Українські партії та гроші Орбана. Хто сприяє угорському впливу на Закарпатті?

До чого тут фінансування партій?

Один із важливих принципів діяльності політичних партій – їхня незалежність від іноземного впливу. В абсолютній більшості країн світу анонімні та закордонні пожертви на користь політсил або заборонені, або суттєво обмежені. Україна тут не виключення. Проте деякі партії навчилися обходити ці регулювання.

Так, наприклад, активно використовуються громадські організації – близнюки. Вони мають не лише спільні з партією назву та айдентику, а й офіси та тих самих працівників. До того ж, діяльність таких ГО та партій неможливо розділити. Така схема особливо поширена під час фінансування політичних рекламних кампаній, про що уже писав Рух ЧЕСНО.

Проте все складніше на Закарпатті. Цей регіон особливо тісно повʼязаний з Угорщиною. В містах багато угорських національних прапорів, назви вулиць дублюються угорською мовою, нею переважно розмовляє місцеве населення. Також одразу дві проугорські партії явно домінують у регіоні. Мова йде про вже згадану “КМКС” та Демократичну партію угорців України. Обидві партії мають однойменні громадські організації.

Цікаво, що, за даними партійних звітів, ці політсили не можуть похвалитися значним фінансуванням. За останні чотири роки “КМКС” отримала всього 2,8 млн гривень, а Демократична партія угорців – взагалі трохи більше 124 тис. гривень. При тому вони представлені у більшості місцевих рад регіону та мають активні офіси у багатьох містах і районах. 

Можливе пояснення, звідки політсили беруть кошти на підтримку своєї діяльності, ховається саме в ГО-близнюках. Так, наприклад, “Товариство угорської культури Закарпаття” лише за минулий рік вказало дохід у понад 55 млн гривень. Ця організація не лише офіційно фінансово підтримувала “КМКС”, а й загалом працює разом із цією партією. Більше того, за даними ЗМІ, ця ГО отримувала мільйони доларів від благодійних фондів, наближених до уряду Угорщини.

Угорський вплив та що з ним робити

Згадані партії та громадські організації активно сприяють поширенню угорського впливу в регіоні. Дуже показова історія сталася у 2020 році. Тоді після складання присяги новообрані депутати Сюртівської територіальної громади заспівали гімн Угорщини. Більшість цих депутатів були обрані саме від партії “КМКС”. Тоді це спричинило не лише резонанс у суспільстві – комітет Верховної Ради з питань національної безпеки анонсував, що заслухає представників СБУ з цього приводу. Щоправда, на цьому все і зупинилось.

Голова Демократичної партії угорців України Ласлов Зубанич виступав на церемонії відкриття головування Угорщини в Раді ЄС цьогоріч. Там він згадував про угорську історичну спадщину так званого Карпатського басейну, тобто Закарпаття. ГО – близнюк його партії також неодноразово поширювала дописи Віктора Орбана.

Скриншот із Facebook ГО “Демократична спілка угорців України”

Як ми бачимо, проблема угорських партій на Закарпатті комплексна. Те, що варто врегулювати першочергово, – існування однойменних організацій, які фінансуються Угорщиною. Сам феномен використання ГО для “сірого” фінансування партій не новий, і Рух ЧЕСНО вже писав про це неодноразово, проте у цій ситуації він особливо небезпечний. Адже це, ймовірно, дозволяє партіям із доволі значущим представництвом у місцевих радах фінансувати свою діяльність за рахунок іншої держави.

У теперішніх реаліях життя в Україні варто замислитись – чи не підриває діяльність цих партій та організацій суверенітет України? Історія з виконанням угорського гімну на засіданні місцевої ради найбільш показова. Ймовірні звʼязки з угорською владою прослідковуються доволі легко не лише через фінансування, а й через комунікації та роботу організацій. 

Політичним партіям заборонено вести діяльність, яка несе загрозу суверенітету та нацбезпеці України. Повномасштабна війна з росією не має відволікати увагу від непростої ситуації на Закарпатті. І це точно яскравий сигнал, що час навести лад в українському законодавстві та врегулювати діяльність припартійних громадських організацій та благодійних фондів.

У цій ситуації є два можливих рішення – врегулювання діяльності таких організацій та заборона підтримки ними політичних партій. По-перше, громадські організації мали би звітувати про свої витрати та надходження як і партії, проте виникне проблема перевірки усіх цих даних. По-друге, буде важко контролювати дотримання такої заборони та застосовувати дієві санкції до порушників, проте потенційно таке рішення може значно упрозорити усю сферу політичного фінансування.