Мар’яна Безугла — одна з найбільш суперечливих фігур нинішнього скликання Верховної Ради. Її кар’єра сповнена не лише досягнень, але й гучних скандалів.
Депутатка, яка сама себе називає “драконихою за роком народження і зеленою за покликанням”, відома не тільки одіозними ініціативами, а й скандальними опитуваннями у соцмережах. Наприклад, вона цікавилась у підписників, чи бажають вони смерті народним депутатам, чи бажають вони, щоб нардепи поточного скликання сиділи у в’язниці та ін.
Як заступниця голови Комітету з питань нацбезпеки, Безугла намагається впроваджувати ініціативи, які викликають неоднозначну реакцію в суспільстві. Водночас постанови колег-депутатів про відкликання Безуглої з посад у комітеті досі не виносять на голосування у сесійну залу.
Рух ЧЕСНО у рамках спецпроєкту #ПортретНардепа спеціально для “Главкома” на основі даних із персональних сторінок нардепів на сайті парламенту демонструє, яким законотворцем є депутатка, відповідальна за “комунікацію та нагляд”, які запити вона надсилала, до яких законопроєктів подавала правки, які теми піднімала найчастіше.
Тіньове обличчя політичних баталій
У 2019 році Мар’яну Безуглу обрали народною депутаткою ІХ скликання у 217-му окрузі (Оболонський район міста Києва) від “Слуги народу” як безпартійну, цього ж року вона стала членкинею партії. Під час виборчої кампанії Безуглої фіксували “гречкосійство”, зокрема агітатори дарували футболки та кепки в обмін на підписку на Facebook-спільноти Безуглої.
У парламенті Безугла займає посаду заступниці голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, а також очолює підкомітет з питань демократичного цивільного нагляду і контролю. Крім того, вона входить до кількох груп із міжпарламентських зв’язків з різними країнами, а також міжпарламентської ради Україна — НАТО і є заступницею голови постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО.
У 2021 році увага українського політикуму була прикута до скандалу зі справою “вагнерівців”. Тоді Безуглу обрали головою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування зриву спецоперації із затримання російських найманців.
ТСК була створена у березні 2021 року строком на один рік (№ 5243). Примітно, що заступником голови цієї ТСК був нардеп від проросійської партії ОПЗЖ Нестор Шуфрич, який наразі підозрюється у держзраді. Після одного із засідань ТСК Мар’яна Безугла посварилася з активістами, які намагалися отримати відповіді на незручні питання.
У підсумку справа по “вагнерівцях” у ТСК закінчилася досить неоднозначно. Після численних засідань та розслідувань ТСК під керівництвом Безуглої не змогла надати переконливих відповідей на ключові питання, що хвилювали громадськість. Офіційний звіт комісії вказував на відсутність доказів витоку інформації про проведення спецоперації з української сторони. Потім ВРУ підтримала проміжний звіт ТСК і голова ВРУ Руслан Стефанчук повідомив, що звіт буде направлений до Офісу генпрокурора, СБУ та ДБР для відповідного реагування. Формально ТСК мала продовжувати працювати, адже це був лише проміжний звіт і робота комісії не була офіційно завершена. Зрештою справа “вагнерівців” залишила більше запитань, ніж відповідей.
Найбільшої уваги до своєї особистості під час повномасштабного вторгнення Безугла досягла після критики головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. У листопаді 2023 року вона заявила, що Залужний має піти у відставку через відсутність плану на наступний рік. Пізніше звинувачувала Залужного у написанні замовних статей для The Economist.
Нещодавно депутатка зробила подібний допис і щодо чинного головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Його Безугла також закликала піти у відставку. А згодом опублікувала допис “Якби я стала міністром оборони”.
Водночас депутатка Безугла коментує не лише те, що стосується безпеки та оборони. Так, у липні 2023 року вона потрапила у скандал через висловлювання щодо зовнішності директорки Музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак. На своїй сторінці у Facebook вона написала пост, де торкнулася теми “візуальних стандартів” для цієї посади.
У лютому 2023 року однопартієць Безуглої та голова підкомітету з держбезпеки й оборони Федір Веніславський запропонував виключити її з комітету. Згідно з пояснювальною запискою, Безугла 16 лютого надала комітету неправдиву інформацію про попереднє узгодження нею з ГУР МОУ редакції законопроєкту № 4210, підготовленого до другого читання. Зазначений законопроєкт пропонує у період дії воєнного стану забезпечити можливість призначення міністром оборони України військового без його відставки зі служби. Документально вона підтвердити свої слова не змогла.
У свою чергу голова Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що ГУР МОУ не підтримує законопроєкт № 4210.
Згодом подібні постанови про відкликання Мар’яни Безуглої з посади зареєстрували й інші нардепи від “Слуги народу”. Депутат Ігор Кривошеєв зареєстрував постанову № 10295, наступного дня свій проєкт постанови №10300 запропонувала Юлія Яцик. У пояснювальній записці вона зазначила, що “дії Безуглої були спрямовані на дискредитацію Залужного і підрив авторитету командування ЗСУ”.
У січні 2023 року голова Комітету ВРУ з питань нацбезпеки та оборони Олександр Завітневич із членами комітету також ініціювали відкликання Безуглої з посади заступниці голови. Регламентний комітет ВРУ у висновку рекомендував включити розгляд цього питання до порядку денного. Проте відповідну постанову не винесли на розгляд найближчого засідання ВРУ 10 січня. Саме у той день Безугла написала заяву на вихід із фракції та партії “Слуга народу”, але через кілька місяців сказала, що передумала, щоб “не підводити президента”.
Запити, ініціативи, поправки
За даними сайту ВРУ, за час роботи у Верховній Раді ІХ скликання Безугла зареєструвала 24 запити. Найбільше їх було подано до Кабміну — 7. Останні запити Безугла подала президенту та органам ВРУ.
Депутатський запит до президента стосувався надання 40-й бригаді тактичної авіації почесного найменування “Привид Києва”. А запит до органів ВРУ — вжиття заходів із належної організації роботи Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп), забезпечення прозорості та відкритості її роботи.
Крім того, за час роботи ВРУ цього скликання Безугла мала 85 виступів (з місця — 12, з трибуни — 73).
Як законотворець Безугла за час цієї каденції парламенту подала низку законопроєктів і постанов, переважно це ініціативи з нацбезпеки та оборони. Як авторка або співавторка Безугла загалом зареєструвала 425 ініціатив, із яких лише 178 стали чинними (прохідність 42%).
Мар’яна Безугла відома, зокрема, своєю активною участю в законодавчих ініціативах, які стосуються нацбезпеки та оборони країни. Одним із найбільш резонансних законопроєктів, який подала Безугла у парламенті, була ініціатива з реформування СБУ (№ 3196-д). Законопроєкт замість реального очищення спецслужби від недоброчесних співробітників пропонує лише формальну переатестацію. У січні 2021 року Рада ухвалила його у першому читанні, але через повномасштабне вторгнення законопроєкт так і не розглянули у другому читанні. Зазначимо, що низка правозахисників виступає проти цього законопроєкту.
Примітно, що законодавчі ініціативи, які були зареєстровані після початку повномасштабного вторгнення, набули суспільного резонансу та викликали хвилю обурення у бік Безуглої.
Так, наприклад, ще на початку травня 2022 року було зареєстровано законопроєкт про зміни до статті 22-1 Статуту внутрішньої служби ЗСУ щодо забезпечення можливості припинення кримінальних правопорушень в умовах особливого періоду (№ 7351).
В ініціативі пропонувалося прибрати із законодавства рядок, який передбачає застосування зброї проти порушників статуту, “не призводячи до смерті військовослужбовця”. Мова йде про непокору солдата, опір чи загрозу командиру, застосування армійцем насильства і дезертирство. Потім проєкт було відкликано.
Окремо слід згадати іще один сканадальний законопроєкт співавторства Мар’яни Безуглої та Галини Третякової про привласнення функцій держави, зокрема представлення України на міжнародних заходах (№11104). Ініціатива серед іншого передбачала за “привласнення державних функцій” під час воєнного стану арешт на 15 років або ж довічно та конфіскацію майна.
Громадські активісти, журналісти, юристи та громадяни висловлювали занепокоєння з приводу можливих наслідків ухвалення цього закону. Вони закликали депутатів не підтримувати ініціативу, вказуючи на її недоліки та потенційну небезпеку для громадянських прав. На тлі критики та численних негативних відгуків, авторки відкликали законопроєкт, а Безугла у своїх соцмережах назвала ініціативу ”законопроєктною провокацією”.
Що стосується поправок, то за час скликання Безугла подала до 12 законопроєктів 896 своїх пропозицій, з яких лише 28 було відхилено, решту врахували повністю, частково або редакційно. Найбільшу кількість правок — 466 — Мар’яна Безугла подала до законопроєкту про оборонні закупівлі (№ 2398-д).
Скандальна фігура
Висловлювання та дії Мар’яни Безуглої часто стають об’єктом жвавих обговорень і цитуються не лише прихильниками, але й ворогами. Політична кар’єра Безуглої наповнена резонансними моментами, які вже стали невід’ємною частиною її публічного образу.
Крім того, існує підозра, що Офіс президента використовує Безуглу для прощупування суспільних настроїв та перевірки реакції на різні політичні ініціативи та висловлювання. Досить часто депутатка потрапляє у центр уваги саме через різкі заяви або незвичні пропозиції чи дії, що викликають як підтримку, так і критику в різних політичних таборах.
Наприклад, її допис щодо Сирського та розповіді про те, що і як відбулося на засіданні Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, зараз активно цитується ворогом.
Згадаємо, як Безугла проводила публічні опитування серед своїх підписників щодо того, чи бажають вони народним депутатам смерті, чи бажають, щоб нардепи поточного скликання сиділи у вʼязниці тощо.
Цитування Мар’яни Безуглої ворогами може мати серйозні наслідки для національної безпеки та інформаційної стабільності України. Адже висловлювання народної депутатки України можуть підривати довіру до державних інституцій, викликати сумніви у здатності влади ефективно керувати країною й тим самим інформаційно тиснути на суспільство.
Все це створює умови для дестабілізації ситуації в державі та посилення внутрішніх конфліктів. Крім того, маніпулюючи її словами, вороги можуть створювати негативний міжнародний імідж України, що впливає на підтримку країни з боку міжнародних партнерів.
Водночас риторичним залишається питання, чому попри низку скандалів та одіозних заяв постанови про звільнення нардепки Мар’яни Безуглої з посади заступниці голови комітету з питань оборони досі не розглянуті парламентом.
Бєлошенко Алла для "Главкома"
Поділитись