Гуде та димить: чим небезпечні генератори для здоров’я українців

Принцип роботи генератора доволі простий. Завдяки спалюванню палива рухається ротор та виробляється електроенергія. Також під час роботи установка нагрівається, тобто утворюється відпрацьоване тепло, а в повітря потрапляють гази — продукти повного та неповного згоряння палива. 

Однак, на відміну від сучасних автомобільних двигунів, екологічні вимоги до яких жорстко регламентовані, для генераторів такі норми практично відсутні — особливо в умовах надзвичайних ситуацій. І, ймовірно, ніхто не передбачав, що їх використовуватимуть не як тимчасове резервне джерело енергії, а масово і впродовж місяців.

В Україні за перевищення допустимих рівнів шуму громадян можуть притягнути до адміністративної відповідальності (для цього санепідемстанція має виміряти рівень шуму та скласти відповідний акт). Проте під час ліквідації аварійних та надзвичайних ситуацій санітарні норми щодо перевищення рівня шуму не застосовуються. 

Законодавство дозволяє використання генераторів за умови дотримання норм ДСНС, а саме з дотриманням вимог щодо:

• майданчику – має бути рівним, бажано з навісом для захисту від опадів;

• розміщення установки за щонайменше 6 м від інших будівель, авто тощо, або за 1 м від суцільних негорючих стін без вікон (хоча деякі підприємці розміщують установки на значно меншій відстані і навіть впритул до стін);

• в окремому технічному просторому приміщенні з вентиляцією;

• виконання вимог правил безпеки експлуатації.

За словами еколога Сергія Карлащука, вплив генератора на довкілля та здоровʼя порівняно із транспортом може бути незначним. Але масове одночасне використання може становити небезпеку, особливо без дотримання пожежних норм щодо їхнього розміщення.

Люди майже не здатні адаптуватися до акустичних подразників, тому шумове забруднення має накопичувальний ефект. Потужний шум активізує вироблення гормонів стресу — таких як адреналін, кортизол та норадреналін. Чим довше “працюють” ці гормони, тим вища ймовірність, що вони призведуть до небезпечних для життя фізіологічних проблем, зокрема до підвищення тиску, хвороб серцево-судинної, травної, нервової та ендокринної систем.

Хоча акустичне навантаження впливає на людей по-різному, дослідження Європейської агенції довкілля свідчать, що тривалий вплив шуму сприяє виникненню роздратування, безсоння, розвитку серцево-судинних хвороб та метаболічних проблем. Це також може погіршити розумову діяльність, а у дітей — здатність навчатися.

Інтенсивний шум також може погіршувати психологічний стан та викликати психічні розлади, зокрема депресію, тривожність, постстресовий і посттравматичний розлад, тривожно-фобічні розлади.

Крім того, звуки, гучність яких перевищує 85 дБ, можуть пошкодити органи слуху та навіть спричинити тимчасову втрату чи зниження цього чуття, дзвін у вухах та труднощі з розумінням мови. При появі таких симптомів варто звернутися до лікаря.

Тим, кому доводиться чути шум від генераторів “десь вдалині” або проходячи повз, це може здатися несуттєвим. Однак для людей, які наразі вимушені постійно жити чи працювати поряд із ними, таке сусідство може бути небезпечним.

Щоб мінімізувати вплив шуму, можна використовувати беруші або шумозахисні навушники.

Джерела шуму можуть посилювати або маскувати один одного. Так, одночасна робота двох ідентичних генераторів створює більший рівень шуму, а звук від “тихого” приладу буде непомітний.

Зазначимо, що дерева та інші рослини здатні поглинати та розсіювати шум. Крони листяних дерев поглинають 26% звукової енергії. Густі чагарники можуть знижувати рівні шуму на 17–23 дБ, не густі — на 4–7 дБ, а трав’яний покрив — на 5–7 фонів (інша одиниця виміру гучності, що повʼязується із чутливістю людського слуху).

Вихлопні гази від генераторів за своїм складом аналогічні до викидів автівок і містять чадний та вуглекислий гази, оксиди азоту, вуглеводні, альдегіди, сажу та часточки дрібнодисперсного пилу. Основну небезпеку становить саме чадний газ. 

Він не має запаху, а в клітинах крові (еритроцитах) утворює стійку сполуку, через що людина відчуває кисневе голодування (гіпоксію). У легких випадках такого отруєння виникає запаморочення, головний біль, шум у вухах, задишка, прискорене серцебиття, нудота тощо. У тяжких випадках виникають судоми, втрата свідомості, кома.

Чадний газ легший за повітря і підіймається нагору. Тому при роботі генераторів варто зачиняти вікна.

Оксиди азоту викликають сильний кашель, блювоту та головний біль, а при взаємодії з вологою поверхнею слизової перетворюються на кислоти та призводять до набряку легень.

Також викиди містять дрібнодисперсний пил та сажу. Ці частинки потрапляють глибоко в організм та накопичуються у ньому, пошкоджуючи судини та органи дихання.

Читайте також: Шлях до чистого майбутнього: як Україна може подолати забруднення повітря

Токсичний вплив генераторів посилює і те, що вони, на відміну від авто, нерухомі, отже і їхні викиди накопичуються на одній локації. Особливо це характерно для історичних частин міст із вузькими вулицями або для “закутків” зі щільною забудовою. 

Проте повітря рухається не лише горизонтально (що ми звикли називати вітром), а й вертикально. Тому за певних умов такий потік може підняти забруднюючі речовини та занести їх прямо у чиєсь відкрите вікно.

Занепокоєння викликає і те, що генератори іноді розміщують поряд із літніми майданчиками кафе. Відвідувачі, які сідають за столики, цим самим приблизно на 40–50 см наближаються до зони, у якій зазвичай найбільша концентрація токсичних домішок (ось чому до забрудненого повітря, що зосереджене біля поверхні землі, більш вразливі діти — через маленький зріст).

Спекотна погода без опадів лише сприяє накопиченню шкідливих домішок у повітрі.

Дослідження показують, що спека також посилює тривожність та панічні атаки, адже підвищує рівень гормону стресу — кортизолу. Високі температури впливають і на когнітивні показники, зокрема знижують здатність до навчання та запамʼятовування. У спеку люди стають більш розсіяними, дратівливими та агресивними, в ці періоди збільшується кількість злочинів. Також спека сприяє імпульсивній поведінці. Крім того, після зниження температури негативний вплив спеки зберігається на деякий час. Спека також погіршує якість сну, який надзвичайно важливий для зниження стресу.

Під час роботи генератора виділяється тепло, яке нагріває повітря навколо. Це ще більше підвищує локальну температуру.

Варто зазначити, що соціологічне дослідження ментального здоровʼя українців узимку 2024 року показало, що 77% людей відчувають стрес і сильну знервованість, а ще 52% — тривожність і напругу.

Бензинові генератори мають моторесурс (тобто тривалість роботи) до чотирьох тисяч годин, а дизельні — до 40 тисяч годин. Тобто приблизно за пів року безперервної роботи бензиновий генератор доведеться ремонтувати, а більшість моделей можна ремонтувати лише два-три рази. І рано чи пізно відпрацьовані установки доведеться замінювати.

Одним зі способів зменшити використання генераторів і їхній екологічний вплив є розумне використання. До прикладу, кафе може пропонувати гостям холодні страви та напої чи іншу їжу, що не потребує приготування на плиті чи в автоматі. Це може стати рішенням у години, коли відвідувачів одиниці.

Альтернативами генераторам у деяких випадках можуть бути:

• системи накопичення енергії

Для книгарень, магазинів з одягом, канцелярськими товарами тощо автономні зарядні станції типу EcoFlow можуть стати рішенням, щоб заживити систему освітлення. Також освітлення можна забезпечити ліхтарями на акумуляторах. А “розрахунок карткою” можна зробити за допомогою спеціальних додатків чи переказів.

• дахові або балконні сонячні електростанції (СЕС)

Таке джерело потребує встановлення системи накопичення енергії, адже панелі генеруватимуть енергію лише вдень. Крім того, у хмарну погоду та у зимовий період ефективність СЕС значно нижча.

СЕС почали масово встановлювати на обʼєктах критичної інфраструктури, зокрема на лікарнях, школах та садочках, водоканалах тощо, після російських атак на енергосистему 2022–2023 років. Такі проєкти можливі завдяки допомозі міжнародних партнерів, міських та державних програм. 

Крім того, низка підприємств також обладнала свої потужності сонячними панелями.

• вітрові електростанції

Такі установки наразі не надто популярні, однак мають значний потенціал. Окрім традиційних вітротурбін, що схожі на млини, існують і ВЕС-”тюльпани”. Такі установки, як заявляють виробники, підходять для міських умов і здатні використовувати навіть слабкий вітер будь-якого напрямку. Ці вітряки можуть підсилювати ефективність один одного у разі групового розміщення. Також існують ВЕС-”дерева”.

Такі електростанції більш дороговартісні, ніж генератори, однак не потребують додаткових витрат на паливо. Крім того, такі установки можна роками використовувати повсякчас. Це дозволить зекономити гроші на оплаті електроенергії в майбутньому, що особливо актуально на тлі можливих підвищень тарифів.

Довгостроковим рішенням є розвиток альтернативних джерел енергії, які замінять пошкоджені росіянами потужності у майбутньому без шкоди для довкілля та здоровʼя людей. Адже спалювання викопного палива, не лише для роботи генераторів та авто, та його видобуток забруднює довкілля небезпечними речовинами, які так чи інакше впливають на здоровʼя, якість та тривалість життя.

Одним із найдієвіших способів зменшити вплив генераторів є економія енергії, адже чим менше українці використовуватимуть електрики, тим меншим буде дефіцит у системі. Крім того, у побуті варто надавати перевагу більш енергоефективній техніці. До прикладу, якщо ви плануєте придбати новий холодильник, краще обирати прилад із класом енергоефективності А+ чи більше, а лампи розжарювання можна замінити на світлодіодні.

Варто памʼятати, що при згорянні викопного палива утворюється значна кількість парникового вуглекислого газу, який і спричиняє кліматичні зміни і, як наслідок, аномальну спеку, що посилюватиметься з кожним роком. 

У сучасних реаліях життя без генераторів неможливе, проте українцям слід памʼятати про ризики від їхнього використання. Адже немає безпечного забруднення повітря, а шумове навантаження ще більше посилює стрес, що в умовах повномасштабної війни торкнувся кожного. Тому умови використання генераторів потребують невідкладного законодавчого врегулювання з урахуванням реальних умов, адже складна ситуація в енергосистемі може тривати роками.