиці під час війни. Виступали відповідно міністр фінансів Сергій Марченко та голова Мінекономіки Юлія Свириденко. Нардепи цікавились у представників уряду, чи вистачає грошей у бюджеті, питали і про можливий дефолт, а також про економічне бронювання і можливе підвищення податків.

На засіданні 19 липня годину запитань вдруге за пів року присвятили енергетиці на тлі нових атак рф і введення жорсткіших графіків відключень. У міністра Галущенка нардепи питали, коли завершиться ремонт на АЕС, на якому етапі відновлення інфраструктури, а також про справедливі відключення. 

Під час усіх зустрічей звучали питання і до представників інших міністерств, зокрема Мінкульту, Міносвіти, МВС. Майже на кожній годині запитань до уряду у нардепів виникали питання до Міноборони, але на жодній із шести зустрічей у 2024 році не був присутній міністр оборони Рустем Умєров. Замість нього на питання найчастіше відповідала його заступниця Наталія Калмикова.

Присутність нардепів у залі під час години запитань до уряду не фіксується, але, судячи з відеозаписів останніх засідань, чимало нардепів пропускають зустрічі з представниками Кабміну.

Так, 19 липня нардеп від ЄС Олексій Гончаренко нарікав, що на засіданні в цей день “депутати втомились і не всі дійшли” на годину запитань. 

Питає опозиція

Година запитань до уряду ділиться на дві частини: перші 30 хвилин запитання урядовцям по черзі ставлять представники фракцій та груп, а решту 30 хвилин звучать персональні запитання від нардепів. Зазвичай на кожне запитання відводиться до однієї хвилини, на відповідь — до двох. В середньому засідання триває приблизно годину і 10 хвилин.

У 2024 році сумарно найбільше питань поставили нардепи від фракції “Слуги народу”, яка найбільше представлена у Раді. Водночас очікувано досить активною у питаннях до уряду, фактично сформованого більшістю, була опозиція. І, звісно ж, саме від представників опозиційних фракцій звучали більш критичні запитання. 

Так, нардепи від “Голосу” на чотирьох із шести годин запитань за цей рік зверталися до міністра енергетики Германа Галущенка із питанням про реальну вартість добудови двох блоків Хмельницької АЕС. Активно цією темою цікавились Інна Совсун, Максим Хлапук та Ярослав Железняк. Вони звинувачують міністра в тому, що економічне обґрунтування проєкту не оновлювалося з 2018 року і містить застарілі цифри. 

“Скажіть мені, будь ласочка, а ви колись зупините оці ваші корупційні зазіхання і, може, напишете все ж таки заяву про відставку?” — так завершив своє запитання до Галущенка Ярослав Железняк під час засідання 19 липня. 

Не менш гострими були питання від фракції “Європейської солідарності”. Ірина Геращенко закликала Шмигаля вибачитися за виділення більшості коштів на дороги, а не на ЗСУ у 2021 році, а Олексій Гончаренко запитав у Галущенка, “кому відірвуть яйця” за недостатній, за його словами, захист енергооб’єктів.

Гончаренко, який, до слова, поставив найбільше запитань до міністрів за 2024 рік, цікавився також виплатами військовим та переселенцям. 

Крім того, нардепи від ЄС питали міністрів про обмеження на пересування парламентарів, важливе для міжнародних контактів. ЄС не раз звинувачувала владу в тому, що її представників не пускають за кордон. Зокрема через те, що ДПСУ кілька разів за час повномасштабної війни відмовляла у виїзді лідеру партії, експрезиденту Петру Порошенку. 

Відповідь Шмигаля — мовляв, жодних заборон на парламентську дипломатію не існує — Гончаренко у своєму телеграм-каналі прокоментував так:

“Замість години запитань до уряду — година брехні від уряду”. 

Політичні звинувачення під час години запитань також озвучував позафракційний нардеп Дмитро Разумков, який перейшов в опозицію до “слуг” після відставки з посади спікера. Майже на кожному засіданні у 2024 році Разумков питав, чи планує уряд піднімати податки, і нагадував Шмигалю про обіцянку не робити цього до кінця війни. 

“Пане прем’єр-міністр, ви на минулій годині запитань до уряду сказали неправду, кажучи просто, збрехали, коли сказали, що уряд навіть не розглядає питання підняття податків. Які ці будуть рішення? Назвіть конкретні показники. Коли ви занесете відповідний законопроєкт? До чого готуватися українському суспільству?” — так сформулював своє питання Разумков на засіданні 21 червня.

А під час години запитань 23 лютого колишній спікер Ради звернувся до міністра юстиції Дениса Малюськи:

“Чому у нас досі не працює реєстр олігархів, про який ви тут у залі волали у 21-му році? Ви ж там сказали, що буквально день, два, три... два-три тижні, як у Арестовича, і все буде працювати. Де реєстр? Чому не працює закон про боротьбу з олігархами?”

Міністр, своєю чергою, запевнив, що реєстр олігархів уже існує, а повноцінно закон запрацює після завершення війни і після додаткових перемовин з ЄС. 

“Він працює настільки ефективно, що вплив олігархів у нашій державі істотно зменшено. І це констатують усі експерти, в тому числі наші європейські партнери. Працює він тим, що він наявний. (… ) Це як рушниця, яка висить на стіні, яка спрацювала”, — заявив міністр.

Тему тарифів і податків часто порушували також Олексій Кучеренко від “Батьківщини” та нардеп від колишньої ОПЗЖ Олександр Колтунович (нині група ПЗЖМ). Останній також входить у число нардепів, які поставили найбільше запитань протягом останніх засідань. Його питання так чи інакше були пов’язані з економікою. Активно брав участь у засіданнях мажоритарник із Луганщини Сергій Вельможний (група “Довіра”), який питав про житло і виплати для ВПО та заборгованість шахтарям.

Повернення контролю

Після початку повномасштабного вторгнення у медіа та навіть серед нардепів лунали заяви про зменшення суб’єктності парламенту. Зокрема, що народні обранці втратили значну частину можливостей контролювати Кабмін, який за законом підзвітний саме Верховній Раді. 

Так, деякі міністри, звільнені після 24 лютого 2022 року, навіть не приходили у Раду, щоб публічно відзвітувати про свою роботу. І хоча це не є обов’язковою вимогою, наприклад, колишні міністри Олександр Ткаченко та Микола Сольський все ж виступили зі звітом перед нардепами. А от нещодавно звільнені міністр інфраструктури Олександр Кубраков та колишня очільниця Мінветеранів Юлія Лапутіна не з’явились ні на засідання профільного комітету, ні на засідання парламенту щодо свого звільнення.

Крім того, представники уряду часто ігнорують запрошення нардепів прийти на засідання комітетів чи тимчасових слідчих комісій. Так, нардеп Андрій Осадчук (“Голос”) нещодавно скаржився, що представники Міноборони проігнорували засідання ТСК щодо порушень при мобілізації. 

До слова, і раніше міністри ігнорували парламент. Так, Рух ЧЕСНО раніше писав, що Арсен Аваков за шість років на посаді міністра внутрішніх справ лише тричі із 32 разів приходив на засідання профільного комітету. 

Парламент і уряд мають демонструвати відкритість і підзвітність, особливо на тлі повномасштабної війни. Тож повернення години запитань до уряду, коли нардепи знову можуть напряму спілкуватися з міністрами під куполом Ради, безперечно, позитивний сигнал. Надто це важливо на тлі дискусій про можливу заміну Кабміну і заяв президента про підготовку кадрових рішень на урядовому рівні. Адже всі рішення щодо уряду врешті мають ухвалювати саме у Верховній Раді.