Заборонити штрафи: у Раді пропонують звільнити від відповідальності за шум генераторів

В умовах систематичних відключень електроенергії генератори стали ледь не єдиним виходом для підприємців, які мають продовжувати роботу, а для звичайних людей — можливістю заживити будинки. Однак шумове навантаження від установок несе ризики ментальному та фізичному здоровʼю, особливо для працівників магазинів, кавʼярень та їхніх сусідів, які постійно піддаються впливу шуму. 

Про особливості законопроєкту читайте в матеріалі Руху ЧЕСНО.

Документ зареєстрували ​​24 червня, а вже 26 липня його розглянули на засіданні Комітету екологічної політики ВРУ. Нардепи рекомендували головному Комітету з питань правоохоронної діяльності самостійно визначитися щодо цього законопроєкту з урахуванням зауважень. 

У пояснювальній записці наголошується, що штрафи за перевищення допустимих рівнів шуму (85–255 грн для громадян та 255–510 грн для посадових осіб та підприємців) є недоцільними. Хоча на практиці такі штрафи не застосовуються, про що говорив зокрема прем’єр-міністр Денис Шмигаль ще 18 червня.

Раніше Рух ЧЕСНО підкреслював необхідність законодавчого регулювання використання генераторів з акцентом на зменшенні шумового навантаження. Адже одночасне масове використання таких установок в одному кварталі підвищує акустичне навантаження до небезпечних рівнів, навіть до 97 дБ на вулицях зі жвавим автомобільним рухом. А адаптація до акустичного навантаження майже неможлива.

Напружена, ледь не катастрофічна ситуація в енергосистемі змушує людей використовувати альтернативні джерела енергії. Однак вирішення проблеми у такий спосіб створює нові загрози. 

Читайте також: Гуде та димить: чим небезпечні генератори для здоров’я українців

Інтенсивний шум може погіршувати психологічний стан та викликати психічні розлади, зокрема депресію, тривожність, постстресовий і посттравматичний розлади, тривожно-фобічні розлади. Крім того, звуки, гучність яких перевищує 85 дБ, можуть пошкодити органи слуху та навіть спричинити тимчасову втрату чи зниження цього чуття, дзвін у вухах та труднощі з розумінням мови.

Навіть Європейський суд із прав людини неодноразово підкреслював, що право на тишу є невід’ємною частиною права на приватне життя, необхідне для фізичного і психічного здоров’я людини. На цьому наголосили на засіданні екокомітету, зауваживши, що положення законопроєкту № 11372 не відповідають цілям європейської Директиви 2002/49, яка спрямована на зменшення шумового забруднення. Наразі у Міндовкілля готуються до імплементації її положень в українське законодавство.

Начальник управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби Арзу Акберов зазначив, що штрафи за перевищення рівнів шуму під час ліквідації аварійних та надзвичайних ситуацій не застосовуються. Таку норму встановлює закон № 2573-IX “Про систему громадського здоров’я”. Водночас документ зобовʼязує органи влади, підприємців та громадян вживати заходи для запобігання шуму і зменшення його шкідливого впливу на здоров’я людини.

“Ті, хто використовують генератори, зобов’язані запобігати погіршенню умов. Якщо це генератор, то встановлюється шумопоглинальний короб і ніяких штрафів не передбачено”, — наголосив він.

Натомість представниця уповноваженого із соціальних та економічних прав Олена Колобродова підкреслила, що навіть в умовах гострої нестачі електроенергії використання таких установок має бути безпечним та не шкодити основоположним правам і свободам людини.

Крім того, вона наголосила на потребі у комплексному врегулюванні питання експлуатації генераторів у підзаконних актах з урахуванням вимог щодо:

• захисту людей від шкідливого впливу шуму, правил додержання тиші;

• розташування електрогенераторів біля вікон та дверей;

• часових рамок їх використання; 

• періодичністю обслуговування;

• зобов’язання встановити шумопоглинаюче обладнання, наприклад спеціальні короби, глушники тощо.

Зазначимо, громадськість іще під час блекаутів 2022–2023 років наголошувала на необхідності унормувати використання генераторів, зокрема через високий рівень шуму та через те, що звук працюючого генератора схожий на звук російських безпілотників. Проблема не зникла і дотепер, зокрема від влади Києва вимагають заборонити роботу гучних генераторів під час повітряних тривог. Адже генератори можуть маскувати звуки системи оповіщення для деяких людей, що може мати катастрофічні наслідки.

“Не дуже розумію, як зробити так, щоб було більш-менш комфортно всім — і громадянам, і бізнесу. Та якийсь компроміс має бути, адже йдеться про нашу спільну безпеку”, — написала авторка петиції Ірина Чеботнікова.

Наразі петиція набрала понад 460 голосів із необхідних шести тисяч.

Після зниження температур, зокрема зменшення енерговитрат на охолодження, та виходу із планового ремонту енергоблоків АЕС ситуація в енергосистемі покращилася. Через це зменшилися кількість і тривалість відключень, особливо вдень, коли працюють сонячні електростанції. 

Традиційно прохолодний кінець літа та теплий початок осені є періодами низького споживання енергії. Однак із настанням холодів воно почне зростати — експерти вже зараз прогнозують “важку” зиму з відключеннями електропостачання. Через це, ймовірно, генератори почнуть використовувати ще активніше. Тому справедливе законодавче врегулювання експлуатації таких установок зможе допомогти менш болісно пережити період відновлення енергосистеми після російських терористичних ударів.