Обмеження доступу: прозорість українського судочинства під загрозою?

На засіданні 23 травня Верховна Рада 250 голосами “за” ухвалила в першому читанні даний законопроєкт. Найбільший відсоток підтримки дали фракція “Слуги народу” (83%), групи “Відновлення України” (67%) та “Довіра” (47%).

Єдиною фракцією, яка не дала жодного голосу “за”, була “Європейська солідарність”, депутати якої переважно утримались. Жоден депутат ВРУ не проголосував проти.

У проєкті закону пропонують перелік обмежень на період дії воєнного стану та поза ним, зокрема обмеження доступу до судових рішень у справах, які становлять особливий суспільний інтерес (злочини проти основ нацбезпеки, охорона держтаємниці, недоторканність державного кордону, призов і мобілізація, порядок несення військової служби). Також суддям можуть надати право на власний розсуд вилучати із судових рішень інформацію, що “може зашкодити безпеці”, у справах, розглянутих на відкритих засіданнях. Зауважимо, що дискреційні повноваження посадових осіб чи адміністративного органу в ухваленні рішень — це один із найбільш очевидних корупціогенних факторів.

У законопроєкті аргументують такі нововведення дотриманням заходів безпеки на період воєнного стану. Однак не менш ризиковано обмежувати громадськість у доступі до публічної інформації з судових реєстрів, що суперечить принципам відкритості та гласності. Існують ризики зловживань та вибіркового приховування справ.

Нагадаємо, що існує механізм розгляду справи на закритому судовому засіданні — якщо розголошення певної інформації може зашкодити інтересам нацбезпеки. Додаткове приховування несе ризики засекречення інформації у вибірковому порядку. Відмітимо, що таке обмеження може відкинути здобутки української демократії, свободи слова та зашкодити євроінтеграції України. Створення судового реєстру у 2006 році було важливою частиною адаптації українського законодавства до європейського. І він донині забезпечує прозорість українського судочинства. 

З початку повномасштабного вторгнення Рух ЧЕСНО веде Реєстр зрадників, де фіксує підозри та правопорушення проти основ національної безпеки України. Аналітики безпосередньо слідкують за перебігом судових справ щодо Віктора Медведчука, Вадима Рабіновича, Євгена Мураєва та багатьох інших. Важливо відслідковувати тенденції та судову практику в цій сфері, аби зберегти політичну пам’ять та не допустити до політичної системи осіб, які мали підозри чи обвинувачення у державній зраді, колабораційній діяльності. Також важливо, аби причетні до вчинення правопорушень були притягнуті до відповідальності.

Читайте також: Чому важливо не допустити колаборантів до політичної системи? 

Зазначимо, що нардеп від ПЗЖМ Нестор Шуфрич та позафракційний Олександр Дубінський перебувають у СІЗО за підозрами у злочинах проти національної безпеки. Ухвалення цього законопроєкту може позбавити громадськість можливості спостерігати за перебігом відповідних судових справ. Рух ЧЕСНО також аналізував, хто з нардепів поточного скликання має підозри у злочинах проти нацбезпеки.

Нагадаємо, що у 2023 році цей законопроєкт намагались розглянути у Верховній Раді, але після суспільного резонансу проєкт закону зник із порядку денного. Також у НАЗК зазначили, що проєкт закону містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання. У травні 2024 року комітет із правової політики Верховної Ради після повторного розгляду рекомендував голосувати за законопроєкт № 7033-д. Перед розглядом проєкту закону у першому читанні низка громадських організацій, правозахисників та журналістів виступили зі спільною заявою до Верховної Ради України, закликавши не голосувати за нього. Адже це може відкинути здобутки демократичного суспільства, зокрема доступ до судового реєстру.