Офіс президента проводить самооцінку корупційних ризиків у своїй діяльності

Попри анонсовану публікацію, додатки щодо персонального складу робочої групи та положення про робочу групу з оцінювання корупційних ризиків у діяльності ОП в публічному доступі фактично відсутні. Відповідь офісу публікуємо. 

Згідно із положенням, робоча група має дослідити середовище Офісу президента, визначити обсяг корупційних ризиків та розробити заходи впливу на ці ризики. Для цього члени робочої групи зможуть збирати інформацію з відкритих джерел, спілкуватися з працівниками ОП та взаємодіяти з громадськістю та іншими зацікавленими сторонами.

Робоча група має також документувати елементи корупційних ризиків, описувати їх та аналізувати описані потенційно вразливі до корупції функції та процеси у діяльності ОП. Окремим завданням є розробка заходів впливу на такі ризики.

Зазначимо, у положенні визначено, що рішення робочої групи з оцінювання корупційних ризиків ОП мають рекомендаційний характер. Отже, фактично вплив цієї робочої групи на протидію корупції в діяльності ОП, а також притягнення до відповідальності в разі корупційних зловживань буде мінімальним або ж опосередкованим.

Відповідно до наданого переліку, переважна більшість членів робочої групи є працівниками різних підрозділів та департаментів Офісу президента. Хто очолює робочу групу, у відповіді не зазначається. Лише двоє із 25 її членів є представниками громадськості. Проте і щодо їхньої участі є питання, адже зазначено, що залучення можливе за згодою. 

Такими представниками є Богдан Головкін — декан кафедри слідчої та детективної діяльності Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, який брав участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду у 2018 році, та Олександр Стрільців. Останній, або ж його повний тезка, є завідувачем наукової лабораторії Національної академії внутрішніх справ та представником громадської організації “Всеукраїнський центр протидії корупції та сприяння правоохоронним органам “Антикорупційна ініціатива”. Зазначимо, що останні публікації на сайті однойменної громадської організації датовані ще 2019 роком.

Загалом, як зазначається у розпорядженні про початок проведення оцінювання корупційних ризиків у діяльності ОП у форматі самооцінювання, можливість запропонувати кандидатури для участі у цій робочій групі була відкритою протягом десяти днів після публікації відповідного розпорядження. Інформація про це була опублікована лише у розділі “Оголошення Офісу”. Додаткових публікацій або запрошень до участі у публічному доступі зафіксовано не було.

В цьому ж розпорядженні вказано, що до 17 квітня 2024 року Уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції в Офісі президента має підготувати проєкт Антикорупційної програми ОП. Наразі відповідних публікацій у публічному доступі знайти не вдалося. Рух ЧЕСНО звернувся із додатковим запитом щодо таких даних.

Нагадаємо, майже половина українців вважає, що Офіс президента впливає на державні органи із перевищенням своїх повноважень. Найбільшим є вплив на парламент і уряд. Крім того, 78% українців переконані, що співробітники та радники Офісу президента повинні подавати електронні декларації.

Читати більше: Країна радників. Хто консультує Офіс президента

Рух ЧЕСНО зауважує, що опитування наочно демонструє запит суспільства на підвищення відкритості роботи Офісу президента. Адже повний перелік посадових осіб ОП, їхні біографії та діяльність залишаються невідомими для громадян. Люди, які формують державну політику в умовах війни, виступають спікерами влади та представляють державу на міжнародній арені, чомусь переважно мають статус позаштатних радників і не подають декларації.