Фінансування ЗСУ з місцевих бюджетів: допомога фронту чи нецільове використання коштів?

Аби допомога військовим була своєчасною, громади іноді порушують норми бюджетного законодавства. У зв’язку з цим почастішали випадки звинувачень мерів міст у нецільовому використанні коштів. 

Разом з тим громадяни продовжують виходити на акції протесту з вимогою переглянути пріоритети видатків місцевих бюджетів та більше грошей направляти на потреби Сил оборони.

Рух ЧЕСНО з’ясував, із якими проблемами зіштовхуються громади під час фінансування потреб армії та які законотворчі ініціативи пропонують нардепи для їх вирішення.

Як громади допомагають фронту

З початку повномасштабного вторгнення громади активно долучилися до підтримки Збройних сил. Минулого року більшість громад мали профіцитні бюджети та додаткові ресурси для допомоги фронту за рахунок збільшення надходжень від ПДФО. У багатьох містах пройшли акції протесту “Гроші на ЗСУ” з вимогою виділяти більше коштів із міського бюджету на потреби армії. 

У 2024 році з місцевих бюджетів вилучили “військовий” ПДФО та перерозподілили міжбюджетні трансферти. Незважаючи на зменшення фінансової спроможності, громади продовжують допомагати фронту.

У коментарі Руху ЧЕСНО мер Житомира Сергій Сухомлин розповів, що вилучення військового ПДФО — це великі втрати для місцевого бюджету, проте громада продовжує передавати на підтримку ЗСУ всі вільні кошти:

“У бюджеті міста на 2024 рік залишається 300 млн гривень бюджету розвитку. Ми не закладаємо ніякі кошти на капітальний ремонт доріг, будівництво скверів, реконструкцію житлових об’єктів, окрім аварійних видатків. Всі вільні кошти ми направляємо на підтримку Збройних сил. За перший квартал витратили вже 130 млн, майже половину запланованого річного обсягу. Хлопці не можуть чекати другого чи третього кварталу”. 

Натомість голова прифронтової Кушугумської громади (Запорізька область) Володимир Сосуновський зазначив, що, попри зменшення фінансової спроможності, у 2024 році всі власні доходи (40 млн гривень) громада переказала на потреби ЗСУ.

Громади закривають переважно нагальні потреби військових підрозділів та швидко реагують на запити бригад. Проте чинне законодавство не містить достатніх правових механізмів для фінансування сфери оборони органами місцевого самоврядування. 

Відповідно до статті 87 Бюджетного кодексу, забезпечення функціонування установ та закладів Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Служби безпеки України, органів цивільного захисту, які перебувають у державній власності, проводиться за рахунок коштів держбюджету України.

Наразі існує три законодавчо затверджені способи надання допомоги військовим підрозділам. Перший — забезпечення добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ) харчуванням, медикаментами, обмундируванням, але не технікою і не зброєю. Другий — перерахунок коштів до держбюджету або ж конкретній військовій частині у вигляді субвенції (загалом у 2023 році місцеві громади добровільно перерахували на потреби ЗСУ понад 16 млрд гривень). І третій — купівля військових облігацій.

В умовах високоінтенсивних бойових дій та зміни потреб фронту громадам важливо оперативно відповідати на запити військових частин та допомагати в першу чергу тим, хто знаходиться на передових позиціях. Затверджені способи надання допомоги не дають можливості швидко реагувати на запити військових частин. Відтак громади часто не дотримуються чинного законодавства, коли надають допомогу військовим підрозділам. 

У коментарі Руху ЧЕСНО заступник лозівського міського голови Олександр Жидков розповів, що громада реагує на запити всіх військових частин, які до неї звертаються:

“Незважаючи на те, що військовий ПДФО у нас вилучили, військові все одно до нас звертаються. І ми не ділимо — це наша тероборона чи не наша. Всі військові частини, які звертаються, отримують допомогу. Немає у нас права закуповувати напряму прилади та інвентар військового призначення. Ось в чому проблема. Але ми шукаємо шляхи, більше працюємо через районну раду, просимо комунальні підприємства закуповувати. Хай нас карають за допомогу ЗСУ. Це краще, ніж не допомагати”. 

Оборонні закупівлі з місцевих бюджетів можуть трактуватися контролюючими органами як нецільове використання коштів, за що посадові особи можуть притягуватися до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності.

У коментарі Руху ЧЕСНО виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан наголошує, що випадки звинувачень мерів міст у нецільовому використанні коштів стали масовими: “Це масові випадки. На жаль, поки що ми не можемо розголошувати конкретні дані, поки це розглядається правоохоронними органами”. 

Як легалізувати фінансування армії з місцевих бюджетів?

Нардепи зареєстрували кілька законопроєктів, які дозволили б врегулювати правові колізії надання громадами допомоги для ЗСУ. Тривалий час жоден із законопроєктів не виносився на голосування. Лише у квітні 2024 року парламент проголосував у першому читанні за законопроєкт 9559-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України”, який був зареєстрований ще у серпні минулого року. 

У коментарі Руху ЧЕСНО автор ініціативи Роман Лозинський пояснив, що Верховна Рада довго зволікала з розглядом законопроєкту через поширення міфів про можливі зловживання додатковими повноваженнями: 

“Є багато міфів навколо цього законопроєкту. Зокрема про створення приватних армій у міських радах. Боремося з цими міфами і переконуємо, що цей законопроєкт критично важливий, тому що це мобілізація ресурсів. Коли ми говоримо про мобілізацію людей, то повинні говорити про мобілізацію ресурсів, аби ворожі позиції штурмували дрони за 300 доларів, а не наші хлопці та дівчата”. 

В законопроєкті пропонується додати до компетенції сільських, селищних та міських рад “надання фінансової та матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони у період дії воєнного чи надзвичайного стану, затвердження місцевих програм підтримки сектору безпеки і оборони”. 

Ухвалення законопроєкту у другому читанні дозволить фінансово спроможним громадам уникнути довгих бюрократичних процесів та оперативно відповідати на запити військових частин. Йдеться, зокрема, не про стратегічні види озброєння, а про тактично важливі засоби військового призначення, автомобілі, майно. 

“Мова йде про підтримку сил оборони за кошти органів місцевого самоврядування. Скерування коштів на рахунки військових частин або закупівлю і передачу різного майна. Наприклад, пікапи, такі важливі на фронті дрони, тепловізори, приціли та багато іншого. Точно органи місцевого самоврядування не зможуть купувати зброю. Мова про боєприпаси, важку зброю, летальну зброю”, — розповів Лозинський. 

Наразі Комітет з питань організації державної влади та місцевого самоврядування готує законопроєкт до другого читання. 

“У понеділок опрацюємо правки до другого читання і винесемо законопроєкт на найближче травневе засідання. Це, звичайно, якщо вчергове не втрутиться політика”, — прокоментував Руху ЧЕСНО харківський мажоритарник від “Слуги народу”, член комітету Дмитро Микиша.

Законотворці зазначають, що ухвалення законопроєкту передбачає внесення змін до закону “Про місцеве самоврядування в Україні”, проте для повного вирішення проблем важливо також внести зміни до Бюджетного кодексу. 

Комітет ВРУ з питань бюджету розглядає три законопроєкти, які стосуються змін до Бюджетного кодексу. Один із них — № 9560, авторства Дмитра Микиші. Ініціатива пропонує додати в частині розширення видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, “заходи з матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони у період дії воєнного стану”. 

Натомість законопроєктом № 9560-1 авторства нардепа з Дніпропетровщини від “Слуги народу” Дмитра Кисилевського пропонується включити до видатків місцевих бюджетів закупівлю товарів, робіт і послуг в інтересах військових частин згідно із пропозиціями військового командування за погодженням відповідними головними розпорядниками коштів державного бюджету (міністерствами, службами тощо). Асоціація міст України опублікувала на сайті Верховної Ради петицію про термінове ухвалення саме цієї ініціативи.

Ще один законопроєкт — № 9560-2, авторства депутата від “Слуги народу” Ростислава Тістика, пропонує надати органам місцевого самоврядування, місцевим державним адміністраціям та ВЦА право ухвалювати рішення про здійснення заходів із підтримки сектору безпеки і оборони шляхом затвердження та реалізації місцевих програм.

Парламент планує розглянути законопроєкти про зміни до Бюджетного кодексу після голосування у другому читанні змін до закону “Про місцеве самоврядування в Україні”. 

В умовах обмеженості ресурсів та загострення ситуації на фронті місцеві бюджети — це додаткове джерело фінансування потреб армії. Проте органи місцевого самоврядування повинні підтримувати ЗСУ, не ризикуючи отримати кримінальні провадження.

Прийняття законопроєкту 9559-д у другому читанні та внесення змін до Бюджетного кодексу дозволить акумулювати додаткові ресурси на потреби фронту, розширити можливості органів місцевого самоврядування з надання фінансової та матеріальної підтримки військовим частинам. 

Крім розширення повноважень органів місцевого самоврядування, необхідно забезпечити ефективний контроль за розподілом бюджетних коштів. Важливо, щоб ресурси місцевих бюджетів мали цільове призначення, забезпечували пріоритетні та об’єктивні потреби фронту. 

Катерина Березюк для "Дзеркала Тижня"