“Це сюр”: ТСК по Києву виявила конфлікт інтересів у знесенні садиби Зеленських

Фото: “Це сюр”: ТСК по Києву виявила конфлікт інтересів у знесенні садиби Зеленських

З початку повномасштабного вторгнення у Києві було знесено, пошкоджено або підпалено 23 історичні будівлі. З них тільки дві — російськими ракетами, решта — київськими забудовниками. Про це заявив представник громадської організації “Мапа Реновації” на черговому засіданні парламентської ТСК по Києву, яке відбулося 24 липня. 

Головною темою обговорення стало несанкціоноване знесення садиби Зеленських, що спричинило неабиякий суспільний резонанс. Серед запрошених сторін були представники влади столиці, зокрема Департамент охорони культурної спадщини КМДА (ДОКС), громадські активісти та народні депутати. 

Детальніше про хід засідання та подальші кроки у збереженні історичної спадщини Києва — у новому матеріалі Руху ЧЕСНО. 

 

Засідання розпочалося із позиції столичної влади — замість міського голови Віталія Кличка доповідав його перший заступник Микола Поворознюк. Нагадаємо, що Віталій Кличко був присутнім лише на першому засіданні ТСК, а пізніше зазначив, що не бачить сенсу “витрачати час на такі посиденьки”, про що раніше писав Рух ЧЕСНО. 

“Для нас, так, напевно, як і для всіх, був величезною несподіванкою цей акт, по суті, вандалізму, який відбувся 19 липня”, — зазначив Микола Поворозник у своєму виступі щодо знесення садиби Зеленських.

 

Фото: сторінка Віталія Безгіна у Facebook

Окрім цього, перший заступник голови КМДА розповів, що відбулася зустріч із власниками будівлі, на якій було погоджено, що садиба Зеленських буде відновлена у тих параметрах і межах, у яких була на момент знесення. Про це повідомляв і київський міський голова у себе в соціальних мережах — Департамент охорони культурної спадщини КМДА підписав відповідний меморандум із власниками будівлі. Проте радіти поки не варто: важливо пам’ятати, що меморандум як документ радше свідчить про наміри сторін, проте не має фактичної юридичної сили. 

 

Фото: сторінка Віталія Кличка у соціальних мережах

Зазвичай представники виконавчої влади говорять про потребу у законодавчих змінах, і навпаки. Так сталося і на засіданні ТСК. Микола Поворознюк підкреслив, що важливо навести лад у законодавстві щодо збереження історичних будівель. Також додав, що проєкт закону про примусове повернення об’єктів культурної спадщини у власність міста вже був поданий Києвом до Верховної Ради. 

Справді, складністю є те, що містобудівна документація по збереженню історичних будівель та окремих пам’яток столиці потребує оновлення — нинішній історико-архітектурний план датується 2002 роком, був затверджений у складі Генерального плану Києва і підтриманий Мінкультом у 2021 році.  Саме ці документи містять інформацію про пам’ятки архітектури, елементи ландшафту та пам’ятки історії. Водночас, поки документація перебуває на етапі оновлення, історичною спадщиною мають опікуватися органи виконавчої влади — як-от Департамент охорони культурної спадщини КМДА, який із серпня 2023 року очолює Марина Соловйова

Важливо зазначити, що на момент знесення, 19 липня, садиба Зеленських не мала статусу пам’ятки архітектури і не була внесена у державний реєстр пам’яток, попри неодноразові заяви громадських організацій та активістів — перша така заява надійшла ще у грудні 2022 року. Відповідний статус садиба отримала вже після руйнування — за день до засідання парламентської ТСК. Представник Міністерства культури Ростислав Карандєєв зазначив, що раніше КМДА не надала необхідної облікової документації та не реагувала на звернення громадськості. 

 

Фото: сторінка Віталія Безгіна у Facebook

Представник ГО “Мапа Реновації”, що займається дослідженням, захистом та збереженням архітектури Києва, підкреслив критичну деталь: конфлікт інтересів у консультативній раді департаменту, що ухвалює рішення стосовно історичної спадщини міста. Зазначимо, що у випадку із садибою Зеленських консультативна рада тричі не підтримала включення будівлі до числа пам’яток столиці. 

“Автором проєкту ЖК “Тургенєв”, який мають збудувати на місці будинку Зеленських, виступило архітектурне бюро “Віхарєв”, голова якого засідає у консультативній раді департаменту”, — зазначив активіст ГО “Мапа Реновації”. 

Справді, членом консультативної ради є архітектор Микола Віхарєв, проте директорка департаменту Марина Соловйова відповіла, що вперше почула про його причетність до архітектурного проєкту ЖК. За формальною процедурою, якщо у когось із присутніх на тому чи іншому засіданні виявлено конфлікт інтересів, ця особа не має брати участі у голосуванні — так відбувається на засіданнях Київради, і так мало б відбутися на засіданні консультативної ради ДОКС під час голосування про надання статусу пам’ятки садибі Зеленських. 

На запитання голови ТСК Віталія Безгіна про те, чи голосував тоді Микола Віхарєв, Марина Соловйова відповіла лаконічно: “Він не голосував, але треба перевірити”. Директорка ДОКС апелювала до того, що не знала про зазначений проєкт архітектора раніше, тож і не могла володіти інформацією про наявний конфлікт інтересів. 

Чергове засідання парламентської ТСК по Києву залишило по завершенню ряд запитань, зокрема — як надалі захищати історичну спадщину столиці від подібних забудов. Випадок із садибою Зеленських, беззаперечно, отримав хвилю суспільного розголосу, проте неможливо буде вберегти усі пам’ятки архітектури без відповідної законодавчої бази та належної роботи виконавчих органів. 

У коментарі ЗМІ Віталій Безгін зазначив, що пропозиції ТСК владі столиці стосуються оперативного оновлення містобудівної документації та впровадження тимчасового порядку захисту історично цінних будівель. 

Фото: Рух ЧЕСНО

“Ми будемо пропонувати і так само вимагати від київської влади, щоб вони обмежили продаж або здачу в оренду історично цінних будівель, допоки немає розробленої цієї документації”, — розповів народний депутат. 

Крім цього, Безгін зазначив, що консультативна рада при Департаменті охорони культурної спадщини — “це сюр”, має відбутися повний її перезапуск, щоб надалі не допускати подібних конфліктів інтересів. Натомість парламент має напрацювати зміни до містобудівного законодавства в частині повноважень органів місцевого самоврядування та до Закону України “Про охорону культурної спадщини”.

Чіткі терміни реалізації даних рішень вказані не були, тож хочеться сподіватися на те, що результати засідання таки будуть імплементовані. Рух ЧЕСНО надалі слідкуватиме за тим, як окреслені пропозиції щодо збереження історичної спадщини будуть впроваджуватися та чи відбудеться обіцяний перезапуск консультативної ради при ДОКС


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]