Години під куполом: скільки засідань Ради відбулось за час повномасштабної війни

Деякі засідання Ради тривали до пізньої ночі, коли нардепи розглядали “поправковий спам” у напівпорожній сесійній залі, а дехто навіть відзначився “рекордним” півторагодинним виступом із трибуни парламенту. 

Протягом 2022 року народні депутати провели в сесійній залі Верховної Ради 49 засідань, які сумарно тривали близько 140 годин. У 2023 році відбулося 51 засідання парламенту, що сумарно тривало близько 183 години. А від початку 2024 року станом на 22 квітня депутати встигли провести у парламенті 46 годин протягом 15 засідань.

Примітно, що на третій рік великої війни у Раді відбулося найдовше засідання за час дії воєнного стану, яке тривало понад 13 годин — з 10 по 11 квітня 2024 року, коли нардепи розглядали закон про проходження військової служби, мобілізацію та військовий облік.

Читайте також: Посилення мобілізації: хто з нардепів “випарувався” і не голосував

Якщо повернутися у 2022 рік, у день повномасштабного вторгнення, то ранок 24 лютого в парламенті почався з низки голосувань, зокрема за запровадження воєнного стану. В цей же день змінилися правила організації роботи депутатів. Тоді найбільшим викликом для парламенту було забезпечення їхньої фізичної присутності на робочих місцях у сесійній залі. Наступні засідання парламенту були короткими та тривали не більше години, проте голосів було достатньо для ухвалення необхідних рішень. 

Загалом протягом 2022 року в сесійній залі народні депутати збиралися 49 разів і відпрацювали близько 140 годин. Найчастіше вони проводили по три засідання на місяць, кожне із них тривало близько трьох годин. Найбільше засідань у 2022 році депутати провели в лютому та липні — по вісім.

Загалом робота депутатів у сесійній залі в лютому 2022 року тривала близько 30 годин. У липні депутати провели вісім засідань, проте їхня загальна тривалість склала лише 24 години. Як демонструє стенограма ВРУ, у 2022 році депутати проводили в сесійній залі близько 10–15 годин на місяць. 

Натомість у 2023 році робота парламенту частково змінилася. Загалом засідань було більше, зросла і їхня тривалість. За 2023 рік депутати провели в сесійній залі 51 засідання загальною тривалістю близько 183 годин. Середній показник тривалості засідання у 2022 році — 2 години 50 хвилин, у 2023 році — 3 години 35 хвилин.

Варто зазначити, що у 2023 році частішими стали візити закордонних партнерів, вирішення кадрових питань та призначення, а також довготривалі обговорення сотень, а іноді й тисяч правок до законопроєктів. Усі ці чинники вплинули на збільшення тривалості засідань. 

Для прикладу, у листопаді минулого року відбулося засідання тривалістю близько двох із половиною годин, на якому не було підтримано жодного рішення. На початку засідання депутати вітали закордонних гостей, а після виступів перейшли до розгляду законопроєктів та постанов. Перерву у засіданні головуючий оголосив після того, як останній проєкт постанови отримав лише шість голосів.

Загалом, якщо говорити про довготривалі засідання, то найчастіше вони відбуваються під час розгляду правок до резонансних ініціатив. Так, найдовше засідання у 2023 році відбулося 4 листопада та тривало трохи більше восьми годин, коли парламент розпочав розгляд поправок до законопроєкту про “військовий ПДФО”. Того дня засідання ВРУ завершилося близько 11-ї вечора голосуванням за правку, яка набрала лише три голоси. Тобто попри значну тривалість засідання переважна більшість нардепів покинула сесійну залу до його завершення.

Вже у квітні 2024 року рекорд тривалості засідання було оновлено. Понад 13 годин депутати засідали під час обговорення правок до закону про мобілізацію (№ 10449). Як і під час інших довготривалих голосувань за поправки, до кінця засідання в залі лишилося кілька десятків нардепів.

Наголосимо, що парламент хоч і з труднощами, але напрацьовує та ухвалює закони, і майже на кожному засіданні є конституційна більшість у щонайменше 300 голосів за суспільно важливі рішення. Однак цей механізм працює зі збоями, не завжди прогнозовано та злагоджено.

Зазначимо, що після повномасштабного вторгнення росії в Україну формат роботи було змінено. Верховна Рада ІХ скликання працює в режимі одного пленарного засідання, що має тривати до дня припинення чи скасування дії воєнного стану. Однак нещодавно у Раді зареєстрували проєкт постанови, в якій нардепи вимагають завершити режим одного пленарного засідання ВРУ та повернутись до формату класичних пленарних засідань із двома пленарними тижнями, погоджувальною радою та годиною запитань до уряду, які визначені регламентом Ради.

Крім того, нардепи переконані, що формат єдиного засідання з перервами зумовив низку негативних явищ у парламентській роботі за цей час: ефективність роботи та суб’єктність парламенту України в ухваленні важливих рішень суттєво знизилася, відбулося послаблення дисципліни депутатського корпусу, зниження політичної та правової ролі парламентської коаліції тощо.

Рух ЧЕСНО неодноразово наголошував, що відкритість — це один із ключових критеріїв довіри, який зараз так необхідний державним інституціям. Відкритість — це вагома перевага, навіть в умовах повномасштабного вторгнення та великої війни.