Публічна критика замість конструктиву: як Олена Шуляк підриває авторитет комітету держвлади

Вже понад рік у Верховній Раді триває розробка Містобудівного кодексу, який має систематизувати будівельне законодавство України. Відповідну робочу групу у лютому 2023 року запропонувала створити голова комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк. 

Під час розгляду її пропозиції на засіданні комітету Шуляк обіцяла зі свого боку “максимально допомагати, щоб робота над кодексом була активована і на всі складні питання були знайдені відповіді”.

Попри приналежність робочої групи до комітету, фактично його члени не беруть активної участі в роботі над кодексом. Більше того, замість внутрішньої комунікації та спільної роботи голова комітету Олена Шуляк публічно критикує діяльність членів робочої групи з розробки Містобудівного кодексу. 

У своїй нещодавній публікації вона зазначає, що у міжнародній практиці кодекси пишуть роками, адже дійсно потрібен час, щоб опрацювати все і видати фаховий якісний документ, за яким житиме вся країна. 

Проте вже у наступному реченні Шуляк критикує результативність робочої групи за минулий час і висловлює сумнів у тому, що “цей документ взагалі коли-небудь побачить світ”.

Окремим пунктом публічної критики робочої групи з розробки Містобудівного кодексу є згадка деяких членів групи в контексті їхніх можливих корупційних зв’язків. Також Олена Шуляк зазначає, що їй не зрозуміло, чому до складу групи не запросили представника Мінцифри. 

Такі публічні висловлювання голови комітету, під керівництвом якої працює робоча група, звучать вкрай дивно, адже рішенням саме її авторства був затверджений персональний склад групи.

Аби дізнатися, чи існує діалог між керівництвом комітету та робочою групою, Рух ЧЕСНО звернувся за коментарем до голови групи, народної депутатки Ганни Бондар. Вона зазначила, що комунікації з керівництвом комітету бракує, адже його представники не відвідали жодного засідання робочої групи протягом року. 

“Створення робочої групи у березні минулого року і затвердження її складу у квітні відбувалося за рішеннями комітету. Після цього без комунікації з керівництвом групи за ініціативи голови комітету були винесені пропозиції щодо змін у складі робочої групи, але комітет їх не підтримав. 

Необхідно підкреслити, що до складу робочої групи увійшли представники інституцій, направлені до участі самими інституціями — асоціаціями, гільдіями, спілками, міністерствами, ГО, а не окремі особистості”, — розповіла Бондар.

Раніше в інтервʼю Руху ЧЕСНО Ганна Бондар пояснювала, що до роботи над кодексом залучено близько 300 людей, адже можливості для участі були відкритими. Завдань у робочої групи багато, тому засідання відбуваються регулярно та тривають по декілька годин поспіль. 

Від початку діяльності робоча група провела 76 публічних заходів та звітує про напрацювання концепції кодексу. Зокрема, вже створено 42 аналітичні записки із пропозиціями, з якими можна ознайомитись у публічних звітах. 

Проблем у темі містобудування в Україні чимало, і потреба їх врегулювати є. У той же час важливо підходити до реформування комплексно і з урахуванням того, що українське законодавство має бути приведено у відповідність до вимог Європейського союзу. 

У цьому контексті Містобудівний кодекс — це систематизація, гармонізація з Європою, єдина ідеологічна рамка та створення правил галузі. До такої роботи мають бути долучені усі стейкхолдери, а профільний комітет у цій темі має займати проактивну позицію. 

З огляду на це, публічні спроби голови комітету Олени Шуляк дискредитувати діяльність робочої групи можуть свідчити про саботування роботи замість якісного виконання керівних обов’язків. 

Нагадаємо, розробка Містобудівного кодексу відбувається на тлі значної суспільної дискусії щодо скандального проєкту містобудівної “реформи” №5655, головною авторкою якого є Олена Шуляк. Ухвалений Верховною Радою законопроєкт досі залишається без президентського підпису, адже наразився в Україні на потужний спротив експертів і громадян. 

Рік тому Європарламент дав проєкту критичну оцінку та закликав президента не підписувати його. У листопаді Єврокомісія опублікувала звіт “Україна 2023” з висновками щодо нашої готовності розпочати перемовини про вступ до ЄС, у якому знову рекомендувала Україні утриматися від прийняття “закону про містобудування”. 

Все ж таки внести у законодавство зміни, що копіюють текст №5655, автори та лобісти проєкту спробували через прийняття постанови Кабміну “Про реалізацію експериментальних проєктів у сфері містобудівної діяльності”. 

Такий підхід став спробою просувати норми, що мають ризики, в обхід відкритого голосування нардепів у сесійній залі. Проте і цей спосіб не спрацював, адже експерти НАЗК у своєму висновку антикорупційної експертизи заявили про низку корупціогенних факторів та потребу суттєвого доопрацювання.

Вікторія Олійник для "Економічної Правди"