Фейкові донори, облігації та благодійність: НАЗК перевірило фінзвіти парламентських партій

“Слуга народу”

За останні чотири роки “Слуга народу” перерахувала понад 160 млн гривень ТОВ “Профмаркет Сервіс”, ще частину коштів компанія повернула. Компанія отримувала оплату за послуги з надання персоналу. Таким чином наприкінці 2020 року партія мала 43 позаштатних працівників, а у наступні три роки — від 91 до 30 людей. Згідно контракту, “Профмаркет Сервіс” отримував 10% від суми витрат на утримання персоналу (заробітніх плат, премій, податків та зборів, а також виплат відпусток).

Читайте також: Криворізька концертмейстерка: хто отримував держмільйони від "Слуги народу"

При цьому очікувані та реальні заробітні плати значно відрізнялись. Так, наприклад, у 2021 році партія замовила послуги провідного консультанта відділу звʼязків з громадськістю з очікуваною оплатою на часткову зайнятість у 12,5 тисяч гривень на місяць. Проте фактична оплата склала 173,9 тисяч гривень та додатково 161,1 тисячу премії у перший місяць роботи. За даними НАЗК, ситуація аналогічна і з іншими працівниками у подальші роки.

У поясненні “Слуга народу” зазначила, що рішення про преміювання працівників здійснювалося керівником “Профмаркет Сервісу”. Раніше Рух ЧЕСНО писав, що компанія була заснована за місяць до підписання договору з партією та була ліквідована одразу по його закінченню. 

Керівником організації з 2022 року був Роман Воробйов, уповноважена особа “Слуги народу” та помічник нардепки від партії Євгенії Кравчук. До того “Профмаркет Сервіс” очолювала Марина Шатунова, яка була членкинею ради регіональної організації "Слуги народу" в Києві, за даними YouControl. Власниця ж компанії — Оксана Надрага — ймовірно, більшу частину життя працювала концертмейстеркою в університеті у Кривому Розі.

Фото: КДПУ. Надрага Оксана Іванівна — крайня зліва

Таким чином партія за допомогою “Профмаркет Сервісу”, яку очолювали повʼязані зі “Слугою народу” люди, протягом чотирьох років платила завищену заробітну плату працівникам. Відбувалося це здебільшого за рахунок коштів державного фінансування, а сама компанія також отримувала з цього прибуток.

Також, за результатами перевірки НАЗК звіту за IV квартал 2020 року, партія тоді отримала понад 30 млн гривень внесків від донорів, чиї доходи не відповідають розміру пожертв. Найбільше — Київська обласна організація “Слуги народу”. Значна частина внесків була однакової суми (біля 390 тисяч гривень) та здійснювалась протягом трьох днів — 9, 13 та 15 жовтня 2020 року. Серед таких донорів — мешканці Києва та області, а також міста Нетішин на Хмельниччині.

Читайте також: Мільйонери з “хрущовки”: як донори “Слуги народу” пов’язані з ексдепутатом Київради

Рух ЧЕСНО раніше писав, що значна частина цих жертводавців повʼязана з київським бізнесменом та колишнім депутатом міської ради від “Батьківщини” Володимиром Старовойтом. Лише з Нетішина “Слуга народу” за той час отримала понад 17 млн гривень. 

За результатами перевірки, НАЗК надіслати матеріали до Національної поліції, яка долучила їх до кримінальних проваджень. В їхніх рамках нині проводиться досудове розслідування, про що йдеться у висновках НАЗК. Також НАЗК виявило незначні порушення у грошових внесках від донорів, що виграли державні тендери сумою більше 50 прожиткових мінімумів.

“Європейська солідарність”

“Європейська солідарність” вирішила розпорядитися коштами державного фінансування інакше. У лютому 2024 року партія придбала ОВДП (облігації внутрішньої державної позики) на 46 млн гривень, з яких 35 млн державного фінансування. Проте вже наступного місяця партія їх продала та вивела усі кошти на поточний рахунок, тобто згадані кошти держфінансування втратили свій статус. 

Варто зазначити, що за кілька днів до купівлі облігацій партія зверталася за розʼясненням до НАЗК щодо можливості купівлі так званих військових облігацій. У відповіді агентство пояснило, що ці облігації також є ОВДП та у законодавстві не встановлено обовʼязку витрачати ці кошти на конкретні сфери. Саме після цього партія продала облігації, хоча перед їхньою купівлею відповіді НАЗК вирішили не очікувати.

У висновку щодо перевірки звіту НАЗК зазначило, що такі витрати не можуть класифікуватися як статутна діяльність, а саме для неї передбачається державне фінансування. ОВДП є формою інвестиції, а отже передбачають отримання доходу. Водночас партії є неприбутковими організаціями, тобто не можуть цього робити. Агентство звернулося до “Європейської Солідарності” за додатковими поясненнями, проте станом на дату затвердження висновку відповіді не надходило.

Народні депутати від “Європейської солідарності” неодноразово намагалися узаконити купівлю ОВДП партіями за рахунок коштів державного фінансування. Максим Саврасов вносив відповідний законопроєкт, проте він не був схвалений за висновком ГНЕУ. Також вносилися правки, що мали би це дозволити, у інші законопроєкти, які регулюють партійне фінансування, наприклад, № 11074. Проте парламент це не підтримав.

Також партія продовжує надавати поворотну фінансову допомогу ГО “Солідарна справа громад”. Наприклад, у 2023 році сума заключених договорів склала понад 86 млн гривень. Частину цих коштів уже повернули на рахунки, а близько 30 млн перевели у безповоротну допомогу. У поясненні “Справа громад” заявила, що закуповувала військову техніку від імені партії.

Рекламний борд “Справи громад” та Фонду Порошенка. Фото: Рух ЧЕСНО

Читайте також: Благодійність, допомога фронту чи піар? Куди партії витрачають державне фінансування

У 4 кварталі 2020 році партія також отримувала внески від осіб, чиї доходи не відповідають розмірам пожертв. Проте сума таких внесків була меншою, ніж у “Слуг народу” — 666,5 тисяч гривень. Ще близько 290 тисяч гривень таких внесків партія отримала у 2 кварталі того року. Мова йде про Львівський та Дніпропетровський осередки партії. За матеріалами перевірки також відкриті кримінальні провадження. 

До того ж, ще близько 500 тисяч гривень “ЄС” отримала від донорів, що виграли державні та комунальні тендери сумою більше 50 прожиткових мінімумів. Сталося це у тих самих регіонах. У інших звітних внески з подібними порушеннями були значно меншими та рідшими.

“Голос”

Найважча ситуація склалася у “Голосу” — за результатом перевірок звітів за 3 та 4 квартал 2020 року НАЗК зупинило державне фінансування партії. Усе через недостовірні подані відомості на суму майже 5 млн гривень. Проте цим проблеми партії не обмежились. 

Читайте також: “Небезпечний прецедент”: у “Голосі” відреагували на припинення фінансування НАЗК

На початку цього року “Голос” здійснив передплату у понад 8 млн гривень за аналітичні та інформаційні послуги ріду ФОПів. Водночас, за даними НАЗК, за 1 квартал послуги були виконані лише на близько 7%. Тому є ризик, що їх не встигнуть надати у повному обсязі протягом року та виникає питання, що буде з уже оплаченими коштами. Окрім того, були виявлені незначні порушення у спонсорських та грошових внесках.

“Батьківщина”

Порівняно з іншими партіями, “Батьківщина” пройшла перевірку НАЗК дещо легше. У 2021 році агентство виявило декілька внесків на рахунки партії від осіб, що вигравали тендери у той час. Самі внески були сумами в кількадесят тисяч чи навіть менше, проте щодо цього відкрити адміністративні провадження неможливо. Цьому є єдина причина — строк давності, адже з того часу пройшло майже три роки.

Проте у ІІІ кварталі 2020 року також були виявлені внески від осід з невідповідним доходом сумою близько 430 тисяч гривень на рахунки Чернівецької обласної організації. У наступному кварталі “естафету” взяла Київська міська організація. На її рахунки надійшло майже 2 млн гривень таких внесків. За цими матеріалами також були відкриті кримінальні провадження.

Висновки

За результатами перевірок НАЗК можна зробити ще декілька додаткових висновків. По-перше, бюджети партій під час повномасштабної війни сильно зменшились, як і кількість внесків. Державне фінансування тепер складає значну частину партійних коштів.

По-друге, не всі партії ним однаково розпоряджаються та не у всіх виявляють ризики та порушення. Це особливо варто усвідомлювати на фоні закликів повністю забрати державне фінансування політсил на час воєнного стану. Таке рішення може створити ситуацію, коли партії будуть змушені знову шукати підтримки серед олігархів. 

Рух ЧЕСНО раніше писав, що найоптимальнішим виходом може бути самостійна відмова партій від частини державних коштів. Це допоможе як зекономити український бюджет, так і дозволить продовжувати політичну діяльність парламентським силам.