Рейтинг прозорості місцевих рад. Хто пасе задніх у 2023 році?

Найменший рівень відкритості без обґрунтування прогалин має Запорізька міськрада, натомість Київська облрада пояснює низьку оцінку відкритості хакерською атакою на свій сайт. У Херсонській міськраді через тимчасову окупацію засідання взагалі не скликаються, а Запорізька облрада протягом усього 2023 року не змогла розпочати засідання через відсутність кворуму. 

Ради, що знаходяться у східних та південних регіонах України, перейшли на дистанційний режим роботи, що ускладнює доступ громадян до участі в роботі місцевої влади. Деякі ради не анонсують свої засідання та не транслюють їх під час воєнного стану.

Рух ЧЕСНО втретє дослідив відкритість місцевих рад в Україні за 2023 рік. Критеріями оцінювання стали 11 маркерних питань, серед яких наявність анонсів про проведення сесій та засідань комітетів, публікація порядків денних, проєктів рішень, протоколів та відеозаписів засідань. 

У 2023 році низький бал відкритості отримала лише одна міськрада — Запорізька. На жаль, цей показник не покращується протягом останніх двох років, що було зафіксовано у попередніх хвилях дослідження Руху ЧЕСНО. Рада не публікує розпорядження про скликання сесії, порядки денні, проєкти рішень, протоколи та не транслює засідання. Очолює раду в. о. голови — секретар ради Анатолій Куртєв (“Слуга народу”).

Зазначимо, що відкритість роботи Херсонської міськради у цьому моніторингу не оцінювалась, адже у відповідь на запит Руху ЧЕСНО рада повідомила, що з 24 лютого 2022 року пленарні засідання сесій та постійних комісій не проводились. Водночас рада надала посилання на матеріали про діяльність до початку повномасштабного вторгнення та тимчасової окупації Херсона.

Скриншот відповіді Херсонської міськради на запит Руху ЧЕСНО

Наразі показники відкритості міських рад облцентрів є досить високими. Одразу 15  рад отримали найвищий бал за методологією Руху ЧЕСНО. Якщо обов’язку публікувати документи та звіти про діяльність ради чітко дотримуються, то з доступом громадян до засідань є відмінності. Закономірно, зважаючи на обмеження воєнного стану, низка рад запровадила вимогу попередньої реєстрації та перевірки документів. Натомість низка рад, які наближені до лінії бойового зіткнення, проводять засідання в онлайн-режимі. Такий формат впливає й на правила доступу громадян до засідань.

Скриншот відповіді Дніпровської міськради на запит Руху ЧЕСНО 

Наприклад, Дніпровська міська рада, яку очолює Борис Філатов (“Пропозиція”), повідомила, що проводить розгляд частини питань у закритому режимі. Такі обговорення можуть стосуватися військової служби або оборони. 

Найбільше зростання відкритості показала Полтавська міськрада, в. о. голови якої нещодавно стала Катерина Ямщикова (“Слуга народу”). Під час попередніх хвиль моніторингу міська рада обіцяла надати відповідь після закінчення воєнного стану. Наразі ж Полтавська міськрада прозвітувала про відкриття усіх розділів. 

Примітно, що цьогоріч жодна рада не посилалась на право не надавати відповідь до завершення воєнного стану, тому тенденція минулих хвиль дослідження “приходьте після війни” більше не актуальна.

Читати більше: Приходьте після війни: які ради залишаються закритими для громадян

Крім того, Дніпровська, Рівненська та Тернопільська міськради протягом хвиль моніторингу підтримують максимальний рівень відкритості. Ще низка рад, серед яких Львівська, Чернівецька, Луцька та Житомирська ради, які мали 10 або 10,5 балів, покращили свій бал до максимального. 

Загалом протягом 2023 року відкритість міських рад значно зросла, а в аутсайдерах лишається лише Запорізька міська рада. Окремі умови ради встановлюють лише у питаннях відвідування сесій ради та засідань комісій через можливі безпекові ризики та обмеження воєнного стану. 

Якщо міськради покращують відкритість роботи, то в облрадах ситуація менш позитивна. Максимальний бал мають лише пʼять облрад — Вінницька, Волинська, Одеська, Тернопільська та Рівненська. Остання надала максимально вичерпну відповідь Руху ЧЕСНО та повідомила, що приділяє особливу увагу відкритості та співпраці з громадським сектором і мешканцями.

З іншого боку, під час цієї хвилі моніторингу Полтавська облрада, яку очолює Олександр Біленький (“Довіра”), вкотре відмовилась надати повну відповідь на запит, зазначивши, що такий тип запиту не відповідає вимогам закону “Про доступ до публічної інформації”. Полтавська рада залишається єдиною, яка не надала дані жодного разу за три хвилі моніторингу Руху ЧЕСНО.

Труднощі з оцінюванням рівня відкритості має й Запорізька облрада, адже за 2023 рік через відсутність кворуму депутатів не відбулося жодного її засідання. Рада надала посилання засідання, що відбулися наприкінці 2022 року, проте оцінка відкритості ради у 2023 році на основі попередніх результатів роботи не підпадає під методологію Руху ЧЕСНО.

Скриншот відповіді Запорізької облради на запит Руху ЧЕСНО

Зазначимо, що кілька днів тому Комітет з питань оборони рекомендував ВРУ призупинити повноваження Запорізької облради до кінця війни. Усі повноваження перейдуть до голови Запорізької обласної військової адміністрації. Підставою для такого рішення стала відсутність кворуму для проведення сесійних засідань.

Мінімальний бал відкритості ради цьогоріч має Київська облрада — 5 балів з 11 можливих. У відповіді на запит ЧЕСНО повідомили, що через хакерську атаку відбувається наповнення нового тимчасового сайту. Фактично дані за попередні періоди роботи були втрачені, тому нинішня оцінка є низькою.

Скриншот відповіді Київської облради на запит Руху ЧЕСНО 

Середні показники мають Чернівецька та Чернігівська ради. Остання, зокрема, повідомила, що після початку повномасштабного вторгнення призупинила публікацію розпоряджень мера та інших документів через можливі безпекові ризики для працівників ради та громадян. Такі обмеження можуть бути виправданими, враховуючи близькість до кордону та постійні обстріли цих територій.  

Читати більше: Як виглядає Чернігів через рік після початку великої війни

Водночас прогалини у відкритості роботи постійних комісій має Чернівецька рада. Там Руху ЧЕСНО повідомили, що відеотрансляції або відеозаписи засідань рада не веде, адже їх транслюють запрошені на сесію місцеві телеканали. 

8 балів з 11 можливих за рівнем відкритості мають Житомирська, Херсонська та Івано-Франківська ради.

У порівнянні з низькими показниками першого моніторингу відкритості 2022 року, наразі переважна більшість місцевих рад в Україні значно покращила інформування. Тоді місцеві ради приховували свої рішення, прикриваючись війною та COVID. Наразі згадки про COVID взагалі відсутні, проте війна та обмеження воєнного стану лишаються актуальними.

Тенденції підвищення відкритості є позитивними, проте навіть у роботі рад із високими показниками наявні прогалини. Найчастіше вони стосуються роботи постійних комісій. Зокрема у радах відсутні анонси таких засідань, а порядок денний можна дізнатися лише із протоколу, тобто після засідання.

Громадянам важливо знати висновки та рекомендації депутатських комісій, аби розуміти позицію фракцій та окремих депутатів щодо питань порядку денного. Комісія є першим і важливим фільтром, який може не пропустити неякісний або скандальний проєкт рішення. Саме на етапі розгляду проєкту рішення в комісії громада може найефективніше долучитися і вплинути на нього.

Скриншот відповіді Рівненської облради на запит Руху ЧЕСНО 

Зважаючи на це, деякі ради запроваджують і додаткові практики відкритості. Так, наприклад, Рівненська обласна рада, яку очолює Андрій Карауш (“Слуга народу”), окрім анонсів і протоколів засідань комісій, фіксує та публікує також присутність депутатів на сесіях і засіданнях комісій. За таких умов громадяни та ЗМІ мають доступ до всієї інформації про діяльність ради.

На початку повномасштабного вторгнення низка органів державної влади та місцевого самоврядування невиправдано обмежила доступ громадян до інформації та публічних даних. Однак на вимогу громадськості й журналістів центральні органи та місцева влада розпочали відновлення доступу до інформації. 

Міські та облради мають повноваження для вирішення значного переліку питань, що впливають на життя громадян. Тому відкритість їхньої роботи є першим кроком до налагодження діалогу на місцях. В умовах війни і нових загроз якісна взаємодія суспільства та влади має особливе значення. Як демонструє дослідження місцевих петицій, громадяни активно використовують інструменти участі та найчастіше порушують питання, які є суспільно значущими й потребують реакції місцевих рад. Відкритість роботи в цій темі — запорука ефективного управління.

Центральна влада також покращує показники відкритості. Так, у Верховній Раді значне покращення рівня відкритості протягом 2022–2023 років аналітики Руху ЧЕСНО зафіксували в роботі комітетів. У 2023 році одразу 7 із 23 комітетів отримали максимальні 9 балів за методологією Руху ЧЕСНО. Цьогоріч антирейтинг відкритості комітетів включав лише один комітет, адже всі інші достатньо відкриті для громадян.

Попри позитивні зміни, парламент із початку пандемії працює в закритому режимі. Журналісти та представники громадського сектору не мають доступу до будівлі парламенту й не можуть висвітлювати роботу на сесіях та під час засідань комітетів. Аби вплинути на відновлення відкритості парламенту, громадські організації та медіа звернулися до Ради з вимогою повернути доступ до кулуарів. Українці підтримують цю позицію, адже, як показують результати досліджень, близько 65% громадян вважають, що журналісти мають бути присутні на засіданнях Верховної Ради навіть під час дії воєнного стану. За онлайн-трансляції засідань на телеканалі “Рада” виступають понад 57% громадян. Попри це, досі ніяких змін запроваджено не було. 

Відкритість роботи органів місцевого самоврядування та центральної влади є запобіжником для спроб узурпації влади, внесення до законодавства корупційних та дискримінаційних норм, зниження рівня залученості громадян до прийняття рішень тощо. В умовах повномасштабної війни довіра громадян до влади набуває особливого значення, а отже і подальше підвищення рівня відкритості роботи є обов’язком влади.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.

Вікторія Олійник для "Главкома"