Закрита Київрада: хто з депутатів столиці не голосував за прозорість

Проєкт рішення підтримали переважно депутати із фракцій “Європейської солідарності” та УДАРу. Найбільша кількість депутатів, які проігнорували голосування, із фракції “Батьківщина”. У цьому списку також представники “Слуги народу”, “Єдності” та депутатської групи ПЗЖМ.

Детальніше за обговоренням проєкту рішення та перебігом голосування слідкував Рух ЧЕСНО. 

Суб’єктами подання проєкту рішення про прозорість місцевого самоврядування є депутати Київради від “Європейської солідарності” Вікторія Пташник та Олександр Тимченко. 

Як зазначено у пояснювальній записці, проєкт рішення має дві мети: покращити якість інформування киян про роботу Київради та забезпечити належний рівень аналізу депутатами рішень, що виносяться на пленарні засідання. Таким чином, запропоновані зміни стосуються розміщення порядків денних засідань постійних комісій на сайті Київради, а також публікації переліку проєктів рішень, які містять обґрунтування невідкладності, не менше ніж за 24 години до самого засідання. 

Наразі ж питання, що можуть бути винесені на засідання як невідкладні, не публікуються на сайті Київради взагалі. Кияни можуть ознайомитися з цим переліком лише у випадку, якщо його публікує хтось із депутатів Київради у соціальних мережах — як, наприклад, робила за день до засідання депутатка від “Слуги народу” Ксенія Семенова. 

Крім того, є достатньо прецедентів, коли рішення, що виносяться як невідкладні, опубліковані надто пізно для того, щоб із ними могли належним чином ознайомитись і кияни, і депутати Київради. А це, у свою чергу, створює простір для просування тих сумнівних проєктів рішень, які є вигідними зацікавленим особам.

Порівняльна таблиця до проєкту рішення 

Порівняльна таблиця до проєкту рішення

Проти підтримки даної ініціативи активно висловлювався депутат від забороненої проросійської партії ОПЗЖ Ігор Кириленко, назвавши проєкт рішення “протизаконним” та “недолугим”. У своїх зауваженнях депутат зазначав, що він суперечить регламенту Київської міської ради. 

Нагадаємо, що у 2020 році Кириленко виступав адвокатом Віктора Медведчука у забороні розповсюдження книги Вахтанга Кіпіані “Справа Василя Стуса”, а у лютому 2024 року пропонувався на посаду заступника голови постійної комісії Київради з питань культури.

До проєкту рішення були додані рекомендації постійної комісії Київради з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції. Відповідно, Вікторія Пташник заохочувала депутатів голосувати за проєкт рішення включно із запропонованими рекомендаціями. 

Проте голосів для прийняття рішення про прозорість місцевого самоврядування не вистачило. Із 78 присутніх у залі засідання депутатів Київради “за” проголосували лише 47. Четверо проголосувало “проти”, а 27 депутатів не голосували взагалі. 

Зазначимо, Верховна Рада у лютому цього року ухвалила законопроєкт авторства нардепа від “Голосу” Романа Лозинського про забезпечення прозорості місцевого самоврядування (№ 6401), який серед іншого передбачає: публікацію відеозаписів сесій і постійних комісій місцевих рад (після війни — прямі трансляції); збереження архіву записів засідань; доповіді на засіданнях рад тільки українською мовою; обов’язкову публікацію проєктів порядків денних засідань постійних комісій та результатів поіменного голосування та ін. Наразі законопроєкт очікує на підпис президента Володимира Зеленського.

За словами Павла Островського, помічника автора законопроєкту, дуже прикро, що, обираючи між підзвітністю перед киянами і аргументами депутата від ОПЗЖ, депутати Київради обрали друге. 

“Я не можу зрозуміти, як так сталося, що депутат, який просував антидержавні ініціативи, має такий вплив у Київраді, що може заблокувати ухвалення нових правил прозорої роботи ради. Це вкотре доводить деструктивну сутність ОПЗЖ і неготовність більшості депутатів працювати прозоро, звітуючи перед виборцями за свої рішення”, — зазначає Островський. 

Нагадаємо, що це була не перша спроба підтримати даний проєкт рішення. На пленарному засіданні 29 лютого Погоджувальна рада, яка складається з голів депутатських фракцій, не внесла ініціативу до порядку денного, про що раніше писав Рух ЧЕСНО. На пленарному засіданні 21 березня питання хоч і було внесене до порядку денного, проте не набрало потрібної кількості голосів. 

Куди поділась година запитань до виконавчого органу?

Окрім провалу голосування за прозорість місцевого самоврядування, вчора було прийнято рішення перенести годину запитань до виконавчого органу на наступне пленарне засідання.

Година запитань до виконавчого органу Київради, тобто до КМДА, має відбуватися на першому пленарному засіданні Київради кожного календарного кварталу, про що свідчить відповідне рішення. Під час цієї години депутати Київради мають змогу поставити запитання стосовно роботи КМДА голові, першому заступнику та заступнику голови КМДА.

Аргументацією за перенесення стало те, що у порядку денному є більш пріоритетні питання — такі, що стосуються змін до бюджету або Програми економічного і соціального розвитку Києва. Загалом 11 квітня порядок денний складався із 358 запитань, 331 з яких стосувалося містобудування та землекористування. 

Стосовно цієї пропозиції негативно висловилися депутати від “Слуги народу” — Андрій Вітренко та Євгенія Кулеба, а також Леонід Ємець від “Європейської солідарності”, які зазначили, що довіра до влади Києва падає. Ключова проблема полягає в тому, що вже протягом двох років не було жодної години запитань до виконавчого органу столиці, як зазначив Андрій Вітренко на своїй сторінці вже після засідання. 

За результатами голосування було прийнято рішення таки перенести годину запитань на наступне пленарне засідання Київради, що має відбутися 9 травня. Проте, як показує практика, наразі немає чіткої гарантії того, що на наступному засіданні вона дійсно відбудеться.

Голосування за перенесення години запитань до виконавчого органу

Регулярна комунікація Київради з КМДА є запорукою прозорості перед громадськістю та майданчиком для побудови якісної взаємодії у векторі прийняття рішень, що покращуватимуть життя киян. Наразі ж цей майданчик функціонує сумнівно, а жителям столиці бракує ґрунтовного пояснення того, як здійснюється політика управління містом. 

Відповідно, затримка початку пленарного засідання Київради чи завантаженість порядку денного не мають ставати регулярною підставою для перенесення години запитань до виконавчого органу.