Прикордонна Чернігівщина: утричі більше дотацій, ніж до великої війни

У 2023 році громади Чернігівщини отримали у 2,7 разу більше базових дотацій, ніж у 2021 році. Найбільше коштів дісталося деокупованим громадам, які зазнали критичних руйнувань. У 2024 році третина громад отримають додаткові дотації на здійснення повноважень місцевої влади на деокупованих територіях.

Чернігівщина – третя за площею область в Україні. Це регіон з потужним економічним, природним і туристичним потенціалами.

З початку великої війни всі громади Чернігівщини перебували в зоні боїв або в окупації. Було пошкоджено близько 13 тис об’єктів соціальної та критичної інфраструктури, житлового фонду, 60 промислових підприємств.

Найбільших руйнувань зазнали підприємства машинобудування, легкої та харчової промисловості. Зруйновані Чернігівський автозавод та Чернігівський ковальський завод, компанії “Український кардан”, “Пласт-бокс Україна”, “Спорттехніка”, “Сівертекс”, ТАН, “Ютекс”, “Верес”, “Бірвіль”. Через мінування тисяч гектарів землі посівні площі у 2022 році скоротилися до 70%.

6 квітня 2022 року українська армія звільнила Чернігівщину. Після деокупації почалося соціально-економічне відновлення області. Частково або повністю відновили роботу понад 95% промислових підприємств, повернувся бізнес, активізувалися торгівля та інвестиційна діяльність.

Водночас економіка регіону не досягла рівня довоєнних обсягів виробництва. Чернігівщина має понад 450 км кордону з рф та Білоруссю і прикордонні громади постійно перебувають під обстрілами. Небезпека не дозволяє повноцінно вести бізнес, відновити торгівлю та налагодити логістику.

Для підтримки громад з меншими доходами держава використовує так зване горизонтальне вирівнювання на основі значення індексу податкоспроможності відповідного бюджету (стаття 99 Бюджетного кодексу).

Якщо індекс податкоспроможності менше 0,9, місцеві бюджети отримують базову дотацію (80% суми, необхідної для досягнення показника 0,9); вище 1,1 – до держбюджету передається реверсна дотація (50% суми, що перевищує значення індексу 1,1), яка є джерелом фінансування базової дотації. Якщо ж індекс 0,9-1,1, така громада не віддає державі гроші і не отримує їх з бюджету.

У 2023 році понад 80% громад Чернігівщини отримали базові дотації з держбюджету. Найбільше базових дотацій отримали Городнянська, Менська, Носівська, а також Сосницька селищна та Сухополов’янська сільська громади. Загалом на них припадає чверть усіх базових дотацій області.

Усі п’ять громад з 24 лютого по 3 квітня 2022 року були окуповані російськими військами та зазнали суттєвих руйнувань.

Одним з важливих показників оцінки є рівень дотаційності бюджету. Показник розраховується як співвідношення обсягу базової чи реверсної дотацій до загальної суми доходів загального фонду бюджету територіальної громади з дотаціями, але без урахування субвенцій з державного бюджету.

Показник відображає рівень залежності територіальної громади від дотаційних ресурсів державного бюджету. Якщо він становить 30-50%, то громада має низький рівень фінансової спроможності, якщо понад 50% – критичний.

За підрахунками руху “Чесно”, на Чернігівщині лише дві громади мали низький рівень фінансової спроможності – Височанська сільська та Березнянська селищна громади. Порівняно із середніми показниками інших деокупованих регіонів у 2023 році громади Чернігівщини мали вищий рівень фінансової стійкості, незважаючи на значні руйнування та падіння економічної активності.

У 2023 році громади регіону переказали до державного бюджету 396 млн грн реверсних дотацій. Найбільше коштів переказали Чернігівська, Прилуцька, Остерська міські громади, Деснянська та Гончарівська селищні ради.

Водночас у 2024 році третина громад отримають додаткові дотації, передбачені на здійснення повноважень місцевої влади на деокупованих територіях. Найбільше отримають Гончарівська селищна громада (43,6 млн грн), Деснянська селищна (19 млн грн) та Семенівська міська (14,4 млн грн) громади.

Велика війна суттєво послабила фінансову спроможність громад Чернігівщини. Після деокупації регіону економіка почала відновлюватися, проте більшість суб’єктів господарювання не досягли рівня довоєнних обсягів виробництва.

Через спільний кордон з рф та Білоруссю Чернігівщина змушена розбудовувати соціально-економічний потенціал в умовах невизначеності. Безпекова ситуація особливо складна в прикордонних громадах, які обстрілює ворог. Ще одним фактором зменшення бюджетів громад стало вилучення “військового” ПДФО.

Катерина Березюк для "Економічної Правди"