Чи ближче до народу: на що парламентські партії витрачають держкошти у регіонах?

“Слуга народу”

“Слуга народу” у 2023 році була найбагатшою українською партією. Це доволі очікуваний результат, адже це партія влади, яка має найбільше місць у парламенті (наразі 235 депутатів), а отже, отримує найбільше коштів із державного бюджету. Минулоріч “Слуга народу” отримала 475,6 млн гривень. 

Загалом регіональні осередки партії “Слуга народу” у 2023 році отримали 121,6 млн гривень. Майже вся ця сума — 121,4 млн гривень — це кошти, які в обласні та міські осередки надіслали з центрального офісу партії. Решта ж понад 226 тис. гривень — донати громадян.

Найбагатшими виявилися Київська та Криворізька міські організації, а також харківський обласний осередок партії.

Так, бюджет київської міської організації партії у 2023 році становив понад 9,4 млн гривень. Вся сума — це надходження з центрального офісу партії. Осередок не отримав жодного приватного внеску.

Схожа ситуація склалася з харківською обласною організацією партії. Центральний офіс профінансував діяльність осередку на понад 7,4 млн гривень. Внесків від інших фізичних чи юридичних осіб вони не отримували.

Натомість у Криворізькій міській організації партії минулого року був один донат від Олександра Фастовця, голови фракції “Слуги народу” в міськраді, щоправда, лише у 200 гривень. Решта 7 млн гривень осередку також дісталися від центрального офісу. 

Витратили регіональні осередки “Слуги народу” за рік дещо більше — 148 млн гривень, за даними звітів на порталі PolitData. Переважно партія на місцях витрачала кошти на підтримку адміндіяльності. Так, найбільша стаття витрат — це заробітні плати, гонорари та інші виплати працівникам. На них осередки витратили понад 70 млн гривень. Найбільше — у Кривому Розі.

Ця міська організація цікава своїм бюджетом на рекламу та інші комунікаційні активності. Він, звісно, непорівнюваний із довоєнними обсягами, проте все ще найбільший серед усіх інших регіональних осередків “Слуги народу”. У 2023 році на рекламу у Кривому Розі витратили понад 700 тис. гривень. Левова частка припала на компанію “Друк-КР”, через яку партія розміщувала статті в газеті “Вечер”. Інші регіональні офіси партії витрачали на рекламу значно менше — від декількох тисяч гривень на рік.

Читайте також: “Сіра зона” політичної реклами. Як керівники Дніпра зливають у Telegram мільйони

Осередки “Слуги народу” за 2023 рік заплатили майже 30 млн гривень податків та різних адміністративних зборів. Найбільше — рівненська обласна організація.

Партії доволі дорого обходиться утримання офісів та їхня адмінпідтримка. На оренду, комунальні послуги, техніку, канцелярію, а також банківські послуги осередки витратили понад 30 млн гривень, найбільше — у Києві.

Загалом менше 3 млн гривень партія витратила лише у трьох областях — Кіровоградській, Донецькій та Херсонській. Цікаво, що в одному Кривому Розі “Слуга народу” витратила майже вдвічі більше, ніж в усій Дніпропетровській області.

“Батьківщина”

Партія “Батьківщина” минулого року отримала 92,6 млн гривень, з яких 90 млн — держфінансування. Хоча партія Тимошенко отримала більше місць у парламенті, ніж “Європейська солідарність” чи “Голос”, проте коштів із бюджету отримує менше. Так сталося через те, що “Батьківщина” не дотрималася гендерного балансу у Верховній Раді та, відповідно, не отримує за це надбавку.

Читайте також: Які партії отримають кошти із держбюджету у 2024 році?

Місцеві осередки “Батьківщини” у 2023 році були значно бідніші, ніж у “Слуги народу”. У регіонах загалом партійні офіси мали бюджет близько 5 млн гривень. Половину цієї суми — понад 2,5 млн — віддали осередкам із центрального офісу партії. Іншу половину склали приватні внески. 

Найбільше грошей перепало вінницькій, івано-франківській та сумській обласним організаціям партії. 

У Вінницькій області “Батьківщина” отримала 1,8 млн гривень. Майже 1 млн з цієї суми “перепав” осередку від центрального офісу партії. Все інше внесли на діяльність осередку десятеро донорів. Із них найщедрішою виявилась Катерина Баркалова — 201 тис. гривень трьома внесками у різні періоди. 

Івано-франківський обласний осередок у 2023 році отримав трохи більше 871 тис. гривень. Центральний офіс партії віддав своєму осередку майже половину цієї суми. А громадяни розщедрились на трохи більше як 402 тис. гривень. Задонатити осередку вирішили пʼятеро людей. Найменший внесок склав 5 тис. гривень, а найбільший — майже 119 тис. гривень. 

Фонд сумської обласної організації у 2023 році становив близько 744 тис. гривень. Знову ж таки, половина цієї суми — фінансування осередку центральним офісом. Громадяни ж задонатили 370 тис. гривень. У 2023 році до фонду осередку було зроблено 72 внески, проте донорів було лише десять. До того ж, Олександр Джарішнелов та Олена Джарішнелова, ймовірно, є родичами. Разом вони задонатили партії понад 143 тис. гривень. 

Здавалося б, найбільша кількість партійних осередків і обходитись мала б найдорожче. Проте у 2023 році, за даними звітів, партія не лише отримала, але і витратила в регіонах значно менше, ніж уже згадана “Слуга народу” — лише 2,5 млн гривень.

Цікаво, що найбільшою статтею витрат обласного осередку у Вінниці стала реклама та виготовлення брендованої продукції. У 2023 році на це витратили більше 870 тис. гривень. Більша частина цієї суми пішла на розміщення статей в газетах.

На заробітні плати, гонорари та інші виплати осередки витратили майже 400 тис. гривень. Хоча сума може здатися маленькою, зважаючи на розмір партії, варто зазначити, що ще понад 9 млн на це витратили з рахунків центрального офісу “Батьківщини”.

Ще майже півмільйона гривень місцеві осередки витратили на утримання офісів та іншу адміністративну діяльність. Податків та зборів осередки заплатили майже 300 тис. гривень. Варто зазначити, що для регіональних офісів партії звичною є практика, коли приміщення їм надають в оренду безкоштовно. Так, наприклад, лише минулоріч партії на місцях надали безкоштовні офіси в еквіваленті майже 1 млн гривень.

Місцеві депутати “Батьківщини” часто піаряться на тому, що допомагають незахищеним верствам населення. Зокрема, лише на Дніпропетровщині за шість місяців 2023 року регіональними аналітиками Руху ЧЕСНО було зафіксовано біля сотні випадків подібної благодійності. Ще стільки ж було зафіксовано в Одесі та Києві. Водночас у фінансових звітах партійних осередків про це не йдеться. 

“Європейська солідарність”

У 2023 році “Європейська солідарність” отримала понад 137 млн державного фінансування. Натомість регіональні осередки партії минулоріч загалом отримали понад 37 млн гривень. Майже всю суму виділили з центрального офісу партії. Приватні донори дали лише біля 140 тис. гривень. 

У трійку найбагатших осередків партії увійшли Вінницька, Чернігівська та Одеська обласні організації. Бюджети перших двох наповнювали коштами лише з центрального офісу партії. Вінницька отримала більше 2 млн гривень, а Чернігівська — майже 1,9 млн.  

Одеський обласний осередок отримав дещо менше — 1,8 млн гривень, із них приватних внесків — лише 45 тис. гривень. Ці гроші внесли двоє жертводавців — Олена Клименко та Михайло Шмушкович. 

Найбільшою статтею витрат регіональних осередків партії ЄС виявилася сплата податків та адмінзборів. На це 26 організацій разом витратили біля 13 млн гривень, найбільше — на Закарпатті. В цю суму входять як ЄСВ та ПДФО із зарплат, так і плата за деякі послуги, наприклад зі зміни реєстрації.

На самі ж зарплати, гонорари та інші виплати “Європейська солідарність” на місцях витратила понад 17 млн гривень. Проте лише на Чернігівщині ця сума склала понад 1 млн гривень. 

Підтримка адміністративної діяльності в регіонах обійшлася партії в 10 млн гривень. Велика ж частина платежів зі звітів осередків насправді є переказами між власними рахунками, тобто фактично вони залишилися всередині самої структури.

“Голос”

Натомість осередкам партії “Голос” від центрального офісу не перепало ні копійки, а донори донатили лише чернівецькій та черкаській обласним організаціям партії. Першій надіслали 3,5 тис., а другій — всього лиш 8 гривень. Варто зазначити, що за весь рік сама партія включно із центральним офісом отримала лише трохи більше 55 тис. гривень.

Так само у регіональних осередків майже не було витрат — лише по декілька тисяч на банківські послуги, та трохи більше у Черкаській області на бухгалтерію та оренду. Всього за рік партія через місцеві офіси витратила менше 70 тис. гривень. Ймовірно, це кошти, які залишались на рахунках партії за попередній період.

Серед можливих пояснень — відсутність коштів на підтримку роботи регіональної структури протягом останніх декількох років. У 2021 році партія отримала кошти з державного бюджету на статутну діяльність лише за пару кварталів, а протягом останніх двох років взагалі нічого не отримувала.

Читайте також: За що НАЗК зупинило держфінансування “Голосу”: позиція партії і Нацагентства

Так сталося через те, що ще у 2020 році “Голос” подав неправдиву інформацію про витрати у декілька мільйонів гривень. Після цього почалися суди щодо вимоги поновити фінансування, проте так цього добитися не вийшло. Лише після того, які подану неправдиву інформацію у звіті виправили, на початку цього року партії відновили виплати з бюджету.

Відповідно, цей рік може стати показовим у питанні того, чи є ефективним державне фінансування політичних партій. В Україні нині зареєстровані петиції та законопроєкти щодо скасування держфінансування на період воєнного стану.

Проте якщо наслідком такого є, по суті, повна відсутність активності осередків у регіонах та знищення партійної структури, можливо, існує більш ефективний спосіб зберегти кошти в бюджеті. Наприклад, партії можуть добровільно відмовитися від частини фінансування, що вже і так передбачено законом.

Великі політичні партії мають підтримувати діяльність регіональної структури навіть у періоди, коли дата наступних виборів достеменно не відома. Парламентські політсили здатні це робити завдяки наявності держфінансування, яке наразі отримують чотири партії. 

Також не варто забувати і про внески бізнесів та окремих людей на рахунки осередків, хоча їхній обсяг переважно не здатний покрити всі організаційні потреби.

Вікторія Максимова та Ярослава Нікітюк для "Главкома"