Розподілення електропостачання та спільне виробництво електричної та теплової енергії у різних локаціях — головний фокус Концепції відновлення та підвищення енергетичної стійкості Києва, яку депутати ухвалили на позачерговому пленарному засіданні Київської міської ради 16 травня.
“За” відповідне рішення проголосували майже одноголосно 85 депутатів. Проєкт зокрема пропонує будівництво ще шести міні-ТЕЦ на додачу до трьох вже існуючих у столиці. За наявності сталого фінансування, Концепцію планують реалізувати протягом 12-15 років.
Крім того, Київрада припинила дію договору на володіння та користування майном територіальної громади Києва, яке було передано ПрАТ “Київводоканал”. Також вкотре не відбулась година запитань до виконавчого органу КМДА.
Детальніше за перебігом засідання Київради та голосуванням депутатів слідкував Рух ЧЕСНО.
Децентралізація електропостачання столиці
Доповідачем проєкту рішення виступив заступник голови КМДА Віталія Кличка — Петро Пентелеєв. У преамбулі до Концепції зазначено, що зосередження великої кількості генеруючих потужностей на одному енергетичному об'єкті і створення великих вузлів навантаження несе загрозу припинення енергопостачання споживачів у великих масштабах. Іншими словами, за поточних умов розподілу виробництва електроенергії, є ризик втратити усі наявні джерела живлення одночасно.
Як альтернативний підхід, проєкт рішення пропонує розвиток розподіленої когенерації, що дозволить децентралізувати виробництво теплової та електричної енергії, зменшити викиди в атмосферу, а також сприяти зниженню економічних витрат на виробництво та розподіл тепла з електрикою.
“Це не зовсім новітній досвід. Це те, що використано в Європі і широко вживається в різних містах — великих та невеликих, — і довело свою ефективність”, — зазначив Пентелеєв.
Орієнтовна вартість впровадження розподільної когенерації сягає 1,2 млрд євро. Проте доповідач підкреслив, що бюджет столиці не передбачається основним джерелом фінансування для реалізації програми. Натомість мають намір залучати ще й кошти міжнародних донорів та державного бюджету.
Обговорення запровадження підходу когенерації триває вже протягом тривалого часу, тож не дивно, що і даний проєкт рішення був підтриманий майже одноголосно — “за” проголосували 85 депутатів Київради.
Водночас варто розуміти, що запропонована нині Концепція ще не є чітким планом реалізації та втілення схеми в життя — це радше попередній план дій. Вже на його основі, за словами Пентелеєва, будуть деталізуватися конкретні заходи програми та вноситимуться зміни безпосередньо в схему теплопостачання.
Наразі складно робити будь-які прогнози стосовно практичної ефективності Концепції. За умов успішної реалізації, вона справді вирішить одну з найбільш критичних проблем енергосистеми. Головне побоювання, щоб прогнозовані терміни реалізації не збільшилися у геометричній прогресії, а процеси будівництва — не заморозилися.
“Київводоканал” та КМДА
Іншим ухваленим рішенням стало припинення дії договору на володіння та користування майном територіальної громади Києва, яке було передано ПрАТ “Київводоканал”. Тобто, відтепер договір, що був укладений між КМДА та АТ “Київводоканал” у 2003 році, припиняє свою дію. Натомість утворюється вже комунальне підприємство “Київводоканал”, сфера управління якого належатиме КМДА. Таким чином, обладнання водопостачання і водовідведення буде прерогативою міста, а не комерційного підприємства. Рішення підтримали 74 депутати, а троє депутатів зі “Слуги народу” — Андрій Вітренко, Георгій Зантарая та Лілія Пашинна, — голосували проти.
Як зазначив Петро Петнелеєв, який знову виступав доповідачем проєкту рішення, це необхідний крок задля подолання наявної кризи та виконання нагальних заходів по стабілізації роботи. За його словами, стратегічні галузі повинні бути в муніципальній власності та безпосередньому управлінні міської громади, про що свідчить і актуальний досвід європейських країн.
Проте саме ПрАТ “Київводоканал” не ліквідується. Підприємство буде збирати дебіторську заборгованість та розраховуватися із наявними боргами — у тому числі, й перед Києвом. Раніше столиця надала “Київводоканалу” поворотну фінансову допомогу розміром у 600 млн гривень, а з урахуванням коштів на ліквідацію надзвичайних та аварійних ситуацій, загальна сума складає вже 723 млн гривень.
У проголосованому проєкті рішення фігурує сума у 1,5 млрд гривень — вона має формувати статутний капітал новоствореного комунального підприємства “Київводоканал”. Це підкреслив голова фракції “Слуга народу” у Київраді Андрій Вітренко, адже за його словами, дефіцит бюджету столиці наразі складає 17 млрд гривень, що депутати обговорювали на попередньому засіданні комісії з питань бюджету. Тож актуальним питанням залишається подальше джерело фінансування цієї статті витрат.
Щодо ситуації з дефіцитом бюджету, то голова профільної комісії Київради Андрій Вітренко зазначив з іншим проєктом рішення, яке стосувалося збільшення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго” на 2,5 млрд гривень. За проєктом рішення, ці кошти дозволять розрахуватися із іншими підтриємствами та забезпечать безперебійність надання населенню послуг з постачання тепло- та енергоносіїв. Це рішення підтримали 78 депутатів Київради.
Як година запитань до виконавчого органу (не) відбулась
Важливою частиною засідання Київради 16 травня була запланована година запитань до виконавчого органу, тобто, до КМДА. Нагадаємо, що година запитань має відбуватися на першому пленарному засіданні Київської міської ради кожного календарного кварталу, проте на засіданні 11 квітня її перенесли через брак часу.
Тоді ж година запитань мала відбутися 9 травня, але засідання Київради відбулося на день раніше, у День пам'яті та перемоги над нацизмом 8 травня. І саме засідання не було предметним у контексті місцевого управління — тоді Київ прийняв делегацію із Брюсселю, а на порядку денному було лише два запитання: про присвоєння Валерію Залужному та Ліні Костенко звання “Почесний громадянин Києва”, а також перейменування проспекту Правди на “Європейського Союзу”.
Тож надія була на те, що вже 16 травня, на позачерговому пленарному засіданні, година запитань відбудеться у належному форматі. Секретар Київради та депутат від фракції УДАР Володимир Бондаренко озвучив відповідні норми проведення процедури, Віталій Кличко був присутній у сесійній залі, а фракція “Слуга народу” навіть встигла задати перше запитання.
Проте цього разу проблема полягала вже в іншому — у залі не було кворуму для продовження засідання. Оскільки воно було позачерговим, не було змоги ні його перенести, ні оголосити перерву, а сигнальне голосування продемонструвало, що у сесійній залі перебувало лише 44 депутати. Віталій Кличко хоч і зазначив, що година запитань продовжиться на наступній сесії, наразі невідомо, чи вона таки відбудеться.
Загалом, спостерігається чітка тенденція, що все менше депутатів залишаються до завершення пленарного засідання — навіть у випадку, коли у порядку денному лише сім запитань. Або ж це ще трапляється у випадку повітряної тривоги, яка перериває засідання на деякий час. Це, у свою чергу, значно ускладнює якісне управління містом та унеможливлює регулярну комунікацію законодавчої гілки столиці із виконавчою.
Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО проаналізував усі засідання Верховної Ради від початку 2022 року і дотепер, а також підрахував, скільки нардепи працювали у сесійній залі Ради. Крім того, ЧЕСНО проаналізував, що таке триваюче пленарне засідання та чи допомагає такий формат роботи нардепам ефективно працювати.
Поділитись