Євроінтеграційний “моніторинг на трубі”: коли українці дихатимуть чистим повітрям?

Що таке АСК і навіщо вона потрібна

На потребі в автоматизованій системі контролю викидів роками наголошували активісти із громадських екологічних організацій, особливо із промислових центрів. Адже такий моніторинг дозволить:

• отримати достовірну та оперативну інформацію про вміст забруднюючих речовин у викидах від стаціонарних джерел (тобто труб на підприємствах);

• контролювати дотримання обсягу викидів, що затверджений дозвільним документом;

• вести облік викидів для звітності, яка пов’язана з міжнародними та податковими зобов’язаннями;

• оцінювати ефективність заходів зі зменшення викидів забруднюючих речовин, а також ефективності роботи газоочисного обладнання.

Встановлення АСК забруднюючих речовин є однією з євроінтеграційних умов України, а саме Директиви 75/2010 “Про промислове забруднення”. Директива, серед іншого, вимагає визначення переліку забруднюючих речовин, які підлягають моніторингу, а також встановлення нормативів їхньої концентрації у повітрі.

Читайте також: Шлях до чистого майбутнього: як Україна може подолати забруднення повітря

Постанова також забезпечує доступ громадян до екологічної інформації, адже дані з АСК автоматично передаватимуться до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, яке буде їх аналізувати й публікувати на платформі “ЕкоСистема”. Таким чином, кожен зможе побачити:

• як будь-яке підприємство впливає на стан атмосферного повітря; 

• чи достатні та ефективні його заходи зі скорочення викидів; 

• чи дотримується бізнес умов дозволів на викиди; 

• наскільки ефективною є державна політика у цій сфері і що потрібно відкоригувати.

Проте таку моніторингову систему встановлюватимуть лише на нові установки. На діючі установки, на жаль, правило не поширюється. Голова громадської ради при Міндовкілля Світлана Берзіна наголошувала, що встановлення АСК на установки, де не впроваджені НДТМ, не передбачається з технічних причин. Адже таке обладнання дороговартісне, і хоча його має встановлювати саме підприємство, зрештою за нього заплатять споживачі через збільшення собівартості продукції.  

“Зелена” модернізація потребує державної підтримки у поєднанні з реформою екологічних фінансів. І кроки в цьому напрямку вже робляться, хоча вони дуже складні. Швидко ця реформа не відбудеться”, — зазначила Берзіна.

Крім того, встановити АСК підприємства мають протягом пʼяти років із дня завершення дії воєнного стану.

Ці норми викликали хвилю обурення екологічної громадської спільноти. На думку активістів, це стало “фіаско” та “індульгенцією промисловим забруднювачам на безконтрольне отруєння”, адже люди так і не отримали інструментів для збору доказів понаднормових викидів. Крім того, нові підприємства, які будуватимуться за новими технологіями та стандартами, будуть в рази “чистішими” за наявних забруднювачів. В екоспільноті заявляли і про беззмістовність відстрочення моніторингу.

Читайте також: “Випадково провалили, але виправилися”: Рада повернулася до питання промислового забруднення

Також представники громадськості заявляли, що не мали змоги заперечити ці норми під час обговорення, адже вони були відсутні у проєкті постанови.

Інші прогалини

Крім цієї суперечливої норми, постанова містить і інші недоліки:

• Відсутність фінансово-економічного обґрунтування та невизначеність джерел фінансування впровадження та експлуатації АСК. 

Це може призвести до непрозорого використання цільових коштів та створити умови для корупційних схем.

• Відсутність чітких вимог до технічних специфікацій передачі даних до програмно-технічних засобів Міндовкілля.

Не визначено конкретні вимоги, що може призвести до різних інтерпретацій та зловживань. Документ також не визначає відповідальність за невиконання цієї вимоги.

• Невизначеність щодо періодичності вимірювань.

Автоматизовані інструментальні вимірювання параметрів викидів при спалюванні палив із відомим вмістом сірки без десульфуризації відхідних газів можуть бути замінені на періодичні лабораторні вимірювання (щонайменше раз на три місяці) або розрахунками. Однак не встановлені чіткі критерії або частота таких вимірювань. Це може призвести до зловживань.

• Невизначеність щодо строків встановлення систем контролю.

Строк установлення АСК становить не більше п’яти років з моменту набрання чинності постановою, тобто до 28 березня 2028 року, однак вона почне діяти із дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. 

Зазначимо, що більшість українських нормативно-правових актів мають недоліки, прогалини та невідповідності, що створює лазівки для недобросовісних підприємців і громадян. Проте чи повʼязано це з недостатньою інституційною спроможністю, саботажем реформ чи лобізмом — невідомо. У цьому контексті громадськість нерідко відіграє важливу роль та допомагає відстежувати і зупиняти порушення прав українців.

За словами президента України Володимира Зеленського, завдяки підтримці союзників гарячу стадію війни, ймовірно, можливо буде закінчити до кінця 2024 року. За таким оптимістичним сценарієм уряд, якщо матиме політичну волю, за щонайменше півроку може ініціювати внесення змін до постанови для усунення прогалин.

Здоров’я українців та стан довкілля вже зазнали непоправних втрат від повномасштабної російської агресії, і влада має докласти максимальних зусиль для зменшення негативного впливу всюди, де це можливо.