“Випадково провалили, але виправилися”: Рада повернулася до питання промислового забруднення

Документ терміново зареєстрували у Раді, розглянули на засіданні парламентського екологічного комітету та ухвалили у першому читанні зі скороченням строків внесення альтернативних законопроєктів. Таким чином Україна може виправити провал з ідентичним законопроєктом, для ухвалення якого у другому читанні нардепам не вистачило одного голосу.

Провал голосування може обернутися не лише плямою на репутації України на шляху офіційних перемовин щодо вступу до ЄС, а й втратою фінансової допомоги вже восени 2024 року.

У чому полягає важливість і терміновість запуску реформи для зменшення промислового забруднення, розбирався Рух ЧЕСНО.

Помилки і “дрібнопродажні інтереси”

Ухвалення закону про запобігання промисловому забрудненню, його зменшення та контроль є однією з умов фінансування за програмою Ukraine Facility на 50 млрд євро. Прийняти документ мають у третьому кварталі 2024 року, тобто до кінця вересня.

Також реформа є запорукою подолання токсичного впливу промислових викидів на здоровʼя людей та довкілля, адже зобовʼяже підприємства провести екомодернізацію або закритися.

Реформа мала розпочатися із законопроєкту № 6004-д, який є консолідованою версією кількох довоєнних законопроєктів. Документ опрацьовували понад два роки за участю міжнародних експертів. Однак відсутність гарантованої кількості голосів у більшості звела ініціативу нанівець — за законопроєкт проголосувало лише 225 нардепів. Голосів не вистачило, на жаль, і для повторного другого читання.

Тому нардепи спробували виправити “помилку”, як це назвали самі вони та профільний міністр Руслан Стрілець, і перереєстрували законопроєкт з іншою назвою та підсиленим авторським складом, до якого увійшли голова ВРУ Руслан Стефанчук, голова екокомітету Олег Бондаренко та низка нардепів.

“Я впевнений, що це була технічна ситуація, тому що вже вчора [19 червня] було зареєстровано в Верховній Раді новий законопроєкт, який майже на 100% відповідає законопроєкту № 6004-д, — сказав Стрілець. — Впевнений, що найближчим часом цей законопроєкт буде схвалений у повному обсязі і Україна виконає свої зобовʼязання по Ukraine Facility”.

За словами міністра, швидке повернення реформи до порядку денного парламенту свідчить про високу політичну підтримку.

Однак голова профільного парламентського комітету Олег Бондаренко заявив, що ухвалити законопроєкт № 6004-д та його попередні альтернативи завадив захист “дрібнопродажних інтересів”. 

Зазначимо, що Верховна Рада скоротила період збору поправок і пропозицій до законопроєкту № 11355 наполовину (він триватиме з 21 до 27 червня).

“Цей законопроєкт та оновлений поважний авторський колектив мають поставити крапку в дискусіях навколо політичної підтримки реформи запобігання, зменшення та контролю промислового забруднення”, — наголосив Руслан Стрілець, додавши, що реформа є вимогою часу та запорукою “зеленого” повоєнного відновлення.

Документ мають розглянути на засіданні екокомітету 3 липня, щоб підготувати його до другого читання.

Що має змінити законопроєкт

Законопроєкт імплементує положення Директиви ЄС про промислове забруднення на основі секторального регулювання — найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) для низки галузей. Зокрема документ передбачає впровадження єдиного дозволу, що регулюватиме викиди у повітря, скиди у воду та поводження з відходами. Наразі такі дозвільні документи видаються окремо.

Читайте також: Забруднення вод: як Україні не купувати питну воду в інших країнах

У пояснювальній записці законопроєкту вказано, що наявна система не дає змоги враховувати кумулятивний вплив підприємств на довкілля, що часто залишає поза увагою: 

• охорону ґрунтів та забруднення підземних вод;

• ефективне споживання енергії та сировини;

• умови виведення з експлуатації та відновлення території промислового майданчика до екобезпечного стану.

“Державне регулювання у сфері охорони довкілля із застосуванням інтегрованого підходу дасть змогу впровадити правові та організаційні засади запобігання, зменшення, контролю промислового забруднення для забезпечення високого рівня захисту довкілля в цілому”, — йдеться у документі.

Законопроєкт № 11355 встановлює:

• вимоги до інтегрованого довкіллєвого дозволу та відповідного реєстру;

• перелік видів діяльності, на які він поширюватиметься;

• порядок отримання, зміни, зупинення, анулювання, підстави для відступів та відмов у видачі дозволу;

• особливості моніторингу викидів та контролю операторів;

• держконтроль за дотриманням умов;

• необхідну термінологію;

• проведення громадських обговорень та транскордонних консультацій;

• впровадження НДТМ та їхні критерії; 

• гранично допустимі викиди для речовин, вібрації, тепла, шуму, інших факторів за НДТМ;

• припинення експлуатації установки чи промислового майданчика;

• фінансування заходів із впровадження НДТМ.

Реалізація реформи потребуватиме також внесення змін до низки законів і кодексів.

Закон набере чинності за 12 місяців після публікації. За цей час Кабмін має забезпечити прийняття необхідних нормативно-правових актів та привести у відповідність законодавчі норми. Також до 1 січня 2025 року уряд має розробити концепцію цільової держпрограми підтримки підприємств, що впроваджують НДТМ.

Коли закон набере чинності, підприємства протягом чотирьох років повинні будуть отримати інтегрований дозвіл замість актуального. Компанії мають провести екомодернізацію за сім років, а ті, що не планують модернізуватися, мають вивести потужності з експлуатації за десять років. Очікується, що новий дозвіл отримають близько 3500 підприємств.

Передбачається, що умови інтегрованого дозволу для великих спалювальних установок, включених до нацплану скорочення викидів, визначатимуться з його урахуванням.

Важливість реформи 

Зменшення промислового забруднення є запорукою подолання токсичного впливу викидів на здоровʼя людей та довкілля. Як раніше аналізував Рух ЧЕСНО, промисловість є потужним джерелом забруднення, що призводить до розвитку низки хвороб внаслідок отруєння повітря, вод та ґрунтів. Однак економічний розвиток можливий і без катастрофічних екологічних наслідків. 

Читайте також: Шлях до чистого майбутнього: як Україна може подолати забруднення повітря

Так, на деяких металургійних заводах ЄС, що працюють за сучасними стандартами, працівники не мають потреби у використанні респіраторів. А на аналогічних немодернізованих потужностях в Україні через високу концентрацію пилу люди не бачать один одного на відстані кількох метрів.

Потребу в запуску реформи обговорювали близько десяти років і неодноразово розробляли відповідні законопроєкти, та жоден із них не був ухвалений.

Ухвалення даного закону має забезпечити відновлення зруйнованих та пошкоджених під час війни потужностей за сучасними та максимально безпечними технологіями.

Хід голосування 

19 червня за законопроєкт проголосували всього 225 народних депутатів із присутніх 317. Його підтримали переважно нардепи “Слуги народу” (181), “Європейської солідарності” (1), ПЗЖМ (9) та “Голосу” (8). Натомість документ не підтримали повним складом нардепи з “Батьківщини”. Голосів не вистачило і для відправлення законопроєкту на повторне друге читання (217 “за”).

“Розповсюджена проблема нестачі голосів для прийняття законопроєктів Верховною Радою може стосуватися будь-якого надважливого законопроєкту, щодо якого Україною взято на себе зобовʼязання. Консолідацію зусиль усіх депутатських груп і фракцій та внесок кожного народного депутата у голосування складно переоцінити”, — зауважив Олег Бондаренко.

Провал голосування викликав обурення екоспільноти. Зокрема представники низки неурядових організацій закликали президента України Володимира Зеленського зауважити факт ігнорування депутатами своїх обов’язків, що загрожує невиконанням зобов’язань за Ukraine Facility. Так, 75 депутатів не прийшли на засідання, а 74 залишили сесійну залу під час голосування. Також вони вимагають від парламентських фракцій проаналізувати ситуацію та публічно пояснити результати голосування.

Крім того, екологи закликали міжнародних партнерів звернути увагу на голосування та сприяти публічному діалогу щодо його наслідків.

Щоб врятувати положення, нардепи в той же день зареєстрували законопроєкт-близнюк № 11355, розглянули його на засіданні комітету екополітики 20 червня та рекомендували Верховній Раді прийняти документ за основу та в цілому. А парламентські фракції та групи надіслали листи, що не заперечують проти термінового й невідкладного розгляду.

“Я точно не є експертом з екології, але я непогано знаюсь на наших зобовʼязаннях, особливо тих, під які підвʼязані гроші. Цей законопроєкт є в Ukraine Facility, в який конкретно закладений пункт щодо фінансування України, — наголосив на засіданні ВРУ Ярослав Железняк, закликавши стейкхолдерів до компромісу. — Дуже прикро, що вчора ми зробили технічну, мені здається, помилку”. 

Попри опір деяких нардепів, зокрема Дмитра Разумкова та Юлії Тимошенко, за законопроєкт проголосували 245 нардепів.

Критика законопроєкту

Водночас, на думку екологів, законопроєкт № 11355 містить і негативні положення. Як і у попередній версії, відсутня вимога щодо оприлюднення даних моніторингу з автоматизованих систем. Екологи наголошують на потребі встановлення запобіжників від приховування екоінформації.

Однак вони зазначають, що регулювання промислового забруднення є надзвичайно важливим та терміновим, а ухвалення документа навіть із певними вадами краще за саботаж. Екологи наголошують, що немодернізовані підприємства, які працюватимуть ще 10+1 рік, мають встановити “моніторинг на трубі”. Адже без автоматизованого контролю викидів “це залишиться на відкуп великому бізнесу, який вже встиг себе показати”.

Законопроєкт № 6004-д критикували і представники бізнесу. На їхню думку, сім років — це недостатній термін для переводу потужностей на нові стандарти, що може призвести до закриття підприємств за десять років. Цю норму містить і № 11355.

Таким чином, криза монобільшості поставила під загрозу не лише екологічно безпечне європейське майбутнє України, а й теперішнє — через можливу втрату необхідного фінансування. 

Реформу для зменшення промзабруднення мали запустити ще у 2016 році, проте цього не вдалося зробити і дотепер. Однак криза завжди створює певні можливості, а швидке та якісне виправлення помилок може зробити Україну сильнішою й допомогти уникнути аналогічних колізій у майбутньому.