Як велика війна вплинула на фінансову спроможність громад Херсонщини.
Херсонщина – одна з областей України, яка зазнала найбільше руйнувань, економічних втрат та екологічних катастроф від російського вторгнення.
З окупацією регіону Україна втратила значну частину посівних площ, портів, альтернативних електростанцій та стратегічно важливих підприємств. Громади, на жаль, втратили фінансову спроможність та змушені скорочувати видатки.
У 2023 році 71% громад Херсонщини мали критичний рівень фінансової спроможності, ще 16% – низький рівень. Херсонська область посіла четверте місце за обсягом отриманих з державного бюджету базових дотацій. Під окупацією росії перебувають 32 із 49 громад області та понад 70% території.
До великої війни Херсонщина була потужним курортно-туристичним комплексом. Регіон мав вихід до двох теплих морів (Чорне та Азовське), найдовшу піщану косу у світі (Арабатська стрілка), два всесвітньо відомі біосферні заповідники (Чорноморський та Асканія-Нова), понад 5 тис об’єктів історико-культурної спадщини та найбільше в Україні водосховище за обсягом запасів прісної води (Каховське). Щорічно Херсонщину відвідували понад 3,5 млн туристів.
В області також було добре розвинене сільське господарство. За даними Держстату, у 2021 році Херсонщина була лідером за обсягом виробництва овочевих культур. Область посідала перше місце у виробництві баклажанів (39,6%), кавунів (33,5%), помідорів (27,7%) та перцю (25%).
До великої війни область була в трійці лідерів за встановленою потужністю відновлювальної енергетики (Дніпропетровська – 1 350 МВт, Херсонська – 1 140 МВт, Миколаївська – 1 121 МВт). На них припадали 37,3% потужностей країни. Україна входила в десятку країн за темпами розвитку відновлюваної енергетики.
Вихід Херсонщини до азово-чорноморського узбережжя забезпечував активну участь у транскордонному співробітництві країн Чорноморського басейну. Найвідомішим напрямком важкої індустрії області було суднобудівництво.
Окупація Херсонщини критично вплинула не лише на розвиток місцевих громад, а й на функціонування низки галузей національної економіки. Під окупацією росії перебувають 32 із 49 громад Херсонщини. Деокуповані громади безперервно зазнають ворожих обстрілів, що унеможливлює розвиток звільнених територій.
За даними Української гельсінської спілки, у Херсонській області було зруйновано чи пошкоджено щонайменше 8 029 цивільних об’єктів, з яких майже 500 – об’єкти підприємницької діяльності, 150 – об’єкти інфраструктури.
Для підтримки фінансової стійкості громад держава використовує так зване горизонтальне вирівнювання на основі значення індексу податкоспроможності відповідного бюджету (стаття 99 Бюджетного кодексу).
Якщо індекс податкоспроможності менший за 0,9, місцеві бюджети отримують базову дотацію (80% суми, необхідної для досягнення показника 0,9), якщо вищий за 1,1 – до держбюджету йде реверсна дотація (50% суми, що перевищує значення індексу 1,1), яка є джерелом фінансування базової дотації. Якщо індекс становить 0,9-1,1, громада не віддає державі гроші і не отримує їх з бюджету.
У 2023 році всі громади Херсонщини отримали базові дотації з центрального бюджету. Загальний обсяг базових дотацій громад збільшився в 3,5 разу порівняно з 2021 роком. Натомість реверсні дотації зменшилися до 0.
Найбільше базових дотацій отримали деокупована Херсонська громада та тимчасово окуповані міські громади — Генічеська, Новокаховська, Олешківська, Скадовська. Загалом на них припадає третина всіх базових дотацій області.
У 2024 році громади Херсонщини отримають на 700 млн грн менше базових дотацій, ніж у 2023-му (кожна громада – по 19-23 млн грн). Скадовська громада, яка у 2023 році отримала понад 73 млн грн, у 2024-му отримає 22,2 млн.
“Базову дотацію на 2023 рік розраховували виходячи з нормальної життєдіяльності громади. Сума була більшою за необхідну. Нам вистачало на все, ми платили всім, хто на простої, хто на окупованій території, допомагали армії. Зараз картина змінилася, ми змушені більше економити. Довелося скоротити видатки, особливо тих, хто на простої на окупованій території”, – зазначив голова Скадовської громади Олександр Яковлєв.
У 2024 році всі громади додатково отримають майже 1,3 млрд грн дотацій на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на окупованих та деокупованих територіях. Зокрема, Херсонська міська громада отримає 562 млн грн, Новокаховська – 125 млн грн, Каховська – 52 млн грн, Генічеська – 41 млн грн, Гуляйпільська – 47 млн грн, Скадовська – майже 18 млн грн.
Для розуміння фінансової спроможності громад важливо враховувати частку дотацій у загальній структурі бюджету. Робоча група з фінансових питань Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні розробила методичні рекомендації для оцінки рівня фінансової спроможності територіальних громад.
Одним з важливих показників оцінки є рівень дотаційності бюджету. Показник розраховується як відношення обсягу базової чи реверсної дотацій до загальної суми доходів загального фонду бюджету територіальної громади з дотаціями, але без урахування субвенцій з державного бюджету.
Показник відображає рівень залежності територіальної громади від дотаційних ресурсів держбюджету. Якщо він становить 30-50%, громада має низький рівень фінансової спроможності, якщо понад 50% – критичний. На Херсонщині 71% громад мають критичний рівень фінансової спроможності, ще 16% – низький. У 2023 році жодна громада не сплатила до державного бюджету реверсні дотації.
Катерина Березюк для "Економічної Правди"
Поділитись