“Російське ІПСО”, ремонт метро та фортифікації: що говорив Кличко на годині запитань до КМДА?

Кількома хвилинами пізніше думка мера Києва змінилася: розповідаючи про поточну ситуацію з мостами, Віталій Кличко вже й сам зазначив, що мости Патона та Метро справді перебувають в аварійному стані. 

Цей діалог був частиною довгоочікуваної години запитань до виконавчого органу, що відбулася на пленарному засіданні Київради 30 травня. Детальніше про те, що цікавило депутатський корпус та громаду Києва, у новому матеріалі Руху ЧЕСНО.

Згідно з рішенням Київради від 2017 року, година запитань до голови, першого заступника і заступників голови КМДА має відбуватися кожного першого пленарного засідання нового календарного кварталу. Натомість поточна година запитань до виконавчого органу переносилася вже кілька місяців — то через брак часу на засіданні, то через відсутність кворуму депутатів. 

Читайте також: Київ з водою та енергодецентралізацією, але без години запитань до КМДА

Напередодні, згідно з відповідною процедурою, кожна депутатська фракція мала змогу задати по два запитання міському голові Києва або працівникам КМДА. Була також можливість подавати запитання заздалегідь у письмовому форматі — тоді це мало відбутися не пізніше, ніж за тиждень до дня проведення пленарного засідання.

Перше запитання пролунало від Олександра Погребиського — депутат від “Європейської солідарності” поцікавився станом фортифікаційних споруд довкола Києва, а також наявністю плану оборони міста та регулярної комунікації з військово-цивільною адміністрацією. Віталій Кличко зазначив, що столиця допомагає фінансуванням та наданням техніки для спорудження фортифікаційних споруд, а також додав:

“В цьому напрямку дійсно, не можу розказати всю інформацію, але хочу повідомити вас: по всім запитам, які до нас приходять зі сторони військових, ми реалізовуємо все, щоб місто Київ було захищене від можливого повторення нападу на столицю”. 

Зазначимо, що днями Рух ЧЕСНО спільно із представниками State Watch, FiscalCenter та Антикорупційного штабу здійснив огляд фортифікаційних споруд Київщини на запрошення Київської обласної військової адміністрації (КОВА), ознайомився з ходом будівництва захисних об’єктів та поточним станом фортифікацій. 

Деякі громадські організації із зазначених увійшли до Спостережної ради з питань відбудови, в рамках якої проаналізують документацію, зокрема кошториси, інформацію про підрядників та ціни, про що також повідомила КОВА у себе на сторінках. Рух ЧЕСНО до Спостережної ради з питань відбудови не входить. 

На запитання депутатки від “Європейської солідарності” Вікторії Пташник про Київський метрополітен, зокрема на ділянці між станціями “Деміївська” та “Либідська”, Віталій Кличко відповів:

“Ми зробили все, що від нас залежить, для того, щоб надзвичайної ситуації не сталось. Всі заяви — те, що метро зараз затопить, що мости впадуть, що зараз все знаходиться в ганебному стані — це виключно робота на російське ІПСО”. 

Подібні тези звучали від київського міського голови в усіх попередніх публічних заявах: і на засіданнях ТСК по Києву, і в соціальних мережах. Проте нагадаємо, що деякі ділянки поблизу метрополітену справді знаходяться в критичному стані, зокрема Поштова площа, про що раніше писав Рух ЧЕСНО. 

Стосовно термінів відновлення роботи ділянки метрополітену в напрямку станції “Теремки” Віталій Кличко зазначив, що це очікується наприкінці літа або ж на початку осені. Планові роботи тривають, і робиться все можливе для дотримання термінів.

Депутат Вадим Васильчук із фракції “Голосу” поцікавився, коли почнуть функціонувати лівобережні з’їзди, зокрема на вулиці Оноре де Бальзака та проспекті Алішера Навої. Цього разу Віталій Кличко не сказав, що критична ситуація з мостами є “роботою на російське ІПСО”, натомість відповів, що мости Патона та Метро знаходяться в аварійному стані і нині ведеться підготовка до початку їхнього ремонту.

За його словами, з вересня очікується запуск руху всього транспорту Подільско-Воскресенським мостом, після чого планується часткове перекриття руху мостом Метро з метою проведення ремонтних робіт. Нагадаємо, що наразі користуватися Подільсько-Воскресенським мостом може лише громадський та комунальний спецтранспорт. 

Запитання депутатки від “Слуги народу” Лілії Пашинної стосувалося резервного фонду столиці, призначеного для оперативного реагування на виклики в умовах війни. За словами депутатки, станом на травень 2024 року вже використано 89% коштів із фонду. Перший заступник голови КМДА Микола Поворозник зазначив, що під час наступного коригування бюджету буде пропонуватися збільшення обсягу резервного фонду ще на 250 млн гривень. 

Збереження Літературного скверу та посади для ОПЗЖ

Важливе голосування Київради в рамках пленарного засідання стосувалося збереження Літературного скверу, що знаходиться на розі вулиць Олеся Гончара та Михайла Коцюбинського.

Проєкт рішення передбачає поділ земельної ділянки та передачу її частини у власність комунального підприємства “Київзеленбуд”. На іншій частині ділянки інвестор МЖК “Оболонь” має намір здійснити реконструкцію Літературного скверу. На підтримку такого рішення виступила журналістка Галина Плачинда. Протилежну думку громадськості представила політична аналітикиня та авторка книги “Схід українського сонця” Катерина Зарембо. За її словами, голосувати за проєкт рішення у такій редакції ризиковано, оскільки вона уможливлює незаконне будівництво багатоповерхівки всередині трикутника між вулицями Михайла Коцюбинського, Олеся Гончара та Богдана Хмельницького. 

“За такого розкладу сквер перетворюється на прибудинкову територію. Це будівництво із наслідками СС3 — тобто найвищим рівнем небезпеки. Будівництво знаходиться на території пам’ятки архітектури Інституту геології НАН України, впритул до скверу. І його неможливо втілити, не зачепивши сквер і не пошкодивши суміжні будинки”, — наголошує Зарембо. 

Зрештою врятувати сквер від ймовірної забудови вдалося — за відповідний проєкт рішення проголосувало лише 39 депутатів, що недостатньо для його ухвалення. Нагадаємо, що питання Літературного скверу вже розглядалося на сесії Київради у березні 2024 року. Тоді питання зняли з порядку денного, і депутати застерігали, що це ще не вирішення проблеми, а лише її відтермінування. 

Читайте також: Позбавлення мандатів, захист Літературного скверу та доля Житнього ринку: як пройшло засідання Київради

Зазначимо, що у порядку денному засідання Київради була спроба включити депутата від забороненої партії ОПЗЖ та адвоката Віктора Медведчука Ігоря Кириленка у склад Постійної комісії Київради з питань регламенту. Подібна спроба вже була у лютому цього ж року — тоді Кириленка намагалися включити до складу комісії з питань культури, проте розголос громадськості запобіг прийняттю цього рішення.

Цього разу проєкт рішення зняли з порядку денного. Проте депутатка від “Європейської солідарності” Вікторія Пташник повідомила, що є ймовірність, що на наступній сесії депутата від ОПЗЖ намагатимуться включити до складу комісії з питань бюджету.

Нагадаємо, що наприкінці 2023 року Київрада прийняла рішення, згідно з яким депутатам від ОПЗЖ заборонено займати керівні посади у комісіях Київради. 

Рух ЧЕСНО раніше писав, що Київрада звернулася до ВРУ щодо заборони нардепам, обраним від ОПЗЖ, займати керівні посади та необхідності прийняття відповідних змін до законодавства. Водночас рішення щодо позбавлення посад у комісіях колишніх представників ОПЗЖ у Київраді депутати з тріском провалили, незважаючи на те, що намагалися ще двічі за нього проголосувати.