“Клуб за інтересами”: для чого нардепам у Раді міжфракційні депутатські об’єднання?

Фото: “Клуб за інтересами”: для чого нардепам у Раді міжфракційні депутатські об’єднання?

У Верховній Раді ІХ скликання створили 173 міжфракційні депутатські об’єднання, найбільше — у перший рік каденції. Найпопулярнішими серед депутатів залишаються гуманітарні та географічні об’єднання, кількість яких росте з кожним роком. 

Низка народних депутатів є учасниками або очільниками одразу кількох МФО. Лідери за кількістю очолюваних об’єднань — нардепи від “Слуги народу” Дмитро Наталуха та Олександр Мережко, представниця депутатської групи “Довіра” Лариса Білозір та скандально відомий позафракційний мажоритарник Микола Тищенко. Останній навіть утворив однойменне МФО до парламентської ТСК та громадської організації своєї помічниці.

У відповідь на запит Рух ЧЕСНО отримав актуальний перелік міжфракційних депутатських об’єднань Верховної Ради ІХ скликання. Ми проаналізували, як повномасштабне вторгнення вплинуло на напрямки діяльності МФО, для чого насправді вони потрібні нардепам, як впливають на політику та хто використовує ці структури найчастіше. 

Що таке МФО і навіщо вони потрібні?

МФО — це добровільні об’єднання народних депутатів для досягнення спільної мети або реалізації конкретних програм, які, втім, не передбачають єдиної політичної цілі чи позиції. Фактично МФО — це “клуб за інтересами”, іноді досить вузькими та специфічними. Створення та діяльність міжфракційних об’єднань визначені ст. 60 Регламенту ВРУ

На відміну від фракцій, які формуються на основі партійної приналежності, міжфракційні об’єднання можуть включати представників різних політичних сил. І хоча діяльність МФО може здаватися благородною, їхнє існування часто приховує підводні течії політичних інтриг та домовленостей. Вони можуть бути інструментом для лобіювання особистих або групових інтересів, що викликає питання до прозорості та чесності їхньої роботи. Депутати, що входять до таких об’єднань, отримують можливість впливати на процес прийняття рішень, обходячи формальні процедури.

Раніше рух ЧЕСНО роз’ясняв, що міжфракційні депутатські об’єднання не мають таких процедурних прав, як фракції та групи. Вони не можуть брати участь у Погоджувальній раді, не мають права на окремі виступи та обговорення, не можуть делегувати своїх представників до тимчасових слідчих комісій і не мають секретаріату

Читайте також: “Караван лає, ТСК йде”. Навіщо нардепи створюють слідчі комісії та що з ними не так

Членство в МФО здебільшого є додатковим інструментом для вирішення певних тематичних питань, що дозволяє направляти колективні звернення, запити та листи. На відміну від фракцій та груп, депутат може бути членом кількох міжфракційних об’єднань одночасно.

За період ІХ скликання ВРУ станом на початок липня 2024 року зареєстрували 173 МФО, чотири з яких уже припинили свою діяльність, а дев’ять не мають голів у зв’язку із припиненням повноважень. Зазначимо, що у 2021 році зареєстрували 122 МФО. Хоча з того часу кількість об’єднань збільшилася, темпи цього зростання суттєво сповільнилися у порівнянні з попередніми роками, що може бути пов’язано з початком повномасштабного вторгнення. 

 

Міжфракційні депутатські об’єднання не реєструють у парламенті. Голова або співголова МФО повідомляє спікера Верховної Ради України про створення об’єднання, надсилаючи лист із переліком членів та їхніми підписами, і просить головуючого оголосити про це на засіданні парламенту. МФО працюють без кадрового, матеріально-технічного, інформаційного та організаційного забезпечення з боку Апарату Верховної Ради України. 

Навіщо створюють МФО і які теми вони просувають?

МФО можуть займатися широким спектром тем, включаючи економіку, екологію, соціальні питання, права людини, міжнародне співробітництво та безпеку. Одні МФО зосереджуються на питаннях регіонального розвитку (“Львівщина”, “Тернопільщина”). Інші, такі як “Рух протидії агресії РФ”, спрямовані на захист національних інтересів та підтримку Збройних сил України. Однак гарно розписана мета не завжди відповідає справжнім цілям об’єднання.

Верховна Рада не надає інформацію про мету чи конкретні завдання створення міжфракційних об’єднань, тому класифікувати їх можна лише на основі назв. Рух ЧЕСНО ще у 2021 вимагав публікації на сайті ВРУ інформації про міжфракційні об’єднання. Відповідно до отриманої відповіді можемо виділити такі тематики:

 

Як бачимо, деякі об’єднання мають досить абсурдні назви та мету, як, наприклад, МФО “ДУБИНА — слуга українського народу”. Його ще у 2021 році створив одіозний мажоритарник Олександр Дубінський, який має підозру в державній зраді та участі у злочинній організації. Саме цей нардеп переконував, що гасло “Слава Україні!” є “нацистським”. Список членів цього МФО опублікував депутат від ЄС Олексій Гончаренко. Наприкінці того самого 2021 року була створена ГО з ідентичною назвою.

Скриншот допису нардепа Олексія Гончаренка
Скриншот допису нардепа Олексія Гончаренка​

 

Існують навіть МФО з міжнародними зв’язками. Наприклад, МФО Blockchain4Ukraine увійшло до Government Advisory Board міжнародної асоціації International Association for Trusted Blockchain Applications (INATBA), метою якої є впровадження технології блокчейн на державному та міжнародному рівнях. 

Більше об’єднань

Деякі нардепи є учасниками чи лідерами одразу декількох міжфракційних об’єднань. Лідери за кількістю очолюваних МФО — нардепи від “Слуги народу” Дмитро Наталуха та Олександр Мережко, наразі позафракційний скандальний мажоритарник Микола Тищенко та представниця депутатської групи “Довіра” Лариса Білозір.

 

Найбільшим міжфракційним депутатським об’єднанням у Верховній Раді України досі залишається МФО “За конституційну реформу і ефективну владу”, до складу якого увійшли 283 народні депутати​. Співголовами МФО, крім Руслана Стефанчука, стали його заступник Олександр Корнієнко і нардепи від фракції “Слуги народу” Павло Фролов, Вікторія Подгорна та Андрій Клочко

МФО “Цінності, гідність, родина” має 259 нардепів та сім співголів, які є представниками різних партій: “Слуга народу”, “Батьківщина”, “Європейська солідарність”, “За майбутнє”, ”Відновлення України”, ВО “Свобода” та “Голос”. 

Примітно, що напередодні повномасштабного вторгнення нардепи із різних фракцій та груп створили декілька МФО: “Україна без олігархів”, “Порядок денний: деколонізація” та “Євроатлантична Україна”. 

Назви об’єднань минулих років нерідко були абстрактними. Наприклад, одна з останніх МФО, створених у 2021 році, мала назву “Гальорка” (відповідно до тлумачення українського словника, гальорка (від “галерея”) — це задні ряди у приміщенні для глядачів або самі глядачі, що там знаходяться). Після 22 лютого 2022 року назви новостворених МФО стали більш конкретними, з них можна зрозуміти мету об’єднання. 

Після вторгнення з’явилися МФО “За вільний Кавказ”, “За вільну Кубу”, “Вільна Ічкерія” та “Вільна Венесуела”. У першій головує нардеп Олексій Гончаренко, решта створив голова Комітету зовнішньої політики ВРУ Олександр Мережко. Мета в них одна — продемонструвати підтримку всім тим, хто бореться за свою незалежність проти російського окупаційного режиму.

Що цікаво, у квітні 2022 року Мар’яна Безугла, відома не лише одіозними ініціативами, а й скандальними опитуваннями у соцмережах, створила МФО “Інформаційний фронт”. Саме у квітні депутатка опублікувала допис, в якому розповіла, що досліджує можливості створення інформаційних та кібервійськ в Україні. 

Те, що помічниця одіозного нардепа Миколи Тищенка створила однойменну ГО до ТСК Верховної Ради (про це Рух ЧЕСНО писав раніше), обурило суспільство та викликало багато запитань. Однак, аналізуючи перелік парламентських МФО, Рух ЧЕСНО звернув увагу на те, що у травні 2023 року Тищенко також створив МФО “ТСК-НАЦРЕСУРС”, буквально через місяць після якого була створена вищезгадана ГО. Цікаво, яким саме “ТСК-НАЦРЕСУРС” прикривався Тищенко під час перевірок об’єктів інфраструктури?

Кілька останніх міжфракційних об’єднань депутатів у парламенті створені для  підвищення ефективності окремих заводів. Їх очолює нардеп від “Батьківщини” Михайло Соколов. Раніше подібних МФО не створювали. Можемо припустити, що повномасштабне вторгнення не лише вплинуло на тематику МФО, а й розширило спектр реальних проблем, над якими вони покликані працювати. Наприклад, після підриву дамби була створена МФО “Подолання наслідків підриву окупантами Каховської ГЕС”.

Міжнародний досвід

МФО є не тільки в Україні, а й в інших парламентах світу. Наприклад, у Конгресі США існують так звані caucuses або congressional caucuses. Вони створюються для обговорення та просування певних законодавчих ініціатив, підтримки специфічних інтересів чи груп населення. Наприклад, Congressional Black Caucus зосереджена на захисті прав афроамериканців. Американські caucuses не мають окремої юридичної особи і не можуть мати офіційний штат, водночас їхні члени можуть використовувати особисті кошти для підтримки своєї діяльності.

У британському парламенті існують All-Party Parliamentary Groups (APPGs). Ці об’єднання також не мають офіційного статусу, але відіграють важливу роль у формуванні політики та громадської думки. Кожна нова група повинна зареєструватися протягом 28 днів з моменту створення. Групи можуть встановлювати річний внесок для своїх членів та зовнішніх учасників, але повинні уникати ситуацій, коли зовнішні організації забезпечують секретарську підтримку або фінансування, що може призвести до конфлікту інтересів. Що найголовніше — для них існує обов’язкова звітність і реєстр

Міжфракційні депутатські об’єднання (МФО) у Верховній Раді України можуть здаватися маловпливовими, проте будь-яке об’єднання має більший колективний вплив, ніж індивідуальні звернення окремого депутата. Хоча МФО й не мають прямого впливу, вони створюють платформи для обговорення та просування певних питань, об’єднуючи депутатів. 

Наявність інформації про міжфракційні депутатські об’єднання на сайті Верховної Ради необхідна для забезпечення прозорості та підзвітності усього парламенту. Реєстр дозволив би відстежувати, які об’єднання існують, хто є їхніми учасниками і які цілі вони переслідують. Крім того, реєстр МФО також дозволив би простежити, як “об’єднані депутати” однаково голосують у сесійній залі, що може вказувати на узгодженість їхніх позицій та вплив цих об’єднань на ухвалення рішень.

 

Алла Бєлошенко для "Лівого Берега"


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]