Штраф за корупцію: чи вдасться нардепам обійти суспільний резонанс?

Голосування vs реакція

Минулого тижня громадськість сколихнула новина про ухвалення в першому читанні закону про “відкуп за корупцію”. Таку назву в медіа та сомережах отримав законопроєкт № 11340, що передбачає можливість укладення угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень. Фактично мова йде про запровадження штрафів за корупцію. 

Текст резонансного законопроєкту підготував уряд, адже вимога прийняти закон про угоди зі слідством щодо корупційних злочинів є вимогою міжнародних партнерів. Про це свідчить спеціальна євроінтеграційна позначка на сайті парламенту. Після ухвалення окремої постанови щодо цього (№ 7595) євроінтеграційні законопроєкти розглядаються у парламенті за окремою процедурою і маркуються спеціальною позначкою.

Такі законопроєкти є пріоритетними та проходять додаткові етапи перевірки під час підготовки. 

Читайте також: Через терни до зірок: як Верховна Рада адаптує українське законодавство до вимог ЄC

Серед ключових ухвалених євроінтеграційних законопроєктів, очікувано, ті, що стосувалися виконання семи блоків реформ, які супроводжували рішення про кандидатство України в ЄС. Антикорупція є одним із цих блоків. В оновленому таймлайні виконання міжнародних зобов’язань проєкт № 11340 уже згаданий.

Джерело: “Залізний нардеп”

Від моменту реєстрації до підтримки законопроєкту у першому читанні пройшов місяць. Це доволі короткий строк. До ініціативи було подано два альтернативні законопроєкти, однак вони були відхилені головним комітетом.

Рішення про підтримку законопроєкту вдалося прийняти майже мінімальною кількістю голосів — 231 голос із 226 необхідних. 

Серед тих, хто підтримав законопроєкт, є депутати, що мають корупційні підозри. Наприклад, сумнозвісний Микола Задорожній, який лише декілька днів тому отримав підозру за “прохання” до голови сільської ради про відкат у 3,4 млн гривень за допомогу з тендером на ремонт водогону в Охтирському районі Сумської області. Трохи раніше, у травні, він очолив ТСК, яка мала контролювати витрати бюджетних коштів на облаштування фортифікацій та загороджень на лінії зіткнення.

Раніше Рух ЧЕСНО виявив 25 нардепів, які мають підозри у корупційних злочинах. Серед них представники всіх фракцій, окрім “Голосу”. Найбільше підозрюваних серед нардепів від монобільшості. Найбільша група підозр — недостовірне декларування. За цією статтею підозрюються 13 нардепів. Щонайменше шестеро нардепів підозрюються у пропозиції чи прийнятті хабарів, двоє — у зловживанні впливом, ще двоє — у службовому підробленні. Восьмеро представників “Слуги народу” підозрюються у брехні в декларації. 

Читати більше:  Доторканні нардепи: які підозри отримали депутати цього скликання ВРУ

З іншого боку, проти цієї ініціативи виступили 11 депутатів — два представники фракції “Слуги народу” та дев’ятеро від фракції “Голосу”. Ці депутати у своїх соціальних мережах повідомили, що не погоджуються із запропонованими нормами та працюватимуть над внесенням змін до тексту перед голосуванням у другому читанні. 

Під час цього голосування утрималися 23 депутати. Значна частина з них є представниками фракції “Слуги народу”, решта — “Європейської солідарності”, “Голосу”, а також позафракційний Дмитро Разумков.

Крім того, під час голосування одразу 49 депутатів “не голосували”, а ще 87 були “відсутні”. Рух ЧЕСНО неодноразово писав про факти імітації та нардепів-“ілюзіоністів”, коли на робочих місцях нардепів розставляють у слоти персональні картки відсутніх, або ж, навпаки, присутні депутати свідомо виймають їх у момент голосування, аби не брати відповідальності за ухвалене рішення. Зокрема ми аналізували маркерні голосування — щодо деколонізації топонімів, легалізації медичного канабісу, відновлення декларування, посилення мобілізації тощо.

Рух ЧЕСНО зауважує, що в обов’язки депутата входить голосувати за, проти або “утримуватися”. Такої форми участі у голосуванні, як “не голосував”, регламентом ВРУ не передбачено, проте для уникнення відповідальності депутати продовжують використовувати такий спосіб “випаровування”. 

Що не так із законопроєктом?

Про корупціогенні ризики законопроєкту дискутує не лише суспільство. Їх виявили і профільні антикорупційні органи та Комітет з антикорупційної політики. Голова цього комітету Анастасія Радіна повідомила, що якщо № 11340 буде ухвалено в нинішньому вигляді, то кожен учасник корупційного злочину включно з організатором зможе просто відкупитися, запропонувавши будь-яку суму в обмін на угоду зі слідством. У своєму висновку комітет детально описав корупційні ризики законопроєкту та повідомив про необхідність доопрацювання. З такою позицією комітету погоджується і Спеціалізована антикорупційна прокуратура .

Окрему увагу ризикам створення можливості “відкупу” для корупціонерів приділили експерти Головного науково-експертного управління у своєму висновку. Окрім інших зауважень, експерти ГНЕУ зазначають, що запровадження штрафів у такому форматі та у таких значних розмірах навряд чи підвищить ефективність укладення угод про визнання винуватості: 

“Штраф як вид покарання не є та не повинен розцінюватись як певний різновид “відкупу” за вчинення кримінального правопорушення. Штраф має сплачуватися із законних доходів винного, а не з доходів, одержаних злочинним шляхом. Майно, нажите злочинним шляхом, зокрема внаслідок корупційних дій, вочевидь має підлягати спеціальній конфіскації, тобто примусовому безоплатному вилученню за рішенням суду у власність держави”.

Із необхідністю доопрацьовувати текст погоджується і профільний комітет, що зазначено у висновку. Усе це однозначно свідчить, що законопроєкт № 11340 буде суттєво змінений до другого читання, а отже, увага до цієї ініціативи має лише зростати.

Що далі?

Нині законопроєкт перебуває на етапі підготовки до другого читання. Це означає, що депутати та зацікавлені сторони можуть подавати правки та рекомендації для вдосконалення тексту. І роботу вже розпочато.

Декілька днів тому, 19 липня, керівництво НАБУ і САП взяло участь у засіданні профільного Комітету з питань правоохоронної діяльності. Повідомляється, що за результатами зустрічі сторони домовилися внести зміни до законопроєкту, аби він забезпечив пропорційність, дієвість та ефективність покарання за корупційні злочини. Про необхідність доопрацювання тексту заявив і міністр юстиції Денис Малюська.

Крім того, до роботи над ініціативою долучились і європейські партнери, адже, за словами віцепремʼєрки з питань євроінтеграції Ольги Стефанишиної, Єврокомісія вже проводить оцінку законопроєкту, а в разі виникнення зауважень текст буде доопрацьований. Важливо відзначити, що увага партнерів для законодавчих ініціатив в українському парламенті вже неодноразово допомагала зупинити законопроєкти, які мають корупційні ризики.

Читати більше: Євросоюз двічі закликав відхилити № 5655. Чи зупинить це лобістів "реформи"

Народним депутатам доведеться значно доопрацювати законопроєкт перед другим читанням. Медіа, громадський сектор, зокрема організації, які працюють у галузі боротьби з корупцією, стежитимуть за тим, щоб законотворча робота була якісною і виконувалася в розумні строки. Приклади кардинальної зміни тексту законопроєкту до другого читання вже відомі, а отже, зважаючи на декларовану готовність керівництва парламенту, комітетів та депутатів, законопроєкт про “відкуп корупціонерів” має змінити назву та все ж виконати закріплену мету.